| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 7 клас (нова програма) |
Урок 9 Київська Русь за правління Ярослава Мудрого Мета: проаналізувати правління князя Ярослава Мудрого, визначити його внесок у зміцнення Київської держави; особливу увагу звернути на закладення князем правових основ розвитку держави, її внутрішньої та зовнішньої політики в період розквіту; на матеріалі різних історичних та правових джерел розвивати вміння учнів користуватися ними, аналізувати й робити висновки, складати хронологічну й текстову таблицю, оцінювати внесок у розвиток держави видатних історичних діячів. Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати умови приходу Ярослава до влади; аналізувати зміни, що відбулися в Київській державі за його правління; визначати внесок князя в розвиток давньоруської культури; давати власну оцінку діяльності Ярослава Мудрого; порівнювати правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, картки з тестовими завданнями, тексти джерел, ілюстрації (фрагмент макета «Стародавній Київ» Д. Мазюкевич; мініатюра з Радзивіллівського літопису XV ст. «Ярослав розширює Київ» та «Розгром печенігів дружиною князя Ярослава»; малюнок А. Вестерфельда «Золоті Ворота»; фотографія Золотих Воріт (реконструкція); фотографія Софійського собору в Києві (сучасний вигляд); фотографія Ірининської церкви (реконструкція)), заготовки схеми «Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого». Поняття: дуумвірат, «Руська правда», митрополит, Софія Київська, Києво-Печерська лавра, «шлюбна дипломатія». Персоналії: Ярослав Мудрий, Мстислав, митрополит Іларіон, дочки Ярослава — Єлизавета, Анна, Анастасія. Дати: 1019—1054 рр. — правління Ярослава Мудрого, 1019 р. — перемога Ярослава в битві на річці Альта, 1036 р. — розгром печенігів, 1037 р. — спорудження Софії Київської, 1051 р. — заснування Києво-Печерської лаври; обрання митрополитом русича Іларіона.
Оголошення теми та очікуваних результатів. II. Актуалізація опорних знань Перевірка домашнього завдання Учні презентують підготовлені записи до літопису про правління князя Володимира. Тестові завдання
А східний вал Б білгородська лінія В «змієві вали» Г шлях «із варягів у греки»
А Десятинну церкву Б Софію Київську В Золоті Ворота Г Києво-Печерську лавру
А хрещення Русі Б розгром Хозарського каганату В спроба Володимира Великого реформувати язичництво Г будівництво Десятинної церкви
1 будівництво Софії Київської 2 розгром Хозарського каганату 3 будівництво системи укріплень на південних кордонах Русі 4 проведення адміністративної реформи 5 запровадження уроків та погостів 6 хрещення Русі Відповіді: 1. В; 2. А; 3. Б В А Г; 4. 1Г 2Д 3Б 4В; 5. 3, 4, 6. III. Вивчення нового матеріалу План вивчення нового матеріалу
Коло ідей Літопис повідомляє нам, що у Володимира було 12 синів. Спрогнозуйте розвиток подій у Київській державі після смерті князя Володимира Великого. Розповідь учителя Після смерті Володимира між його синами розпочалася жорстока боротьба за владу. Старший син Володимира Святополк убив своїх братів Бориса, Гліба і Святослава, за що отримав прізвисько «Окаянний». Вирішальна битва між двома претендентами на київський престол — Святополком і Ярославом — відбулася навесні 1019 р. на річці Альті та завершилася перемогою Ярослава. Синтез думок Історик М. Грушевський писав: «Святополк… був тепер оголошений окаянним братовбивцею (якби залишився переможцем, то з часом, певно, забули б усі злодіяння його, як забули криваві справи перших років його батька)». 1) Чому літопис оголошує саме Святополка винним за міжусобиці в країні? 2) Як ви розумієте визначення «окаянний»? 3) Висловіть власну думку щодо морального боку братовбивчих воєн. Завдання Заповніть пропуски в тексті. Першими руськими християнськими святими стали… (Борис і Гліб). Вони були вбиті за наказом свого брата… (Святополка), який прагнув … (затвердитися одноосібно в Києві). Згодом така сама доля спіткала і … (Святослава), який не встиг утекти до Угорщини. Месником за своїх братів виступив новгородський князь… (Ярослав), який і посів київський престол. Синтез думок Поміркуйте, чому саме Ярославу вдалося вийти переможцем у боротьбі за владу після смерті Володимира. Які чинники цьому сприяли? Робота із джерелом Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання. Ярослав зібрав воїв многих, і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом коло Городця [Пісочного]. І розділили вони по Дніпру Руську землю: Ярослав узяв сю сторону, а Мстислав — ту. І стали вони оба жити мирно і в братолюбстві, і перестали усобиця й заколот, і була тиша велика в землі Руській. 1) Про яку подію йдеться в літописі? З’ясуйте, коли вона відбулася. 2) Яким чином Ярослав урегулював питання правління зі своїм братом Мстиславом? (Із братом Мстиславом, який князював у Тмутаракані, питання про поділ сфер впливу Ярослав розв’язав мирним шляхом, запропонувавши йому землі дніпровського лівобережжя з Черніговом.) 3) Співправління Ярослава і Мстислава називають дуумвіратом. Дайте визначення цього поняття. 4) З’ясуйте, коли та за яких обставин Ярослав став одноосібним правителем Русі. (Після смерті Мстислава в 1036 р.) Мій конспект Участь у боротьбі за владу після смерті Володимира; перемога Ярослава у вирішальній битві на річці Альті під Переяславом (1019 р.) над Святополком, який звернувся по допомогу до печенігів, за що й отримав прізвисько Окаянний. 1021 р. — визнання самостійності полоцького князя Брячеслава. 1024 р. — поразка Ярослава від тмутараканського князя Мстислава в битві під Лиственом. 1026 р. — укладення договору про поділ Руської землі по Дніпру: Ярославу відійшло Правобережжя з Києвом, а Мстиславу — Лівобережжя з Черніговом. 1036 р. — початок єдиновладного правління Ярослава після смерті Мстислава. Історичний портрет Ярослав Мудрий Ярослав Володимирович (Мудрий) — ростовський князь (987—1010 рр.), Новгородський князь (1010—1034 рр.), великий князь київський (1016—1018, 1019—1054 рр.), святий. Був другим сином хрестителя Русі князя Володимира Великого з династії Рюриковичів від полоцької княжни Рогнеди. У хрещенні мав ім’я Георгій (або Юрій — пізніша форма імені Георгій). Наприкінці правління Володимира I Великого Ярослав відмовився сплачувати щорічну данину Києву, що складала 2000 гривень, і виступив проти свого батька походом. Під час приготування до походу Володимир помер. Після смерті свого батька Володимира I в 1015 р. Ярослав I Мудрий у жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка I поблизу Любеча та посів київський великокняжий престол, але 1018 р. під натиском польських військ короля Болеслава І, яких узяв собі на допомогу Святополк, мусив залишити Київ та втік до Новгорода. Після остаточної перемоги в битві на річці Альті 1019 р. Ярослав Мудрий став київським великим князем. У 1038—1042 рр. Ярослав вів успішні походи проти литовських племен — ятвягів, проти Мазовії, проти прибалтійсько-фінських племен ямь і чудь. У 1043 р. він підготував під проводом свого сина Володимира та воєводи Вишати похід на Візантію, який завершився поразкою, багато воїнів потрапило в полон або загинуло. Щоб охороняти свою державу проти нападів кочовиків, Ярослав зміцнював південний кордон, будуючи міста над річками Россю та Трубежем: Корсунь, Канів, Переяслав, а також другу фортифікаційну лінію над Сулою: Лубни, Лукомль, Воїнь. Під час його правління Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу. Було завершено розпочате Володимиром Святим розширення меж столиці Русі — Києва, збудовано Золоті Ворота, Лядську браму, Жидівські ворота, Георгіївський та Ірининський собори, Софійський собор, у якому згодом було поховано в саркофазі Ярослава Мудрого та його дружину Ірину (Інгігерду, ? —1050 рр.), створено бібліотеку Софійського собору. За часів правління князя було засновано міста Корсунь, Гюргів (нині — Біла Церква), розбудовано Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Турів, установлено династичні зв’язки з королівськими дворами Швеції, Норвегії та Франції. Продовжувалося карбування срібних монет. Останні роки життя Ярослав провів у Вишгороді. По смерті Ярослава Мудрого залишилися п’ять синів, між якими розгорнулася боротьба за владу.
Робота з ілюстративним матеріалом (Увазі учнів пропонується ілюстративний ряд (ілюстрації в підручнику; ілюстрації, підібрані вчителем) та уривок із Літопису Руського.) Використовуючи ілюстративний матеріал та текст джерела, підготуйте усну розповідь за темою «Мандруючи Києвом доби Ярослава». Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення святої богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив [церкву] Благовіщення на воротах, [щоб] давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього [він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини.
Місто Ярослава. Фрагмент макета «Стародавній Київ». Художниця Д. Мазюкевич
Ярослав розширює Київ. Мініатюра з Радзивіллівського літопису XV ст.
Золоті Ворота. Малюнок А. Вестерфельда. 1651 р.
Золоті Ворота Києва. Реконструкція
Софійський собор у Києві. Сучасний вигляд
Ірининська церква. Реконструкція Розповідь учителя Місто Ярослава — прийнята в історіографії назва частини стародавнього Києва, що була збудована на Старокиївській горі за часів князювання Ярослава Мудрого (1019—1054 рр.). Про будівництво міста Ярослава літописи згадують під 1037 р. Воно розташовувалося на площі понад 60 га, було оточене ровом та високим валом завдовжки 3,5 км, шириною біля основи — 30 м, загальною висотою з дерев’яним частоколом — до 16 м. Головною брамою до міста Ярослава були Золоті Ворота. Кордон міста Ярослава від Золотих Воріт проходив теперішньою вулицею Ярославів вал до Львівської площі (де перебували Львівські ворота). Із протилежного боку від Золотих Воріт вал проходив до сучасного Майдану Незалежності. У районі цієї площі розміщувалися Лядські ворота. Вал піднімався сучасною вулицею Костьольною, проходив Володимирською гіркою і в районі теперішньої Михайлівської площі з’єднувався з валами міста Володимира. У центрі міста Ярослава був розташований Софійський собор. Поруч із ним в XI ст. звели монументальні споруди — Ірининський та Георгіївський монастирі, князівський палац та ін. Місто Ярослава межувало з частинами міста Володимира й Ізяслава-Святополка. Залишки оборонних споруд були знесені в середині XIX ст. у зв’язку з переплануванням Верхнього міста. Від величного будівництва до нашого часу зберігся Софійський собор та залишки Золотих Воріт. Аналіз інформації Німецький хроніст Адам Бременський, який жив у другій половині ХІ ст., називав Київ суперником Константинополя. Аргументовано доведіть або спростуйте цю думку.
Розповідь учителя Ярослав Мудрий приділяв велику увагу церкві, намагаючись забезпечити незалежність церковної ієрархії від Візантії. За його правління поширилося та зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія. У 1051 р. з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русича Іларіона митрополитом київським. У цей час засновано також перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини та славетний Києво-Печерський монастир 1051 р., що стали важливими культурними осередками, де писалися літописи, відкривалися школи іконописання. За сприяння князя в Києві розпочалася робота над перекладами грецьких та інших книг церковнослов’янською мовою, було переписано багато книг, укладений літописний звід. Ярослав Мудрий піклувався про розвиток освіти, науки, мистецтва. Князь був високоосвіченою людиною, дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого і сьогодні вважається однією з нерозгаданих таємниць історії. Досі її так і не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона зберігалася в Софійському соборі й була знищена під час штурму монголами Києва в 1240 р. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор. Історики-аматори та журналісти висували версії, що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на околицях Києва. Проте підтверджень цього припущення немає. Сучасний український історик М. Котляр припускає, що після смерті князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними й монастирськими бібліотеками Києва. Однак деякі дослідники вважають ще цілком імовірним відшукати бібліотеку Ярослава Мудрого. Робота з підручником Опрацюйте відповідний матеріал підручника та заповніть схему «Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого». Зразок схеми
Учитель звертає увагу учнів на те, що за правління Ярослава була створена «Руська правда» — найвизначніша збірка стародавнього руського права. Робота із джерелом Прочитайте уривок із «Руської правди» Ярослава Мудрого та дайте відповіді на запитання. Якщо хто вб’є князівську людину, як розбійник, а община вбивцю не шукає, то виру за нього в розмірі 80 гривень платити тій общині, на землі якої буде знайдено вбитого; внаслідок вбивства людина сплачує виру князю в 40 гривень. Якщо хто стане на розбій без приводу, вбив людину по-розбійному, то люди за нього не сплачують, але мають видати його з дружиною та дітьми на… розграбування. За вбивство князівських отрока, конюха або кухаря платити 40 гривень. А за рядовича 5 гривень. А за ремісника або ремісницю 12 гривень. А за холопа 5 гривень. 1) Чому закон установлює різну оплату за вбивство людини? 2) Чому в «Руській правді» немає таких покарань за вбивство, як смертна кара або ув’язнення? Синтез думок Поміркуйте, яке значення мало впорядкування законодавства та створення першої збірки давньоруських законів Ярославом Мудрим.
Аналізуючи зовнішньополітичну діяльність князя Ярослава, учитель звертає увагу на те, що вона відзначалася послідовністю й миролюбністю, а також сприяла зміцненню міжнародного становища Давньоруської держави, зростанню її авторитету. Робота із джерелом Прочитайте уривок із джерела, розгляньте ілюстрацію «Розгром печенігів дружиною князя Ярослава» та дайте відповіді на запитання. А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину… А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на [тім] місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді [це] було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати… І так погинули вони, а решта їх [десь] розбіглась і до сьогодні. 1) Про яку битву йдеться в наведеному джерелі? Коли вона відбулася? 2) Як наведена ілюстрація відображає описані події? 3) Яке значення мала перемога в цій битві військ Ярослава?
Розгром печенігів дружиною князя Ярослава Робота з підручником Використовуючи підручник, з’ясуйте інші заходи зовнішньої політики Ярослава. Тестове завдання Які військові походи здійснив Ярослав Мудрий? (Виберіть п’ять правильних відповідей.) 1 на Візантію 2 на Хозарський каганат 3 на Польщу 4 на Литву 5 на Швецію 6 проти печенігів 7 на Священну Римську імперію 8 на Болгарію 9 проти фінських племен 10 на Італію Відповідь: 1, 3, 4, 6, 9. Робота із джерелом Прочитайте уривок із роману Р. Іванченко «Ярославни» та дайте відповіді на запитання. Човни наближалися до берега… Інгварові ж не терпілось. Він пильно вдивлявся в той бік, де на крутому березі Дніпра-Славути купчились густо-зелені шапки незайманих лісів… Інгвар озирається: навколо буяє земний рай… Його рідний край не має таких просторів. Кам’янисті береги, холодні тяжкі хвилі розбиваються об валуни й скелі на бризки… А тут багатий і безконечно великий край… Недаремно його володар, відважний вікінг королевич Гаральд посилає сюди своїх гінців із такою делікатною справою… Горда князівна Єлизавета припала Гаральду до серця, ще коли він служив у дружині князя Ярослава. Сватався до неї Гаральд, старостів засилав — відмовила йому князівна. Помандрував тоді Гаральд зі своїми вояками до Італії й Сицилії. Слави шукати. А його, Інгвара, попросив знову їхати до князівського дому, сватати Єлизавету… Місія Інгвара завершилась успіхом. Влітку 1045 року Єлизавета виїхала до Норвегії… Далекий шлях не лякав її: князівна знала, що чекає на неї теплий прийом людей, палка любов Гаральда і корона королеви… У мелодійних сагах норвезької землі збереглася пам’ять про горду русокосу дівчину в золотій гривні, яка зробила норвезького короля Гаральда Сміливого поетом, а на сувору землю північної країни принесла спокій, добро і мудрість книжну… Доля судила їй через двадцять років овдовіти — Гаральд Суворий загинув у війні з Англією… Єлизавета Ярославна стала дружиною короля Данії Свена Естрідсена… Князівна Анна покидала отчий дім і виїздила до нареченого… 4 серпня 1049 р. вона вінчалася з французьким королем Генріхом І у Ромейському храмі… Ні, Анна не мала сили вернутись на рідну землю. Але мала Анна-Агнія владу — вона могла сюди, на галльську землю, перенести куточок тієї рідної краси. І королева Франції будує кілька церков, подібних до київських. Фрески і мозаїки їх нагадували київські. Одна з тих будов, споруджена у 1060 р. в місті Салісі, дожила до наших днів… Через одинадцять років Анна овдовіла. Придворна знать оголосила її регентшею малолітнього спадкоємця трону Філіпа І. Анна-Агнія стала фактично правителькою країни… У літописах угорських розповідається ще про одну доньку князя Ярослава — про Анастасію-Асмунду. Вона принесла з собою на береги Дунаю не лише любов до свого чоловіка — короля Андрія, але й любов до науки і знань… 1) Що ви дізналися про долю дочок Ярослава Мудрого? Завдяки яким якостям Ярославнам удалося завоювати любов і повагу своїх чоловіків? 2) Що таке «шлюбна дипломатія»? У чому полягає її суть? Поясніть, чому Ярослава сучасники називали «тестем Європи». 3) Які факти свідчать про високий авторитет тогочасної Київської Русі на міжнародній арені? Завдання 1) Визначте, про кого йдеться. а) За нею до Києва приїхало пишне посольство з трьома єпископами. Прибувши до Франції з багатим посагом, вона була повінчана й коронована в Реймсі. Вона брала участь у правлінні ще за життя чоловіка. На деяких актах король Генріх ІІІ зазначив: «за згодою дружини моєї», «в присутності королеви». Після смерті чоловіка залишилася регентшею, поки син Філіпп не став королем Франції. На Євангелії, що вона привезла із собою до Парижа, присягали всі французькі королі. (Анна Ярославна) б) Щоб здобути її руку, Гаральд із військовою дружиною громив береги Середземного моря, як справжній вікінг, і на її честь склав пісню, у якій змаював «руську дівчину з золотою гривнею на шиї, яка нехтує ним». Йому вдалося посісти норвезький престол та одружитися з нею. Є відомості, що після смерті чоловіка вона стала дружиною короля Данії Свена Ульфсона. (Єлизавета Ярославна) 2) Чиєю дружиною стала ще одна дочка Ярослава? Як її звали? (Анастасія — вийшла заміж за угорського короля Андрія) 3) Із королівськими родами яких ще країн породичався Ярослав? Як його називали за це? (Із Польщею, Візантією, Норвегією, Німеччиною; «тесть Європи») Розповідь учителя Таким чином, за Ярослава Мудрого Київська Русь сягнула зеніту свого розквіту й могутності. Вона стала в один ряд із провідними країнами середньовічного світу. Завершилося формування території, зміцніла й утвердилася централізована влада князя, відбулася заміна родоплемінного поділу суспільства на територіальний, проводилася активна реформаторська діяльність, закріплена в писаному кодифікованому праві, ширше використовувалися дипломатичні методи розв’язання міжнародних проблем.
Мій конспект Основні заходи внутрішньої та зовнішньої політики Ярослава Мудрого: Розбудова Києва (збільшення площі міста в 7 разів; спорудження Золотих Воріт із надбрамною церквою Благовіщення Богородиці, спорудження Софійського собору (1037 р.), храму Св. Георгія та церкви Св. Ірини, заснування в 1051 р. Києво-Печерського монастиря тощо). Розбудова старих міст і будівництво нових. Укладення збірника норм давньоруського права — «Руська правда». Спроба домогтися самостійності Руської церкви, її незалежності від Візантії (обрання у 1051 р. митрополитом русича Іларіона). Розквіт давньоруської культури (освіта, літописання (перший літописний Київський звід 1039 р.), література, архітектура, мистецтво тощо). Заснування першої державної бібліотеки при Софійському соборі; існування бібліотек у Білгороді, Чернігові, Переяславі та інших містах. Збереження цілісності імперії, намагання повернути втрачені землі й приєднати нові (визнання польським королем Казимиром Перемишля, Белза, Червенських міст і Берестя складовою Русі, воєнні дії з чуддю, ятвягами, литовцями). 1036 р. — розгром печенігів. Установлення дружніх відносин із Францією, Угорщиною, Німеччиною, Норвегією, Швецією, Англією (укладення династичних шлюбів, Ярослава називали «тестем Європи»: його дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І, Анастасія вийшла заміж за угорського короля Андрія, Єлизавета — за норвезького короля Гаральда Сміливого, троє синів узяли шлюб із представницями найзнатніших вельмож Німеччини, Польщі, Візантії). Погіршення відносин із Візантією, що вилилося у війну в 1043 р., яка виявилася не зовсім вдалою для Русі. Складення заповіту, у якому йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади й розподіл між синами території імперії на окремі володіння — уділи; запропонована система успадкування влади передбачала належність влади групі князів-родичів, пов’язаних між собою васально-ієрархічними відносинами; київський стіл за принципом старшинства мав послідовно переходити до старшого за віком брата. Дидактична гра «Так чи ні?» Визначте, чи правильні твердження.
Аналіз інформації Сучасний історик О. Бойко стверджує, що «роки князювання Ярослава — це час найвищого розвитку і найбільшого піднесення Київської Русі». Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження. Робота із джерелом Прочитайте вірш Р. Завадовича «Ярослав Мудрий» і дайте відповіді на запитання. Свого батька гідний сину, 1) Про які славні справи князя Ярослава йдеться в наведеному вірші? 2) Які справи князя не знайшли відображення у вірші? 3) Дайте власну оцінку діяльності Ярослава Мудрого. V. Домашнє завдання
Матеріал для повідомлення Життя та діяння ченців Києво-Печерського монастиря З утворенням монастирів на Русі з’являються ченці — члени релігійної громади, які жили в монастирях і пройшли обряд постригу. Деякі з них йшли в «затвор» — усамітнювалися в земляних печерах. Серед найвідоміших затворників були засновники Києво-Печерського монастиря — ченці Антоній та Феодосій. Вони зібрали під дахом монастиря талановитих ченців. Серед них був один із найперших лікарів України — Агапіт, який заснував на території монастиря першу лікарню. Видатним давньоруським літописцем був монах Нестор — автор «Повісті минулих літ». Видатним іконописцем вважається Алімпій. Фарби, якими він писав ікони, виявилися цілющими й виліковували різноманітні хвороби шкіри. Молитвами, ліками, покладанням рук лікував хворих монах Даміан. Далеко за межами монастиря знали монаха Прохора на прізвисько Лободник. Хлібами з лободи він годував жебраків, лікуючи різноманітні хвороби. Ці та інші постаті Києво-Печерського монастиря, зараховані до лику святих, навіки залишили про себе добру пам’ять. Їхні славетні діяння відображені в збірці оповідань про ченців Києво-Печерського монастиря, заснованого в середині XI ст., у Києво-Печерському патерику.
| |||
| Переглядів: 780 | | |||
| Всього коментарів: 0 | |
