| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 7 клас (нова програма) |
Урок 4 Київська Русь за князювання Ольги та Святослава Мета: охарактеризувати розвиток Київської Русі за правління Ольги та Святослава; проаналізувати внутрішню та зовнішню політику князів; розкрити зміст, історичне значення та наслідки реформ княгині Ольги; визначити результат і наслідки розгрому Святославом Хозарського каганату, Балканських походів князя; формувати навички роботи з історичною картою (атласом) та історичними джерелами, удосконалювати вміння учнів працювати з історичним портретом, давати моральну оцінку історичних постатей, критично оцінювати їхню діяльність. Очікувані результати: учні зможуть: визначати хронологічні межі князювання Ольги та Святослава; аналізувати внутрішню та зовнішню політику Ольги, розкривати зміст та значення її реформ; характеризувати внутрішню та зовнішню політику князя Святослава; показувати на карті розширення території Київської держави за правління Святослава, напрямки походів князя; порівнювати діяльність київських князів, критично оцінювати їхню діяльність. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел, портрети Ольги та Святослава, заготовки таблиці «Реформи Ольги», картки з тестовими завданнями. Поняття: реформа, устави, уроки, погости, дипломатія, Балканські походи. Персоналії: Ольга, Святослав. Дати: 945—964 рр. — князювання Ольги, 946—947 рр. — реформи Ольги, 964—972 рр. — князювання Святослава, 968, 971 р. — Балканські походи Святослава.
Оголошення теми та очікуваних результатів. II. Актуалізація опорних знань Перевірка домашнього завдання Порівняння правління Аскольда, Олега та Ігоря. Робота з картою Запропонувати учням показати на карті кордони Давньоруської держави за правління перших князів. (Карта «Київська Русь за князювання Олега та Ігоря» (с. 3) атласу або відповідна настінна карта.) Робота біля дошки Дошка розділена на три частини, на яких написані імена «Аскольд», «Олег», «Ігор». Учні по черзі підходять до дошки та вписують під окремим іменем по одному із заходів князів. Робота із джерелом Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ» і дайте відповіді на запитання. …Сказала дружина Ігореві: «В отроків Свенельда доволі і зброї, і одягу, а ми голі. Піди, князю, з нами по данину: ти добудеш і ми». Послухав їх Ігор, пішов до деревлян по данину, додавав до попередньої данини, і чинили насильство деревлянам він і мужі його. Взявши данину, він пішов у своє місто. Коли він повертався, то, роздумавши, сказав дружині своїй: «Ідіть із даниною додому, а я повернусь і ще походжу [за даниною]».
III. Вивчення нового матеріалу План вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя Коли загинув князь Ігор, його синові Святославу було три роки, тому влада перейшла до вдови Ігоря — княгині Ольги. Залишившись із малолітнім сином Святославом, Ольга взялася за вгамування деревлян. Літописець розповідає про триразову помсту княгині деревлянським послам. Давайте разом із літописцем Нестором спробуємо дізнатися, із чого розпочала Ольга своє правління. Робота із джерелом Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ» і дайте відповіді на запитання. …І сказали деревляни [Ользі]: «Послала нас Деревлянська земля, кажучи так “Мужа твого ми вбили, бо був муж твій, як той вовк, що обкрадав і грабував. А наші князі добрі є, бо пильно вони подбали про Деревлянську землю. Іди-но за нашого князя Мала”»… Мовила тоді їм Ольга: «…Мужа свого мені вже не воскресити, а вас хочу я завтра вшанувати перед людьми своїми. Тож нині ідіте в човен свій… Завтра я пришлю по вас». Ольга тим часом звеліла викопати яму велику й глибоку на дворі теремному, поза городом. І назавтра Ольга, сидячи в теремі, послала по гостей. І прийшли до них [кияни], кажучи: «Зове вас Ольга на честь велику». Вони ж сказали: «…понесіте нас у човні». …І принесли їх на двір до Ольги, і несши їх [так] і вкинули з човном у яму… І повеліла вона засипати їх живими… 1) Що ви дізналися із джерела про помсту Ольги за смерть свого чоловіка? 2) Дайте власну оцінку таких дій Ольги. 3) Поміркуйте, чому літописець досить схвально ставиться до Ольги, незважаючи на її жорстоку помсту деревлянам. Індивідуальне випереджальне завдання Після роботи із джерелом виступають два-три учні, які отримували випереджальні завдання підготувати короткі повідомлення-презентації про інші помсти Ольги. Повідомлення за бажанням можуть супроводжуватися комп’ютерною презентацією або міні-виставами. Зразок повідомлень Помсти Ольги Вислала тоді Ольга до деревлян: «Як справді мене запрошуєте, то вишліть знатних людей, щоб я у великій шані віддалася за вашого князя, інакше не пустять мене кияни». Деревляни вислали знатних мужів, що управляли деревлянською землею, Ольга поставила лазню і наказала їм: «Помийтесь і тоді приходьте до мене». Напалено у лазні, деревляни увійшли туди і почали митися; а тут люди Ольги замкнули за ними двері і підпалили лазню, і вони всі згоріли. Ольга послала знову до деревлян: «Вже іду до вас, приготовте меди в городі, де ви убили мого чоловіка, нехай заплачу над гробом його і зроблю тризну (поминки) чоловікові моєму». Вони звезли медів багато і заварили їх. Ольга взяла малу дружину і приїхала до гробу Ігоря, заплакала за своїм чоловіком і наказала своїм людям насипати велику могилу. Як уже насипали, веліла тризну влаштувати. Засіли деревляни пити, а вона наказала своїм слугам послугувати їм. А коли вони напилися, приказала своїй дружині рубати їх і побили їх багато. Ольга зібрала велике і хоробре військо, щоби до останку знищити деревлян. Деревляни вийшли напроти, і обидва війська зустрілися між собою. Тоді син Ольги, малий Святослав, кинув спис на деревлян. Воєводи Свенельд і Асмольд видали наказ: «Князь уже почав, почнемо і ми!». Деревлян було розгромлено, і вони втекли і зачинилися у своїх городах. Ольга пішла під Іскоростень, там, де убито Ігоря, і почала город оточувати. Деревляни боронилися завзято, бо знали, що не буде їм помилування. Ольга стояла ціле літо і не могла міста добути. І видумала таке. Вислала до міста зі словами: «На що ще чекаєте? Всі ваші городи піддалися мені, обіцяли данину і управляють свої ниви і землі; а ви хочете померти з голоду і не даєте данини?» Деревляни відповіли: «Радо погодились би ми на данину, але ти хочеш помститися за твого чоловіка». Ольга сказала: «Раз уже мстилася я за кривду мого чоловіка і другий раз і третій; тепер уже і не хочу помсти, а тільки, щоб ви дали данину. Як помирюся з вами, піду назад». Деревляни заявили: «Кілько хочеш від нас, радо дамо, медом і шкірами». Ольга відповіла: «Нема у вас тепер ні меду, ні шкір; дайте мені з кожного двора (обійстя) по три голуби і по три горобці; небагато жадаю, бо ви знемоглися в облозі». Деревляни були раді і зробили, як вона сказала, і принесли їй данину з поклоном. Ольга сказала: «Вже ви покорилися мені і моїй дитині, ідіть до себе, а завтра я відступлю від міста». Посланці вернулися, розказали людям і зраділи всі люди в городі. А Ольга роздала голубів і горобців своїм воякам, наказала загорнути у малі платки жар і прив’язати ниткою до кожної птиці. І як смерклося, веліла випустити всіх птахів. Полетіли птахи до своїх гнізд, голуби до голубників, горобці під стріхи, і так загорілися будинки і вежі; не можна було й гасити, бо горіло всюди. Люди почали втікати з міста, а Ольга веліла брати їх у неволю. Так княгиня здобула столицю деревлян і спалила її. Деревлян одних побила, інших віддала у неволю своїм воякам, а решту залишила на місці, щоби платили їй данину. Розповідь учителя Таким чином, своє правління Ольга розпочала з придушення деревлянського повстання і помсти вбивцям свого чоловіка. У ті далекі часи кривава помста була неписаним законом. Той, хто не помстився вбивцям своїх близьких, навіки вважався зганьбленим. Описані в літописі чотири помсти княгині Ольги вбивцям свого чоловіка фактично спричинили знищення деревлянського княжіння, деревлянська земля підпорядковується безпосередньо великій княгині, а налякані її рішучістю й жорстокістю, володарі місцевих княжінь не сміли виявити непокори. Історичний портрет Розглянемо історичний портрет княгині та спробуємо з’ясувати, якою людиною та правителькою була Ольга. Ольга Ольга (близько 890—969 рр.) — дружина князя Ігоря, київська княгиня. Де й коли вона народилася, невідомо. Літопис повідомляє лише про те, що «привели Ігореві дружину із Пскова на ім’я Ольга». Уважають, що вона була не лише дружиною князя, а і його мудрою помічницею в справах, за відсутності Ігоря брала на себе всі турботи з управління державою. Посівши київський престол, багато зробила для зміцнення Київської Русі. Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава (до кінця 50-х рр. X ст.). Княгиня Ольга відмовилася від воєн і зміцнювала державу мирним шляхом. Вона сама об’їздила всі свої володіння, була навіть у Новгороді та Пскові, закладала нові міста, наставляла в них урядників. Ольга вперше в історії Київської Русі навела лад у збиранні данини. Сама вона прийняла християнство й доклала багато зусиль до поширення нової релігії. За її часів у Київській державі з’явилося чимало християнських проповідників. Княгиня прагнула зміцнити й міжнародне становище своєї держави. 957 р. вона з дипломатичною місією відвідала столицю Візантії — Константинополь та уклала новий договір із Візантією. Ольга й надалі, коли її син був вже повнолітній, продовжувала опікуватися справами своєї держави. Робота із джерелом Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання. І управляла княгиня Ольга підвладними їй областями Руської землі не як жінка, але як сильний і розумний чоловік, твердо тримаючи в своїх руках владу і мужньо обороняючись від ворогів. І була вона для останніх страшна, своїми ж людьми любима. По всіх справах управління вона виявляла далекоглядність і мудрість. При цьому Ольга, милосердна до душі, була щедра до жебраків, убогих і незаможних; до її серця скоро доходили справедливі прохання, і вона швидко їх виконувала. 1) Використовуючи портрет Ольги, опишіть зовнішній вигляд княгині. Про які риси характеру княгині він може вам розповісти? (Ольга мала суворе обличчя — великі очі, тоненькі, темні, трохи вигнуті брови, прямий, правильної форми ніс, темно-каштанове волосся з проділом посередині, дуже виразний рот із щільно стуленими тонкими губами, що надавали обличчю владного вольового виразу.) 2) Яку характеристику княгині Ользі дає наведене джерело? 3) Поміркуйте, ким насправді була Ольга: мудрим державотворцем чи самовпевненою, жорстокою особою, яка помстилася деревлянам за смерть свого чоловіка.
Розповідь учителя Попередники Ольги на київському престолі були надто заклопотані численними війнами то із сусідами, то з іншими державами і не мали часу приділяти велику увагу внутрішньому влаштуванню своєї держави. Ця відповідальна робота випала на долю княгині Ольги. Усі джерела відзначають мудрість княгині Ольги, яка дуже добре розуміла, що лише помстою не розв’язати державних проблем, а отже, настав час реформ. Вона об’їздила майже всі свої володіння — по Десні, Мсті, була в Новгороді, Пскові. Але це була не просто подорож — водночас Ольга закладала нові села, погости, міста, ставила в них урядників. Мій конспект Характерні риси правління Ольги (945—964 рр.): Була регентом при малолітньому Святославі. Помста деревлянам за смерть Ігоря (винищення місцевої знаті, спалення столиці деревлян — міста Іскоростеня). Установлення знаків князівської власності з метою поповнення князівської скарбниці хутром, медом, воском тощо. Заснування нових міст, сіл; розбудова Києва. Заходи, спрямовані на поширення християнства на Русі, які підготували підґрунтя для утвердження християнства як державної релігії в майбутньому (охрещення Ольги в Константинополі, спорудження на могилі Аскольда церкви св. Миколи, прибуття в 961 р. до Києва християнської місії єпископа Адальберта тощо). Проведення реформ. Робота з підручником Заповнимо таблицю, проаналізувавши реформи Ольги за допомогою підручника. Зразок заповненої таблиці Реформи Ольги
Розповідь учителя Реформи Ольги відіграли важливу роль у підпорядкуванні племінних княжінь, започаткувавши нові принципи збирання податків і створивши сприятливі умови для зростання та зміцнення Русі. Будувалися міста, оточені кам’яними і дубовими стінами. До часів правління Ольги належить установлення перших державних кордонів Київської Русі. Богатирські застави, оспівані в билинах, охороняли мирне життя киян від кочівників Великого Степу, від нападів із Заходу. Чужоземні купці прямували на Русь із товарами. Скандинави охоче вступали найманцями до руського війська. Русь ставала великою державою. Як мудра правителька, Ольга бачила на прикладі Візантійської імперії, що державі потрібна релігія, яка об’єднає розрізнені частини в єдине ціле й утримає це ціле від розпаду. Таким чином, Ольга прийняла рішення стати християнкою. Таїнство хрещення здійснив патріарх константинопольський Феофілакт, а хрещеним був сам імператор Костянтин Багрянородний. До Києва Ольга повернулася з іконами і богослужебними книгами. Вона спорудила храм в ім’я святителя Миколи над могилою Аскольда — першого київського князя-християнина та багатьох киян навернула до Христа. Із проповіддю віри вирушила княгиня на північ. У Київських і Псковських землях, у віддалених селах, на перехрестях доріг вона споруджувала хрести, знищуючи язичницькі ідоли. У містах будувалися храми. Робота в групах Давньоруський літописець Нестор відзначав, що княгиня «була передвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світом», у той час як її син не поділяв погляди матерів щодо нової релігії. Ревнителі язичницької старовини з надією дивилися на підростаючого Святослава. Намагання Ольги навернути Святослава на християнську віру не увінчалося успіхом. У «Повісті минулих літ» читаємо: «Ольга живучи зі своїм Святославом, навчала його потреби охреститись, і він того не притримувався, ані не приймав до своїх ушей… Ольга часто говорила: “Я, мій сину, Бога пізнала і радуюся, коли ж і ти пізнаєш, то почнеш радуватися”. Він же не звертав уваги на те, кажучи: “Як я можу новий закон прийняти один? А дружина моя почне з цього сміятися”. Вона ж говорила до нього: “Коли ти охрестишся, всі будуть робити те саме”. Він же не послухав матері, творячи звичаї поганські». Пропоную вам узяти участь у дискусії між княгинею Ольгою та її сином Святославом. Для виконання цього завдання об’єднайтеся у дві групи: І група — прихильники Ольги (виступають на захист християнства), ІІ друга — прихильники її сина Святослава (виступають на захист язичництва). Кожна зі сторін дискусії має навести якнайбільше аргументів на захист своєї точки зору щодо необхідності запровадження християнства. Розповідь учителя Не менш мудрою була й зовнішня політика княгині Ольги. На відміну від своїх попередників, вона віддавала перевагу дипломатії перед війною. Княгиня провадила самостійний багатовекторний курс, домагаючись для Русі рівноправних відносин із могутніми сусідніми державами — Візантією, Німеччиною, із грецьким Сходом і латинським Заходом. Важливим кроком княгині Ольги у визначенні зовнішньополітичних орієнтирів став її візит до Константинополя. Цілями цієї подорожі були і релігійне паломництво, і дипломатична місія, і демонстрація військової могутності Русі. Була досягнута домовленість, що руські дружини служитимуть імператорові, і Візантія за це сплачуватиме данину Русі. Княгиня Ольга здійснила першу спробу встановити дипломатичні зв’язки із Західною Європою. У 949 р. вона відправила своїх послів до імператора Священної Римської імперії Оттона І — наймогутнішого правителя тогочасної Європи. Діяльність княгині Ольги залишила важливу сторінку в історії утвердження Київської держави на міжнародній арені, яке відбувалося хоч і мирним шляхом, але в напруженій боротьбі з контрдіями найбільших світових держав. Київська Русь виробляла свою політичну лінію для утвердження у світовій історії. Робота з підручником Опрацюйте відповідний матеріал підручника та випишіть до зошита основні заходи зовнішньої політики Ольги. Мій конспект Основні заходи зовнішньої політики княгині Ольги: Застосування в зовнішній політиці дипломатії — мирної форми міжнародних відносин. Візит у 946 р. до Константинополя та укладення союзницької угоди з візантійським імператором Костянтином Багрянородним. Установлення дружніх відносин із германським імператором Оттоном І. Відсутність військових зіткнень із Хозарією та печенігами, конфліктні ситуації з якими розв’язувалися мирним шляхом тощо. Коло ідей 1) Російський історик М. Карамзін зазначав, що «великі князі до часів Ольги воювали, а вона керувала державою». Дайте власну оцінку зовнішньополітичної діяльності Ольги, аргументовано довівши або спростувавши наведене твердження. 2) Час підбити підсумки правління Ольги. М. Карамзін писав: «Перекази нарекли Ольгу Хитрою, церква — Святою, історія — Мудрою». Хто ж вона, ця княгиня: видатний державний діяч, перша руська свята, перша жінка, якій так багато місця приділено в давньоруських літописах? Дайте власну оцінку діяльності Ольги.
Розповідь учителя У 964 р. вся повнота влади зосередилася в руках Святослава. Князь не був християнином, як його мати. Він не надто переймався питаннями внутрішньополітичного життя держави. Тому до 969 р. державою фактично продовжувала керувати княгиня Ольга, а її син більшу частину часу проводив у військових походах. Відважний і палкий, прямолінійний і суворий, Святослав був насамперед князем-воїном. Грушевський називав його козаком на престолі, а його бурхливе князювання влучно описував як велику авантюру. Безперервно воюючи, Святослав полюбляв грандіозні й славетні справи. Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського початків. Його правління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі. Київський літописець із великою любов’ю змалював образ Святослава. Тож і ми спробуймо ближче познайомитися з князем. У цьому нам допоможуть історичні джерела в супроводі ілюстрацій. Робота із джерелами 1) Прочитайте уривок зі спогадів візантійського мемуариста Х ст. Льва Диякона про зовнішність князя Святослава і дайте відповіді на запитання. Ось якою була його зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, із густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола; але з одного її боку звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо була втягнута золота сережка; вона була прикрашена карбункулом в обрамленні двох перлин. Одяг був білий і відрізнявся від одягу його наближених тільки чистотою. а) Розгляньте портрет Святослава. Порівняйте словесний портрет князя з його зображенням. б) Що зовнішність князя може розповісти нам про його характер та вдачу?
Князь Святослав 2) Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ» Святослава і дайте відповіді на запитання. Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїнів збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи як барс, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла [не брав], ні м’яса [не] варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину [і] на вуглях спікши, [це] він їв. Навіть шатра він [не] мав, а пітник слав і сідло [клав] у головах. Такими ж і всі інші вої його були. а) Як наведений уривок характеризує князя Святослава як воїна? б) Виходячи з наведеної характеристики, визначте ставлення літописця до цього князя. Розповідь учителя Аналіз наведених джерел та ілюстративного матеріалу дав нам зрозуміти, що основну увагу у своїй діяльності Святослав приділяв зовнішній політиці. За роки свого правління князь пройшов походами зі Сходу на Захід, від Каспійського моря до Балкан, щонайменше 8000—8500 км, він мечем перекроїв карту світу та вписав молоду Давньоруську державу в геополітичний простір Євразії. Простежити напрямки та результат походів Святослава нам допоможе карта. Робота з картою (Робота з картою супроводжується розповіддю вчителя про зовнішньополітичну діяльність князя Святослава.) Розгляньте карту «Київська Русь за правління Ольги та Святослава» (с. 4) атласу та виконайте завдання. 1) Визначте основні напрямки походів Святослава. 2) Сформулюйте, яким був результат боротьби Святослава з Хозарським каганатом. 3) Простежте по карті перебіг Балканських походів Святослава». Визначте їх результати та наслідки. 4) Визначте, як змінилися кордони Київської Русі в цілому за правління Святослава. Розповідь учителя У 964 р. 22-річний честолюбний Святослав розпочинає війну на сході. Його безпосередньою метою є підкорення в’ятичів — східнослов’янського племені, що жило на річці Ока та сплачувало данину хозарам. Навесні наступного 965 р. Святослав відправив хозарському кагану своє відоме історичне послання: «Іду на ви» (тобто «Я йду на вас»). Після цього, попливши вниз Волгою, він розгромлює волзьких булгар. Це призводить до гострої сутички з могутніми хозарами. У запеклій битві Святослав завдає поразки Хозарському каганату й знищує його столицю Ітіль на Волзі. Далі він вирушає на завоювання Північного Кавказу. Ці славетні походи мали далекосяжні наслідки: Завоювання в’ятичів поширило владу Києва на всіх східних слов’ян, а також відкрило для слов’янської колонізації північно-східні землі. Розгромивши хозарів, Київ усунув свого суперника в гегемонії в Євразії та поставив під контроль Русі великий торговельний шлях Волгою. Проте був у занепаді хозарів і негативний аспект: разом із ними зник той буфер, що не давав кочовикам зі сходу, таким як печеніги, проникати в давньоруські степи. Мій конспект Характерні риси князювання Святослава (964—972 рр.): Домінування зовнішньої політики над внутрішньою. Розширення кордонів Київської Русі (964 р. — похід до Оки й Волги, у результаті якого було захоплено землі в’ятичів і завдано удару по Волзькій Булгарії, приєднано землі буртасів (мордви) до Русі, розгромлено Хозарський каганат (знищено хозарську фортецю Саркел на Дону; зруйновано столицю каганату — місто Ітіль), завдано поразки ясам (осетинам) і касогам (черкесам); як наслідок цього походу — забезпечення руським купцям сприятливих умов для торгівлі на Сході та Півдні). Намагання зосередити всю повноту влади на місцях у руках єдиної династії (призначення в 969 р. на київський престол старшого сина Ярополка, у Деревлянську землю — Олега, у Новгородську — позашлюбного сина Володимира). Посилення позицій язичництва; погроми християнських храмів та общин. План Святослава перенести столицю до Переяславця на Дунаї. Ще одним напрямком зовнішньополітичної діяльності Святослава стали Балканські походи. Розглянемо їх та заповнимо таблицю. Мій конспект Балканські походи Святослава
Розповідь учителя При поверненні до Києва біля дніпрових порогів на розпорошені сили русичів напали печеніги та вбили Святослава. «Повість минулих літ» оповідає, що печенізький хан наказав зробити з його черепа келих. Так завершилося князювання Святослава. Підбити підсумки правління князя Святослава нам допоможе таке завдання. Розв’язання проблеми Доведіть або спростуйте наведене твердження: «Святослав державу свою зробив великою і сильною, ім’я руське — грізним для всіх сусідів».
Робота із джерелом Прочитайте вірш Олександра Олеся та дайте відповіді на запитання. Раз дізнались печеніги, Ось уже і любий берег,
Завдання на закріплення
Святослав був сином Олега (Ігоря) та Ольги. Він прийшов до влади в 945 р. (964 р.) За його правління територія Київської Русі значно зменшилася (збільшилася). Святослав не зміг розгромити (розгромив) Хозарський каганат. Він здобув перемогу в поході на Балкани в 968 р., але другий Балканський похід завершився поразкою. Навесні 972 р., повертаючись до Києва, Святослав загинув у бою з половцями (печенігами) біля дніпровських порогів. Тестові завдання
А Прийшов Святослав у пороги, і напав на нього Куря, князь печенізький. І вбили вони Святослава, і взяли голову його, і з черепа його зробили чашу, — окувавши череп його золотом, пили з нього Б І встановила вона по [річці] Мсті погости і данину, і по Лузі погости, і данину, і оброки. І ловища її є по всій землі, і знаки [її], і місця, і погости, і сани її стоять у Пскові й до сьогодні В Рушив Святослав на хозар. Почувши ж [про це], хозари вийшли насупроти з князем своїм, каганом, зступилися [війська] битися, і сталася битва межи ними, одолів Святослав хозар і город їхній [столицю Ітіль], і [город] Білу Вежу взяв. І ясів переміг він, і касогів, і прийшов до Києва Г І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його Відповідь: Г Б В А.
1 …На другий день посилає до імператора просити миру за такою умовою: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб… 2 І поставив він кумира на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, — а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла… 3 Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв… 4 І вбили вони Аскольда й Діра… І сів він, князюючи, в Києві, і мовив: «Хай буде се мати городам руським». І були в нього словени, і варяги, й інші, що прозвалися руссю 5 …Пішов у деревляни по данину… І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна… І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх князь, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, убили його… 6 Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»… І пішов до Царгорода, розоряючи міста. І дали йому данину… І повернувся він у Переяславець… Відповідь: 1, 3, 6.
А Олега Б Ігоря В Святослава Г Володимира Відповідь: В. V. Домашнє завдання
І варіант. Історик М. Карамзін зазначав, що Ольга «мудрим правлінням довела, що слаба жінка може іноді рівнятися з великими мужами». Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження. Дайте власну оцінку діяльності Ольги. ІІ варіант. М. Карамзін стверджував, що Святослав, «полонячи уяву віршотворця, заслуговує на догану історика». Що мав на увазі видатний історик ХІХ ст.? Напишіть твір-роздум за темою «Святослав очима поета та історика».
| ||||||||||||||||||
| Переглядів: 1542 | | ||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
