| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 9 клас |
Урок № 28 Зміни в сільському господарстві Мета: проаналізувати вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки західноукраїнських земель, дослідити підготовку, проведення та історичне значення аграрної реформи 1861 р. у Наддніпрянській Україні; розвивати в учнів уміння та навички учнів установлювати причинно-наслідкові зв’язки, самостійної роботи за підручником, роботи з дидактичним матеріалом, історичним документом та матеріалами таблиці; виховувати інтерес до вивчення історії України. Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал. Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу. Основні поняття: аграрна реформа, викупні платежі, «відрізки». Персоналії: В. Тарновський, Г. Галаган. Основні дати: 19 січня 1861 р. — ліквідація кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «аграрна реформа», «викупні платежі», «відрізки»; простежує вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки західноукраїнських земель, з’ясовує підготовку, проведення та визначає історичне значення аграрної реформи 1861 р. в Наддніпрянській Україні; установлює причинно-наслідкові зв’язки, працює самостійно за підручником, працює з дидактичним матеріалом, історичним документом та матеріалами таблиці; відчуває інтерес до вивчення історії України.
Метод «Мікрофон» Методичний коментар. — див. урок № 7. 1) Як ви розумієте значення поняття «модернізація»? 2) Поясніть зміст поняття «реформа». III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу План вивчення нового матеріалу
Бесіда на повторення 1) Коли було скасовано кріпосне право у Східній Галичині, на Буковині та Закарпатті? 2) У чому полягала суть аграрної реформи 1848 р., проведеної урядом Франца-Йосифа на західноукраїнських землях? Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Метод «Історичний прогноз» Методичний коментар — див. урок № 2. Спрогнозуйте, до яких змін в економічному розвитку західноукраїнських земель привела реформа 1848 р. Самостійна робота Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника та роздавального матеріалу, виконайте завдання. Роздавальний матеріал Скасування панщини на Західній Україні було проведене з повним нехтуванням інтересів селянської верстви. Крім фінансового відшкодування, яке селяни мали платити своїм панам, в руках дідичів залишалося ще 89,57 % лісів і непропорційно велика кількість пасовиськ, що робило селянина залежним від дідича у господарському відношенні. Варто підкреслити, що Галичина була хлібною коморою для Австрії й Німеччини, вона експортувала масу збіжжя з великих маєтків, але в той же самий час сільське населення перманентно голодувало. Причина лежала в тому, що 43 % всієї управної землі припадало на польську шляхту-дідичів, яких налічувалось до 50 999, а на близько 2700 тисяч сільської людності припадало заледве 57 % орної землі. Іншими словами, на один квадратний кілометр припадало 93 особи. Так само не вирішеним залишалося право «пропінації», яке забезпечувало за дідичами привілей виробляти і продавати горілку, пиво й мед. Щоправда, 7-го вересня 1848 р. Віденський парламент скасував «примус побирання пива й горілки і всякі сполучені з тим зобов’язання», але дідичі зуміли обійти цей закон і намагалися витягнути з пропінації якнайбільше користі. У 1860 р. дохід із пропінації виносив 5 млн ринських річно. У Галичині 1876 р. було 23 269 шинків, тобто один шинок припадав на 233 особи, а на одну особу припадало 26 літрів горілки річно, за яку народ видавав 54 мільйони ринських. Згідно з тодішніми обчисленнями українського вченого Володимира Навроцького, що працював як державний скарбовий комісар, у 1874 р. кожний новозаложений шинок відбирав можливість шкільної освіти майже сотні селянських дітей. Крайовий бюджет у 1880 р. становив бл. 7 млн корон. Публічні тягарі спихалися на плечі селян. Новий кадастр, опрацьований у 1870 pp., штучно зменшував доходи дідичів, щоб більшість тягару перекинути на селян, на ґрунтовий податок. Утримування доріг, як також народних шкіл, падало на поодинокі громади, щоб якнайменше податків платили панські фільварки. Розбудова шкільництва не дорівнювала навіть природному приростові населення: у 1900 р. дві третини шкіл мали тільки по одному класу. Після 33 років автономії, яку здійснювала польська адміністрація, у Галичині налічувалося 67,7 % неграмотних, тоді як на Чехах було тільки 4,7 %. Тим часом галицькі пани-дідичі, спираючись на вказівку імператорського закону від 17 квітня про необхідність укладання селянами «добровільних» угод з панами за користування сервітутними лісами і пасовищами, заборонили селянам користуватися тими лісами й пасовищами, які вони в минулому у них же загарбали. Це стало причиною численних селянських виступів за збереження права користування лісами й пасовищами. Навесні та влітку 1848 р. селяни почали відбирати у панів громадські пасовища. Це набуло масового характеру, австрійські власті застосовували військову силу. Боротьба за повернення загарбаних дідичами громадських лісів і пасовищ характеризувала суспільно-економічні відносини в Галичині аж до вибуху Першої світової війни в 1914 р. [3, с. 164—166] Завдання Аграрна реформа 1848 р. на західноукраїнських землях звільнила селян від залишків кріпацтва, але їхнє становище залишалося тяжким. Доберіть факти на підтвердження цієї тези.
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Бесіда на повторення У чому проявилася криза феодально-кріпосницької системи в Наддніпрянській Україні? Робота з атласом Проаналізуйте карту «Кріпацтво в українських губерніях напередодні реформи 1861 р.», вміщену в атласі, за планом: 1) загальна кількість селян-кріпаків у губерніях України (на 1858 р.); 2) питома вага селян-кріпаків у всьому населенні України; 3) землекористування поміщиків і поміщицьких селян напередодні реформи 1861 р.; 4) кількість поміщицьких володінь, що мали кріпаків чоловічої статі (ревізьких душ). Зробіть висновки. Робота з документом Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання. Пани і кріпаки в очікуванні скасування кріпацтва — Балакали люди, що буде нам скоро воля. Ну, то ото хтось і доніс панові. Пан як почув, то зараз і дознався. Хтось йому сказав, що такий-то й такий, Федір Швед. Покликали того Федора Шведа. «Ну, кажи мені зараз, Федоре, ти казав, що скоро буде воля?» — «Казав, пане. Я старий чоловік і брехати не буду: казав». — «Як же ти казав?» — «Балакали люди, то й я казав». — «Ну, як ти казав, то, щоб більше не казав, кладіть його, хлопці!» Так його й положили. Та що вже били, о, Господи! І згадати тепер не можу. Два пучки різок побили на йому от таких [вона розвела широко руками]. Він сперше то кричав, а далі вже й не ворушився. Не знаю вже, скільки дали йому тих різок, а тільки чуєте, били в два пучки. Дарма що чоловік був старий, йому було тоді вісімдесят год, а не помилували. І як він сказав, так і стало: через два роки стала воля усім чисто. Я й зараз пам’ятаю, неначе як у сні, коли вийшов маніфест, якраз саме у великий піст… Не можу здумати й згадати, як того бідного Федора Шведа били. А крові скільки було, страх! [61, с. 115] Запитання до документа Яким було ставлення поміщиків до очікуваного скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні? Завдання Доведіть, що невдоволення феодально-кріпосницькою системою охопило всі верстви населення. Розповідь учителя У другій половині 50-х рр. ХІХ ст. активізувався суспільний рух за проведення реформ. У ньому взяли участь різні верстви населення: селяни, студенти, інтелігенція, поміщики. Кризу феодально-кріпосницької системи ще більше загострила поразка Російської імперії в Кримській війні, яка виявила економічну, політичну й військово-технічну відсталість Російської імперії, а також похитнула її авторитет на міжнародній арені. Робота з дидактичним матеріалом Опрацюйте матеріал картки, виконайте завдання.
Розповідь учителя Розповісти про створення в 1857 р. та діяльність Таємного комітету для розгляду проектів аграрної реформи (від 1858 р. — Головний комітет у селянській справі). Випереджальне завдання Робота з документом Опрацюйте текст документа та запишіть у зошити основні положення аграрної реформи 1861 р. в Наддніпрянській Україні. Із загального Положення 19 лютого 1861 р. про селян, 1. Кріпосне право на селян, оселених у поміщицьких маєтках, і на дворових людей скасовується назавжди… 3. Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають за встановлені повинності в постійне користування селян садибну їхню осілість… і для виконання їх обов’язків перед урядом і поміщиком ту кількість польової землі й інших угідь, яка визначається місцевими положеннями… <…> 17. Селяни, які вийшли з кріпосної залежності… утворюють у справах господарських сільські громади, а для безпосереднього управління і суду об’єднуються у волості. У кожній сільській громаді і в кожній волості громадськими справами керують громада та її виборні… <…> 23. Селянам надається право: провадити вільну торгівлю; відкривати й утримувати фабрики, різні промислові, торговельні, ремісничі підприємства; записуватись у цехи, займатися ремеслами; вступати у гільдії, торговельні розряди… <…> 59. Поки селяни залишаються зобов’язаними поміщикові: селяни повинні виконувати панщину, сплачувати оброк… <…> 148. Поміщикові надається право вотчинної поліції у сільській громаді тимчасово зобов’язаних селян… 151. Селяни, оселені на землі поміщика, зобов’язані захищати його і його домашніх від усіляких насильницьких дій. Надавати допомогу при раптових лихах… <…> 187. Кожна сільська громада відповідає круговою порукою за справне відбування казенних, земських і громадських повинностей кожним з її членів… [60, с. 154—156] Робота з репродукцією картини Розгляньте репродукцію картини Г. Мясоєдова «Читання Маніфесту 19 лютого 1861 р.» за планом.
1) Кого зображено на картині? 2) Яким є сюжет картини? 3) Хто намалював картину, яким було її призначення? Картина писалася на замовлення чи зроблена за власним бажанням автора? 4) Чи мав намір художник у чомусь переконати глядачів? 5) Чи співвідноситься зображуване на картині з її назвою? 6) Чи вдалося художнику об’єктивно передати події? Самостійна робота з підручником Самостійно опрацюйте матеріал підручника, у якому йдеться про проведення аграрної реформи в Наддніпрянській Україні, дайте відповіді на запитання. 1) Які перспективи з’явилися перед селянами після скасування кріпосного права? 2) Чи всі могли ними скористатися? Чому? Робота з документом Опрацюйте уривки з документів, виконайте завдання. 1. Місцеве положення 1861 р. про поземельне влаштування селян <…> 168. Повинності з селян визначаються в уставній грамоті: окремо за піші ділянки, окремо за додаткові й окремо за садиби… 171. З десятини садибної землі визначається щорічна плата по 5 крб 10 коп., за винятками, зазначеними у статтях 172 і 173… 177. За десятину польової землі в кожній з місцевостей… призначається оброк в такому розмірі: В Чернігівській губернії в 1-й місцевості 2 крб 50 коп. в 2-й 1 крб 60 коп. в 3-й 1 крб 40 коп. В Полтавській губернії в 1-й 2 крб 50 коп. в 2-й 2 крб В Харківській губернії в 1-й 2 крб 80 коп. в 2-й 2 крб 40 коп. в 3-й 2 крб 10 коп. в 4-й 1 крб 80 коп. 188. Поміщикові надається право вимагати сплати оброку за півроку наперед. 196. Обчислення чоловічих піших робочих днів, що належать за польову землю, провадиться по кожній селянській ділянці відповідно до кількості наявної в ній придатної землі… 198. Із загальної кількості робочих днів, що йдуть на користь поміщиків з ділянки, три п’ятих відробляються селянами протягом літнього півріччя, а дві п’ятих протягом зимового… 212. Робота, яку протягом дня потрібно виконати в рахунок повинності, визначається в урочному положенні… 240. Кожний домохазяїн відповідає окремо за справне виконання тих повинностей, на користь поміщика встановлених, які належать з ділянки, що перебуває в його користуванні. [61, с. 115—116] 2. З положення від 19 лютого 1861 року про викуп селянами 3. Придбання у власність селянами разом з садибною осілістю польових земель і угідь, відведених їм в постійне користування, допускається не інакше, як за згодою поміщика… <…> 35. Придбання у власність садибного і польового наділу, відведеного селянам в постійне користування, може провадитися за вимогою одного поміщика не інакше, як усією сільською громадою… <…> 65. За основу для визначення розміру викупної позики береться грошовий оброк, призначений з селян на користь поміщика по уставній грамоті (на підставі Місцевих Положень про поземельне влаштування селян, поселених на поміщицьких землях), за наданий селянам у постійне користування садибний і польовий наділ… 66. Зазначений у попередній статті річний оброк за куповану землю капіталізується з шести процентів, тобто множиться на шістнадцять і дві третини. З обчисленої на цій підставі капітальної суми призначається в позику селянам для видачі поміщикові… певна частина, а саме: 1) під час купівлі у власність селянами повного, по уставній грамоті, наділу — чотири п’ятих (тобто 80 коп. за карбованець); 2) під час купівлі наділу зменшеного… три чверті (тобто 75 коп. за карбованець)… <…> 113. Селяни, які придбали у власність землю з допомогою викупної операції, зобов’язані вносити в казну щорічно взамін належного поміщикові за цю землю оброку по шість копійок на карбованець з призначеної урядом викупної позики аж до погашення її. Такі платежі звуться викупними. 114. Викупна позика погашається внеском викупних платежів протягом сорока дев’яти років з дня видачі позики. [60, с. 156—157] 3. З місцевого положення 19 лютого 1861 р. про поземельне влаштування 9. Для визначення розмірів наділу сільських громад мирською землею Полтавська губернія ділиться на дві місцевості, Чернігівська — на три і Харківська — на чотири… 12. Якщо нинішній селянський наділ більший за вищий розмір наділу, розрахований на всю сільську громаду, то поміщикові дозволяється відрізати цей лишок в своє безпосереднє розпорядження… 13. Якщо нинішній селянський наділ менший за нижчий розмір наділу, розрахований на всю сільську громаду.., то поміщик прирізує громаді невистачаючу кількість до селянського наділу, якщо в його безпосередньому розпорядженні залишається не більше однієї третини всієї кількості придатних земель… 14. Якщо після надання в користування селян з наділу… залишилось в безпосередньому розпорядженні поміщика менше однієї третини загальної кількості належних йому угідь, то поміщик має право вдержати в своєму безпосередньому розпорядженні до однієї третини всієї кількості придатних земель… <…> 33. Поміщики не зобов’язані відпускати селянам ліс для будівель. 34. Поміщики не зобов’язані також відпускати селянам паливо безплатно. 168. Повинності з селян визначаються в уставній грамоті: окремо за піші ділянки, окремо за додаткові і окремо за садиби… 171. З десятини садибної землі визначається щорічна плата по 5 крб 10 коп., за винятками, зазначеними в статтях 172 і 173… <…> 196. Обчислення чоловічих піших робочих днів, що належать за польову землю, провадиться по кожній селянській ділянці відповідно до кількості наявної в ній придатної землі… 198. З загальної кількості робочих днів, що йдуть на користь поміщика з ділянки, три п’ятих відробляються селянами протягом літнього півріччя, а дві п’ятих — протягом зимового… [60, с. 157—158] 4. Розміри викупних платежів,
Завдання до документів Проаналізувавши документи, зробіть висновок, у чиїх інтересах була проведена аграрна реформа 1861 р. в Наддніпрянській Україні. Метод «Дерево рішень» Методичний коментар. Учні об’єднуються у дві групи. Перша група визначає позитивні наслідки скасування кріпосного права, а друга — непослідовність проведення реформи. Учні кожної групи обговорюють питання. Висновки представники груп тезисно записують у дві колонки на дошці.
Самостійна робота з підручником Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника, напишіть тези відповіді на питання «Ринкові відносини в сільському господарстві». IV. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу Метод «Мозковий штурм» Методичний коментар — див. урок № 2. Визначте історичне значення проведення аграрної реформи в Наддніпрянській Україні.
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок. Основні висновки: на думку історика О. Бойка, аграрні реформи, проведені в Австрійській та Російській імперіях у 1848 і 1861 р. відповідно, були зумовлені спільними причинами, зокрема гальмівною роллю феодальних відносин, кризою господарства, зростанням соціального напруження; мали спільну мету — зміцнення монархічної влади при збереженні домінування на селі поміщика, а також спільну форму проведення — реформа ініціювалася та проводилася згори; у пореформений період на українських землях у складі Австрійської та Російської монархій залишилося чимало пережитків феодальної системи господарювання, зокрема поміщицьке землеволодіння та безземелля селян. Незважаючи на те, що селянство юридично стало вільним, воно не мало громадянських прав, по суті, залишилося нижчим станом. Водночас аграрна реформа сприяла економічному та суспільно-політичному розвитку українського суспільства; безперечно, скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні стало однією з найважливіших подій другої половини ХІХ ст. Найбільшим її досягненням було отримання селянами особистої свободи. Скасування кріпосного права виявилося початковим кроком до модернізації Російської імперії. VI. Домашнє завдання 1) Опрацюйте текст підручника. 2) Порівняйте аграрну реформу 1848 р. в Західній Україні із селянською реформою 1861 р. в Наддніпрянській Україні, заповніть таблицю.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 474 | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
