Учительська світлиця

Урок 1

Вступ

Мета: ознайомити учнів зі структурою підручника, опрацювати поняття «Середні віки», визначити роль релігії та наукових відкриттів у житті середньовічного суспільства; розвивати вміння працювати з підручником, історичними поняттями, користуватися картою, сформувати уявлення про роль Середньовіччя у світовій історії; сформувати розуміння єдності історичного процесу та взаємозв’язку розвитку України з історією Європи, світу.

Очікувані результати: учні зможуть: з’ясувати завдання та структуру курсу; ознайомитися зі структурою підручника, джерелами вивчення середньовічної історії України, додатковою навчальною літературою з курсу та електронними ресурсами; пояснювати, що і як вивчає історія Середніх віків; визначати хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя; порівнювати характерні риси європейського Середньовіччя та середньовічної України.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, заготовки таблиці «Характерні риси Середньовіччя», схема періодизації Середньовіччя.

Поняття: історія, Середньовіччя, цивілізація, феодалізм, історичні джерела.

Дати: середина І тис. н. е. — ХV ст. — середньовічна доба в історії України.

1. Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Коло ідей

Урок доцільно розпочати з проблемного завдання: поясніть, навіщо потрібно вивчати історію України.

Розповідь учителя

Відомий філософ доби Відродження сказав: «Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе». У XVII ст., коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці слова стали символічними. Сьогодні, у XXI ст., вони є надзвичайно актуальними для українців. Зі здобуттям незалежності України стало очевидним, що незнання національної історії — справжня трагедія українського народу, який і досі не усвідомив своєї значущості, не визначив свого місця серед інших народів світу. Питання необхідності вивчення українцями вітчизняної історії порушувалося багатьма культурними діячами нашої країни. Познайомимося з їхніми поглядами.

Уперше це зробили поети-романтики, збирачі фольклору, етнографи, фольклористи. Усі вони наголошували на тому, що знання історії — це духовна сила кожного громадянина, яка, за висловом М. Максимовича, здатна вивести людину із «тьми на світ Божий». Лише маючи таку силу, український народ зможе протистояти поневоленню й відстоювати своє право на незалежність.

Т. Шевченко розкрив цю ідею через образ «великого льоху», який чекає, коли його «розкопають». Цей образ-символ уособлює історичну скарбницю України, що й досі залишається по-справжньому не пізнаною.

Найповніше проблема незнання українцями національної історії була розкрита О. Довженком, який дуже болісно сприймав таку недбалість, вбачаючи в ній причину багатьох негараздів України, джерело невдач і поразок її народу в боротьбі за існування. Слова, що й досі лунають докором для нас, письменник вклав у вуста ворога України, героя кіноповісті «Україна в огні» Ернста фон Крауза: «У цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п’ять літ живуть негативними лозунгами одкидання Бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників… От ключ до скриньки, де схована їхня загибель». Митець, який найвищим своїм покликанням вважав служіння рідному народові, уперше на повний голос сказав про те, у чому так боялися зізнатися українці: ми не маємо історичної гордості, бо просто не знаємо, чим і як можна пишатися.

Якщо народ не знає своєї історії і не несе за це відповідальності, то будь-хто може скористатися такою слабкістю й висвітлити історичні факти по-своєму, задля власних інтересів, що досить часто сьогодні й відбувається. Тому кожний із нас має знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія — це не просто минуле, це його душа. Хто з нас, не знаючи історії, зможе пояснити, чому українці так шанують землю, а працю на ній називають священною; чому вінок і писанка мають таке глибоке символічне значення для нашої культури; чому наша мова послуговується літерою «ї», якої немає в жодній іншій мові світу? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.

Метод «Мікрофон»

Запропонувати учням пригадати період історії України, із яким вони вже ознайомилися в 6 класі, і назвати його основні події, що найбільше запам’яталися. Із цією метою доцільно підготувати ілюстративний ряд, який би допоміг учням пригадати раніше вивчений матеріал (наприклад, зображення давньої людини, трипільський посуд, скіфські та грецькі речі тощо).

Рольова гра

Запропонувати учням здійснити подорож у минуле. До дошки викликається учень, який загадує класу певну історичну подію давньої історії (ці завдання може підготувати й учитель), а решта учнів намагаються її відгадати. Описана подія позначається на стрічці часу.

Наприклад: «Ці племена на території України жили в добу неоліту. Основним заняттям у них було землеробство та приселищне скотарство. Вони виготовляли чудовий посуд, розмальований чорною, жовтою та червоною фарбами. Уперше про ці племена вдалося дізнатися завдяки розкопкам Вікентія Хвойка на Київщині. Про які племена йдеться?».

Підбиваючи підсумок, запропонувати учням дати відповіді на запитання:

1. На які періоди поділяється давня історія України?
2. Як називається найдавніший період існування людства? Поясніть цю назву.
3. Якими були основні заняття давніх людей?
4. Як називається найдавніша стоянка на території України?
5. У яку добу розпочалося танення льодовика, людина винайшла лук і стріли та приручила собаку?
6. У чому полягає сутність неолітичної революції?
7. У якому періоді з’являються перші знаряддя праці з металу? Що це був за метал?
8. Хто такі трипільці? Коли вони жили? Якими були їхні основні заняття? Чому саме з ними пов’язують виникнення першої розвиненої цивілізації на теренах сучасної України?
9. У яку добу людина опанувала перший сплав металів міді й олова? Визначте хронологічні межі цього періоду.

10. Як називалися племена, що жили в Північному Причорномор’ї в Х—VІІ ст. до н. е. та першими почали виготовляти знаряддя праці із заліза? Якими були їхні основні заняття?

11. Що вам відомо про перебування на території сучасної України скіфів? За якого царя відбувся розквіт Великої Скіфії?

12. Про який союз племен, що жив на території сучасної України від ІІІ ст. до н. е. до ІІІ ст. н. е. давньогрецький історик Геродот писав: «…Зберігають свої стародавні звичаї: разом із чоловіками, а то й без них, вони верхи на конях їдуть на полювання, виступають у похід і носять такий самий одяг, як чоловіки. Говорять скіфською мовою, але погано. Дівчина в них не виходить заміж, поки не вб’є ворога»?

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Що і як вивчає історія Середніх віків.
2. Хронологічні межі та періодизація Середньовіччя.
3. Джерела вивчення середньовічної історії.
1. Що і як вивчає історія Середніх віків

Розповідь учителя

Нині в публіцистиці Середньовіччю часто надають негативного відтінку (називаючи його добою варварства, неуцтва й невігластва), інколи, навпаки, цьому періоду приписують самі лише моральні чесноти та привабливу екзотику. Античність не відразу зійшла з історичної арени, тією чи іншою мірою вона зберігалася в житті європейського суспільства впродовж кількох століть, допоки в ньому склалися нові соціальні та духовні явища. Середні віки були сповнені суперечностей: у них знайшлося місце для добра і зла, для високих культурних здобутків і безкультур’я, для моральних чеснот і вражаючої ницості людини. Середньовіччя — це важлива доба в розвитку Європи, епоха народження та становлення її народів і цивілізацій. Органічною складовою європейського Середньовіччя з властивими йому особливостями була середньовічна доба в історії України.

Робота з підручником

Щоб учні отримали загальне уявлення про добу Середньовіччя, буде доцільно запропонувати їм заповнити таблицю.

Завдання: за допомогою підручника заповніть таблицю, визначивши характерні риси європейського Середньовіччя та середньовічної України.

Зразок заповненої таблиці

Характерні риси Середньовіччя

2. Хронологічні межі та періодизація Середньовіччя

Розповідь учителя

Середні віки — термін, запроваджений у XV—ХVI ст. італійськими гуманістами, які мріяли відродити античність, культуру Греції та Риму. Вони стверджували, що Середньовіччя не дало людству нічого, вважаючи його періодом занепаду та неуцтва. Тому тривалий час Середньовіччя називали ще й «темними віками».

Коло ідей

Поміркуйте, чи дійсно Середні віки нічого не залишили людству. Пригадаймо, які поняття нам можуть розповісти про Середньовіччя.

Розповідь учителя

Початком Середніх віків зазвичай вважають 476 р., коли вождь германців Одоакр переміг останнього римського імператора Ромула Августула. Епоха Середньовіччя завершилася в 1492 р. відкриттям Америки.

Робота зі схемою

Учитель зазначає, що серед істориків не існує одностайної точки зору щодо хронологічних меж українського Середньовіччя, але більшість дослідників виділяють три основні періоди, які учням пропонується розглянути за допомогою схеми.

Паралельно вчитель пропонує позначити кожний із цих періодів на стрічці часу.

Розповідь учителя

Голландський історик XX ст. Йоган Гейзінга останній період Середньовіччя назвав «осінню Середньовіччя». Він розглядав цей час як епоху розкішного відцвітання середньовічної культури, її гармонійного завершення.

3. Джерела вивчення середньовічної історії

Бесіда

1) Звідки ми дізнаємося про життя людей у далекому минулому?

2) Що ми називаємо історичним джерелом?

3) Які види історичних джерел вам відомі?

Учитель акцентує увагу на тому, що саме вивчення різноманітних джерел дає змогу вченим відтворити цілісну картину середньовічної історії України, та пропонує учням поміркувати над визначенням, яке найповніше розкриває зміст поняття «історичні джерела». Допомогу в цьому мають надати такі завдання:

1) «Джерело, за образним висловом Робіна Колінгвуда, — це сировина, із якої виготовляють історію». Поясніть, як ви зрозуміли наведене твердження. Чи згодні ви з ним?

2) Самійло Величко у своєму відомому «Літописі» на початку ХVІІІ ст. зауважив, що нелегко розібратися, хто з попередніх «істинствуєт, а хто от правди розинствуєт». Про яку проблему дослідження й вивчення історії писав автор?

Розповідь учителя

Історію Середніх віків вивчають, користуючись численними історичними джерелами:

архітектурними пам’ятками;

речовими пам’ятками;

писемними історичними джерелами;

етнографічними джерелами тощо.

Так, пам’ятки архітектури ніби переносять час у далеку минувшину. Адже й нині в Україні можна побачити старовинні церкви та собори, замки й фортечні мури, а також цілі квартали будинків, у яких колись вирувало життя знаті, купців, торговців, ремісників. Подекуди й досі користуються середньовічними назвами окремих міських вулиць.

Збереглися також мовчазні свідки Середньовіччя — речові пам’ятки: різні знаряддя праці, різновиди зброї, монети й печатки, військові обладунки та ювелірні прикраси, мозаїки та фрески тощо. Вони традиційно зберігаються в музеях. Сюди речі потрапляють зазвичай двома шляхами: їх або знаходять під час розкопок і приносять археологи, або ж передають спадкоємці з родинних колекцій.

Чи не найголовнішими є писемні історичні джерела. Чимало їх знищено під час війн, пожеж, стихійних лих. Ті, що вціліли, зараз зберігаються переважно в архівах. Середньовічні документи ретельно вивчають історики. Вони опрацьовують давні тексти, нерідко публікують їх, коментують, популяризують. Серед писемних джерел винятково важливими є документи, що містять записи законів і розпоряджень князів, єпископів, а також різні судові рішення, ремісничі статути, описи маєтків, факти їхнього продажу, дарування чи передачі в спадок тощо.

Важливу й цікаву інформацію про Середні віки містить ще один різновид писемних джерел — літописи. Літописці вели записи поточних подій рік за роком. Деякі обдаровані літописці не просто фіксували факти, а й намагалися передати своє бачення тієї чи іншої події.

Досліднику багато про що розкажуть фольклорні записи — перекази, легенди, казки, оповіді, які спочатку існували тільки в усній формі. Народну культуру й побут допомагають вивчати етнографічні джерела. Адже відлуння середньовічної доби є і в народних святах, численних обрядах, дитячих забавках, в одязі чи предметах хатнього вжитку. Різноманітні етнографічні матеріали містять також записи очевидців і мандрівників.

Отже, від часів Середніх віків до нас дійшло чимало джерел. Однак при їхньому опрацюванні потрібні неабиякі точність і виваженість. Для глибокого пізнання епохи необхідно брати до уваги відомості різних джерел, оскільки саме такий підхід допоможе відчути дух доби Середньовіччя.

Завдання

Позначте типи джерел, якими користуються історики, досліджуючи історичне минуле. (Завдання заздалегідь написане на дошці.)

1 археологічні

2 етнографічні

3 політичні

4 писемні

5 психологічні

6 фантастичні

7 усні

8 туристичні

Відповідь: 1, 2, 4, 7.

4. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання та завдання

1. Визначте хронологічні межі епохи Середньовіччя.
2. Епоха Середньовіччя умовно починається з 476 р. Яка подія відбулася цього року? Чому саме її обрано для відліку часу Середніх віків?
3. Оцінка Середніх віків у науці змінювалася: гуманісти епохи Відродження та просвітники XVIII ст. (Дідро, Вольтер, Монтеск’є) називали їх «темними віками»; на противагу їм романтики XIX ст. у наукових й особливо художніх творах ідеалізували Середньовіччя, були схильні бачити в ньому втілення вищої моралі. А що з цього приводу думаєте ви? Свою точку зору аргументуйте. Поясніть, чому гуманісти та просвітники називали Середні віки «темними».
4. Аргументовано доведіть або спростуйте твердження сучасного українського історика, академіка П. Толочка: «Русь розвивалася в рамках загальних закономірностей історико-культурного процесу середньовічної Європи, в якому кожний народ брав участь насамперед власними культурними традиціями».
5. Назвіть основні події українського Середньовіччя. У чому ви вбачаєте історичне значення цього історичного періоду?
6. Назвіть найважливіші писемні джерела історії середньовічної України.

V. Домашнє завдання

1. Підручник.
2. Творче завдання: сучасна українська дослідниця Н. Яковенко зазначає, що «фаховий історик — це невільник джерела, бо мусить знайти свідчення про те, що його цікавить». Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження науковця.