Учительська світлиця

Урок № 14

Тема. Боротьба українського козацтва з чужоземними загарбниками. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

Мета: пояснити, чому перші два десятиліття XVII ст. називають добою героїчних походів українського козацтва; охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; з’ясувати роль і наслідки участі українського козацтва в Хотинській війні; продовжувати вдосконалювати набуті учнями вміння і навички; виховувати почуття поваги до історичного минулого України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни та поняття: ясир, яничар, каторга, гарем, героїчні походи, Хотинська війна.

Основні дати та події: перша чверть XVII ст. — доба героїчних походів українського козацтва; 1616 р. — узяття козаками на чолі з П. Сагайдачним фортеці Кафа; 1618 р. — похід козаків на чолі з П. Сагайдачним на Москву; 1621 р. — Хотинська війна.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

Бесіда

1. Охарактеризуйте політичне життя Кримського ханства.

2. Визначте особливості соціально-економічного розвитку Кримського ханства.

3. Якою була зовнішня політика ханства щодо його сусідів?
4. Чи можна вважати захоплення невільників на продаж, яким займалися кримські татари на українських землях, незвичним явищем для тих часів? Висловіть свою думку, спираючись на факти зі всесвітньої історії.

Перевірка творчого завдання

Учні представляють свої презентації «Пам’ятки культури Кримського ханства».

III. Вивчення нового матеріалу

Дидактична гра «Чиста дошка»

Правила гри наведені в розробці уроку № 9.

Актуалізація опорних знань

1. Яким було військове мистецтво козаків?
2. Яку роль відігравали козаки в захисті південних кордонів українських земель у другій половині XVI ст.?
3. Як козацтво підтримувало православну церкву в першій половині XVII ст.?
1. Передумови героїчних походів козаків.

Розповідь учителя

На початку XVII ст. українське козацтво набуло сили й було важливим чинником не лише в Речі Посполитій, а й на міжнародній арені. Козацтво стає основною перешкодою для турецько-татарських нападів на українські землі. Це створювало чимало ускладнень у відносинах Речі Посполитої з Кримським ханством та Османською імперією, але водночас сприяло тому, що козацтво ставало відомим у Європі. У ньому вбачали захисника європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу.

На початку XVII ст. татарські війська неодноразово з’являлися на українських землях, «умиваючись,— за свідченням сучасника,— по лікоть у нашій крові та спустошуючи все вогнем і мечем». На українських землях татари брали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і дітей. Тих, хто чинив опір, убивали. Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків-підлітків забирали до військових казарм, щоб виховати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких каторгах.

Від кінця XVI ст. козацтво, організаційно згуртоване в Запорозькій Січі, стало не лише захищати українські землі, але й здійснювати воєнні походи до Кримського ханства й причорноморських володінь Османської імперії.

Робота з документом

Запитання до документа

1. На якій меті діяльності козацтва наголошує митрополит?
2. Як він оцінює діяльність запорожців?

Робота з термінами та поняттями

Ясир (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.

Гарем — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися дружини й наложниці господаря.

Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що складалася переважно з підданих-християн, які змалку виховувалися для військової служби.

Каторга — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.

2. Героїчні походи козаків.

Розповідь учителя

Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів українського козацтва. Саме в цей період були здійснені вкрай сміливі морські походи проти Османської імперії, що поширили славу про козаків на всю Європу. Здобуті в них перемоги засвідчили, що козаки були неперевершеними майстрами морських і сухопутних боїв.

Робота з документом

Запитання до документа

1. Визначте основні етапи підготовки козаків до морського походу.
2. Опишіть вигляд козацької чайки.
3. Яким було спорядження козака — учасника походу?
4. Як козаки вводили в оману турків, щоб вийти в Чорне море?

Розповідь учителя

У 1602 р. козаки на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот. Уже 1606 р. запорожці здобули Варну — найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною.

Робота з термінами та поняттями

Чайка — великий козацький човен, який вміщував від 40 до 80 козаків, мав відмінні морехідні якості, кілька невеликих гармат, ходив як під вітрилом, так і на веслах.

Цікаво знати

Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Казі-Кермен та Аслам-Кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.

Розповідь учителя

У 1608 р. козаки вирушили в сухопутний похід на Кримське ханство, «дивовижними хитрощами» захопили, зруйнували й спалили Перекоп, а наступного року напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Акерман. У 1614 р. козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, здолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані. Наступного року 80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул. Нарешті 1616 р. Сагайдачний із величезною флотилією зі 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільницьким ринком регіону, та визволили полонених. Один із найблискучіших походів на Стамбул запорожці здійснили в 1624 р. Вони тричі висаджувалися на узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому.

Зверніть увагу!

Морські походи козаків мали важливе значення. Вони ослаблювали Османську імперію, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів щодо України та європейських держав, сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів. Хоча ці походи відігравали позитивну роль, далеко не завжди вони мали на меті лише благородні наміри визволення побратимів, війни за віру тощо. Для запорожців вони також були шляхом здобуття засобів до існування, і частина з них зводилася до пограбування турецьких берегів.

3. Діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Розповідь учителя

Доба героїчних походів українського козацтва стала періодом діяльності одного з найвизначніших його ватажків — Петра Конашевича-Сагайдачного.

Постать в історії

Петро Конашевич-Сагайдачний (бл. 1577—1622) народився у шляхетській родині на Самбірщині. Навчався в Острозькій школі та згодом пішов на Запорожжя. Невдовзі посів чільне місце серед козацької старшини. У 1614—1616 та 1620—1622 рр. обирався гетьманом реєстрового козацтва. У своїй гетьманській діяльності керувався тверезим розрахунком, прагматизмом, твердістю й водночас був схильний до компромісів. Очолював кілька переможних походів проти Османської імперії, Кримського ханства, Московської держави. Був відомий як меценат, захисник православної церкви і прихильник братського руху.

Розповідь учителя

Як досвідчена і поміркована людина Сагайдачний намагався досягати згоди з польською владою, обстоюючи інтереси козацтва і взагалі українського народу. Гетьман погодився з умовами Вільшанської (1617 р.) та Роставицької (1619 р.) угод, що встановлювали кількісний склад реєстру відповідно в 1 та 3 тис. козаків, однак не поспішав виконувати ті положення угод, що не влаштовували козацтво.

Успішні походи, організовані Сагайдачним проти татар і турків, привернули до нього увагу в Європі. Як полководець Сагайдачний відзначався схильністю до активних наступальних дій і раптових нападів. Здобувати перемоги гетьману дозволяло козацьке військо, яке він перетворив на регулярне військове формування із залізною дисципліною.

Уславився Сагайдачний також своєю просвітницькою діяльністю й захистом православної церкви. Йому належить твір «Пояснення про унію», що містить рішучу критику Берестейської церковної унії. Він, як вам уже відомо, разом із Військом Запорозьким вступив до Київського братства й зробив великий внесок у відновлення ієрархії православної церкви в Речі Посполитій. За сприяння Сагайдачного в Києві діяв культурно-просвітницький осередок, до якого належали І. Борецький, Є. Плетенецький, К. Сакович, М. Смотрицький та ін. Гетьман опікувався церквами, монастирями, школами, а перед смертю великі статки заповів Львівському та Київському братствам, а також на інші благодійницькі цілі.

Цікаві факти

П. Конашевич-Сагайдачний отримав прохання від короля Сигізмунда III здійснити похід на Москву, щоб урятувати військо королевича Владислава IV. Король хотів посадити свого сина на московський трон, але той опинився у скрутній ситуації в Московії. П. Сагайдачний погодився на похід в обмін на обіцянку Сигізмунда III припинити утиски православних.

У 1618 р. 20-тисячне кінне військо козаків, рухаючись Московією, захопило Путивль, Лівни, Єлець, Данков, Лебедянь, Скопін, Ряжськ та інші міста.

Під Москвою П. Сагайдачний з’єднався з військом Владислава та розпочав штурм міста. Проте опір захисників Москви не дав змоги захопити столицю. Вранці польсько-козацьке військо зняло облогу й рушило додому.

Робота з документом

Запитання до документа

Як визначається роль Сагайдачного у творі? На чому акцентує увагу автор твору?

4. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією карти і схеми битви)

У 1614—1618 рр. морські походи запорозьких козаків до турецьких портів західного й південного Причорномор’я, а також підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії у відповідь викликали спустошливі татарські й турецькі набіги на українські землі. Розпочалася польсько-турецька війна 1614—1621 рр.

У вересні 1620 р. польська армія, очолювана коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була розбита турками під селищем Цецора. Здобувши перемогу в Молдавії, султан Осман II став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Було зібрано величезну армію, яку очолив сам Осман II. Король Речі Посполитої Сигізмунд III звернувся по допомогу до Австрійських Габсбургів і Папи Римського, але вони не підтримали його. Тоді Сигізмунд III був змушений шукати порозуміння із запорозьким козацтвом.

У відповідь на прохання короля запорозький гетьман Яків Нерода на прізвисько Бородавка заявив, що надасть допомогу лише за умови визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.

У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва, між Ржищевом і Білою Церквою, зібралася козацька рада. Урахувавши небезпеку, що загрожувала Україні, козаки прийняли рішення взяти участь у поході проти турків разом із поляками, а для узгодження умов допомоги направити до короля посольство на чолі з П. Сагайдачним.

Із Варшави Сагайдачний повернувся в польський табір, розташований під стінами Хотинської фортеці. Проте козацьке військо ще не прибуло туди, і він із невеликою охороною рушив назустріч козакам, які з боями пробивалися під Хотин. Сагайдачний натрапив на турків і, отримавши поранення, ледве дістався своїх. На скликаній раді він розповів про обіцянки польського уряду. Козаки, невдоволені командуванням Бородавки, позбавили його влади й обрали новим гетьманом Сагайдачного.

Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом II. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тисяч становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту Сагайдачного й героїзму запорожців польсько-козацьке військо здобуло перемогу.

Зверніть увагу!

У результаті героїчних дій козаків під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Українські й польські землі були врятовані від завоювання турками. Авторитет Речі Посполитої зріс. Звістка про перемогу сприяла активізації визвольної боротьби слов’янських народів проти турецького поневолення.

За умовами досягнутого миру Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, обіцяла заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.

Для гетьмана Сагайдачного перемога під Хотином стала останньою справою його життя. Унаслідок отриманого поранення він захворів і через кілька місяців помер. Славного рицаря України було поховано в Києві в Братському монастирі на Подолі.

Цікаво знати

Контакти між Москвою і козаками почалися ще наприкінці XVI ст. У ті часи козацтво оцінювало всіх сусідів із точки зору можливостей здобути «козацький хліб», тобто здобич. Починаючи з 1489 р. козаки регулярно грабували або брали данину з московських купців і послів. До середини XVII ст. жодне московське посольство, яке прямувало до Туреччини чи Криму, не могло бути спокійним за свою долю. На початку XVI ст. козаки починають здійснювати походи до Московської держави. Організатором перших походів був черкаський і канівський староста Остафій Дашкевич. У 1515, 1521, 1535 рр. козаки здійснили походи на землі Московської держави. Після вступу Великого князівства Литовського в Лівонську війну козаки брали в ній активну участь упродовж 1562—1569 рр. Саме під час цих походів був складений спеціальний реєстр, а за службу козаки отримували платню. Після укладення Люблінської унії козаки продовжили свої походи вже як піддані короля Речі Посполитої. У 1578 р. король Стефан Баторій запровадив уже постійний реєстр, який налічував 500 осіб. У той самий час козаки за царські гроші ходили в походи проти турків і татар. Наступні напади козаків на Москву відбулися в роки Смути (1604—1613 рр.). Так, козаки підтримували Лжедмитрія І і Лжедмитрія II, царевича Петра, ватажка повстання Болотникова тощо. Також вони ходили з польським королем Сигізмундом III під Смоленськ (1609—1611 рр.), із королевичем Владиславом на Москву (1617—1618 рр.). Після завершення війни проти Московської держави Сагайдачний відрядив посольство до Москви з пропозицією відновити союз проти Кримського ханства й отримувати за це від царя платню. Однак уже під час Смоленської війни 1632—1634 рр. козаки знову воювали в Московській державі. Після війни московський цар назвав їх «вічними ворогами».

IV. Закріплення нових знань

Бесіда

1. Що таке ясир?
2. Хто такі яничари?
3. Чому перші два десятиліття XVII ст. називають добою героїчних походів українського козацтва?
4. Коли козацька флотилія, очолювана гетьманом Сагайдачним, захопила Кафу?
5. Коли відбулася битва під Цецорою?
6. Яким був кількісний склад армії Османа II в Хотинській війні?
7. Скільки днів тривала битва під Хотином?
8. Якими були зобов’язання Османської імперії та Речі Посполитої за угодою, укладеною після Хотинської війни?

Підбиття підсумків дидактичної гри «Чиста дошка»

V. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати татарсько-турецькі набіги на українські землі, але й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та Османської імперії.

Найвідомішим провідником українського козацтва перших десятиліть XVII ст. став гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

Під час Хотинської війни запорозьке козацтво засвідчило свою важливу роль у міжнародному житті.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 11 (§ 13*) підручника.
2. Творче завдання. Використовуючи додаткову літературу, підготувати повідомлення про перебіг подій Хотинської війни та участь у ній козацтва.
3. Виконати завдання до практичного заняття (визначається вчителем).