Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із географії 8 клас

Урок 4 Експедиційні та стаціонарні дослідження природних умов і природних ресурсів. Туристичні подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуки

Урок 4

Експедиційні та стаціонарні дослідження природних умов і природних ресурсів. Туристичні подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуки. Музейні експозиції, виставки. Географічні енциклопедії, довідники, словники, календарі. Географічні періодичні видання. Географічні описи в мистецьких творах, засобах масової інформації

Мета:  визначити основні традиційні джерела географічної інформації, географічні видання, сайти, музейні експозиції, нетрадиційні джерела географічних знань; назвати способи їх використання для здобуття певної географічної інформації; навчити використовувати окремі джерела географічних знань у конкретних ситуаціях.

Обладнання: географічні карти, атласи, енциклопедії, довідники, фотоматеріали експозицій музеїв, географічні періодичні видання, комп’ютер із виходом до мережі Інтернет, роздавальний матеріал: картки з текстами, заготовки таблиці.

Тип уроку: комбінований (урок формування нових знань, умінь та навичок).

Основні поняття та назви: географічні карти, атлас, енциклопедія, довідник, музейна експозиція, геолог, геоморфолог, гідролог, спелеолог, біогеограф, археолог.

Очікувані результати: учні навчаться: називати джерела географічної інформації; наводити приклади географічних періодичних видань; характеризувати методи і засоби отримання географічної інформації; самостійно або за допомогою вчителя й інших учнів добирати різні джерела географічних знань; користуватися топографічними картами, атласами, географічними енциклопедіями, словниками, довідниками як джерелами географічної інформації.

  1. Організаційний момент

Спільно з учнями визначити тему уроку, працювати над постановкою мети та завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Географічна розминка»

Час проведення — 3—5 хвилин.

Методика проведення: підготувати перелік запитань (кількість запитань відповідає кількості учнів у групі, запитання можуть повторюватися) на окремому аркуші паперу. Об’єднати учнів у групи, кожній із яких дати аркуш із запитаннями. Протягом 2 хвилин учні ознайомлюються із запитаннями та розподіляють їх між собою, а потім дають відповіді на них.

Учитель: перш ніж ми продовжимо знайомство з географією нашої Батьківщини, давайте згадаємо, що нам уже відомо, чого ми навчилися.

Запитання та завдання

(Учні коротко, одним-двома реченнями, відповідають на запитання.)

  1. Дайте визначення поняття «поясний час».
  2. Дайте визначення поняття «місцевий час».
  3. Дайте визначення поняття «літній час».
  4. Дайте визначення поняття «декретний час».
  5. У якому годинному поясі розташована більша частина території України?
  6. За який час Земля здійснює оберт на 1°?
  7. Що таке «лінія зміни дат»?
  8. Який час називають всесвітнім?
  9. Як ви розумієте вислів: «На території України користуються східноєвропейським часом»?
  10. Для чого в Україні та інших країнах упроваджено літній час?
  11. У скількох годинних поясах розташована Україна?

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

  1. Експедиційні та стаціонарні дослідження природних умов і природних ресурсів.
  2. Туристичні подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуки.
  3. Музейні експозиції, виставки.
  4. Географічні енциклопедії, довідники, словники, календарі. Географічні періодичні видання.
  5. Географічні описи в мистецьких творах, засобах масової інформації, у тому числі аудіовізуальних, та ін.
  6. Експедиційні та стаціонарні дослідження природних умов і природних ресурсів.

Розповідь учителя

Джерела географічної інформації можна поділити на традиційні та нетрадиційні.

До традиційних належать матеріали наукових досліджень природних умов і ресурсів, які містяться в архівах науково-дослідних інститутів, лабораторіях вищих навчальних закладів та інших організаціях. Це колишні звіти, тематичні карти стаціонарних, екскурсійних та експедиційних досліджень, які й стали основними джерелами географічних знань.

Запитання: як називають методи географічних досліджень, які ведуть учені в експедиціях, інакше про них кажуть «із виїздом у поле»?

Під час експедицій у минулому відкривали нові землі, досліджували мало вивчені території. Але й у наш час залишається місце для експедиційних досліджень. Учені в польових умовах вивчають зміни ґрунтів, рослинного покриву, природних комплексів у цілому.

Методи стаціонарних, постійних досліджень, які проводять на одній і тій самій ділянці тривалий час, наприклад, спостереження за погодою, які здійснюють на метеорологічних станціях; дослідження змін стоку річок на гідрологічних постах, ґрунтів у межах певної ділянки поля; дослідження в заповідниках, на географічних стаціонарах університетів.

(Під час своєї розповіді вчитель пропонує учням, які підготували матеріал для словникової роботи, виступити із повідомленнями.)

Усі ці назви — геолог, геоморфолог, гідролог, спелеолог, біогеограф, археолог — мають походження від наук. Тобто це назви спеціалістів, учених, дослідників, які займаються тими чи іншими дослідженнями, які будуть корисними і для нас із вами під час вивчення курсу фізичної географії України.

Повідомлення учнів

Геологія — комплекс наук про склад, будову й історію розвитку земної кори та Землі. Витоки геології сягають сивої давнини та пов’язані з першими відомостями про гірські породи, мінерали та руди. Термін «геологія» запровадив норвезький учений М. П. Ешольт (1657 р.). Сучасна геологія включає: стратиграфію, тектоніку, геодинаміку, морську геологію, регіональну геологію, мінералогію, петрографію, літологію й геохімію, учення про корисні копалини, що вивчають будову, склад земної кори.

Геоморфологія — наука про рельєф суходолу, дна океанів і морів. Вивчає зовнішній вигляд, походження, вік рельєфу, історію розвитку, сучасну динаміку та закономірності поширення. Матеріали геоморфології використовуються при пошуках родовищ корисних копалин, проектуванні доріг і будівель.

Гідрологія — наука, що вивчає природні води, явища та процеси, які в них відбуваються. Предмет вивчення гідрології — усі види вод гідросфери в океанах, морях, річках, озерах, водосховищах, болотах, ґрунтові й підземні води. Поділяється на океанологію та гідрологію суходолу. Досліджує кругообіг води в природі, вплив на нього діяльності людини й управління режимом водних об’єктів і водним режимом окремих територій; проводить аналіз гідрологічних елементів для окремих територій і Землі в цілому; дає оцінку та прогноз стану й раціонального використання водних ресурсів; використовує методи, що застосовуються в географії, фізиці й інших науках.

Спелеологія — наука, що займається вивченням печер — їх походженням, морфологією, мікрокліматом, водами, органічним світом, залишками матеріальної культури та сучасним використанням.

Біогеографія — наука, що вивчає поширення й розподіл живих організмів земною кулею.

Археологія — наука, що вивчає історію суспільства за матеріальними залишками життя та діяльності людей — речовими (археологічними) пам’ятками. Досліджує окремі давні предмети (знаряддя праці, посуд, зброю, прикраси) та цілі комплекси (поселення, скарби, могильники), що відкриваються археологічними розкопками, на основі чого відновлює історію епох, які мало або зовсім не висвітлені писемними джерелами. При обробці матеріалів застосовують у тому числі й картографічні методи.

(За матеріалами Енциклопедії Кирила та Мефодія)

Розповідь учителя

Науковці обробляють показники приладів, установлених на космічних апаратах, наукових суднах, пристроях автоматичного контролю за станом довкілля. Наслідком такої обробки є карти, які характеризують стан природних компонентів і природних комплексів, містять прогноз розвитку природних явищ, систему заходів щодо їх запобігання. Так, за допомогою відомостей, отриманих на основі вивчення космічних та авіаційних фотознімків, складаються топографічні карти, прогнози погоди тощо.

Звіти про туристські подорожі, екскурсії й краєзнавчі пошуки, які є в кабінеті географії, шкільних музеях, у центрах туризму та краєзнавства учнівської молоді, враження від власних подорожей країною та рідним краєм також можуть стати джерелами географічної інформації.

  1. Туристичні подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуки.

Варіант 1

Прийом «Прес-конференція»

(Робота з матеріалами випереджального домашнього завдання.)

Методика проведення: учні об’єднуються в групи, кожна з яких готує матеріал для оголошення власних екскурсійних і краєзнавчих пошуків. Для повідомлень кожна група має 2—3 хвилини, після чого учні інших груп виступають у ролі кореспондентів газет та журналів і ставлять уточнюючі запитання і т. д.

Варіант 2

Прийом «Роблю висновок»

(Робота з матеріалами екскурсійних звітів, подорожей, які є в кабінеті географії.)

Методика проведення: учні об’єднуються в групи. Учитель роздає матеріали звітів учасникам кожної групи і дає завдання: зробити висновки про інформацію географічного змісту, яку отримали учасники екскурсій та подорожей. Для роботи групам відводиться 2—3 хвилини, після чого вони звітують про виконання роботи: роблять висновки та узагальнення.

Метод «Мозковий штурм»

Учитель: які результати екскурсій і подорожей будуть корисними для нашого подальшого вивчення курсу фізичної географії України?

  1. Музейні експозиції, виставки.

Варіант 1

Прийом «Географічний кінозал»

Перегляньте відеосюжет про Волинський музей і висловіть власну думку з приводу побаченого (http://play.ukr.net/videos/show/key/d3dd6569280481415ee9d8439fcab88d).

Бесіда

1) Які проблеми географічного характеру висвітлюються в наведеному відеофрагменті?

2) Яку інформацію географічного змісту ви отримали?

Варіант 2

Знайомство з експозицією шкільного музею

Знайомство проходить з акцентом на географічну інформацію, яка зібрана в шкільному музеї (5—7 хвилин).

Варіант 3

Відвідування музею

Можна дати випереджальне завдання (на першому-другому уроках) відвідати місцевий краєзнавчий або інший музей і з’ясувати, яка інформація, корисна з точки зору географії, є в музеї. Інформацію подати у вигляді рекламного оголошення.

  1. Географічні енциклопедії, довідники, словники, календарі. Географічні періодичні видання.

Учитель розповідає, яка інформація географічного змісту є на полицях шкільної бібліотеки або в кабінеті географії та може бути доступною учням (можна надати слово на 2—3 хвилини шкільному бібліотекарю або запросити бібліотекарів із районної дитячої бібліотеки):

1) загальногеографічні й тематичні карти (настінні; із навчального атласу для 8—9 класів; із краєзнавчого атласу «Моя мала Батьківщина» тощо);

2) фотоальбоми й компакт-диски із фотографіями певної території України;

3) довідкова, навчальна, наукова, науково-популярна література;

4) періодичні видання: журнали «Географія та основи економіки в школі», «Краєзнавство. Географія. Туризм», «Вокруг света» та ін.;

5) електронні підручники, карти та атласи, сайти географічної інформації в мережі Інтернет.

Повідомлення учнів

Окремі учні роблять анонс інформації, яку можна отримати на сайтах у мережі Інтернет (http://www.geoportal.narod.ru; http://www.krugosvet.ru).

  1. Географічні описи в мистецьких творах, засобах масової інформації, у тому числі аудіовізуальних та ін.

Варіант 1

Робота з літературними джерелами

Учитель роздає окремим парам учнів картки з текстом. Учні зачитують текст вголос і ставлять запитання однокласникам.

Уривок із роману Жюля Верна «Навколо світу за 80 днів» (І пара)

— …сьогодні субота…

— Субота? Бути не може!

— Так, так, так! — закричав Паспарту.

— Ви помилилися на один день! Ми приїхали на 24 години раніше… Філеас Фогг здійснив подорож навколо світу за 80 днів!

— Але як така пунктуальна, така акуратна людина могла помилитися на добу? Як він міг подумати, що прибув до Лондона в суботу, 21 грудня, якщо насправді він приїхав у п’ятницю, 20 грудня, — усього лише через 79 днів після свого від’їзду?

Запитання

Чому Філеас Фогг «виграв» один день?

Відповідь: Фогг рухався на схід. Оскільки Земля обертається навколо своєї осі також у цьому напрямку, то для Фогга дні зменшувалися на 4 хвилини стільки разів, скільки в цьому напрямі він проїжджав градусів. Земна куля розділена на 360°, тож у разі повного обертання навколо Землі час непомітно для Фогга зменшився на добу (4 хв · 360° = 1440 хв, або 24 год). Не помічаючи щоденної різниці у 4 хвилини, Фогг вважав, що подорожував 80 діб, тоді як насправді його подорож тривала 79 діб.

Уривок із роману Жюля Верна «20 тисяч льє під водою» (ІІ пара)

Під час проходу Торресовою протокою підводний корабель «Наутілус» сів на мілину:

— Сьогодні 4 січня, — сказав капітан Немо, — через п’ять днів буде повний місяць, і я буду дуже здивований, якщо люб’язний супутник нашої планети не підніме води й тим не зробить мені послуги, якої я ні від кого, крім нього, не прийму.

Запитання

Чому капітан Немо покладав надії на повний місяць?

Відповідь: під час повного місяця (а також нового місяця) сонячний і місячний приплив збігаються, унаслідок чого висота припливу в цей час досягає найвищого рівня. Оскільки припливна хвиля особливо висока в протоках, капітан Немо мав усі підстави сподіватися, що висока вода зніме «Наутілус» із мілини. Так і сталося.

Варіант 2

Прийом «Географічний кінозал»

Прослухайте та перегляньте повідомлення про річки України та висловіть власну думку з приводу побаченого (http://mlook.ru/12N5dye8MPM/mal_rchki_ukrani_chastina_1.html#axzz1py8Pkqpp).

Бесіда

1) Які проблеми географічного характеру висвітлюються в наведеному відеофрагменті?

2) Яку інформацію географічного змісту ви отримали з відеофільму?

Варіант 3

Робота з літературними джерелами

1) Учитель пропонує учням згадати літературні твори, що містять описи природи України (наприклад, твори Тараса Шевченка, Олеся Гончара, Лесі Українки, які вивчалися на уроках літератури та мови).

2) Учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує картки з текстами. За 3 хвилини треба прочитати твір та визначити географічну інформацію, яку він містить. По черзі вчитель надає слово кожній групі для оголошення результатів роботи.

І група

Прощай, морська корово із Командорських островів!
Чудовисько, релікт, створіння ластогруде.
Десь бачили тебе, останню із корів.
Ти вимерла як вид. Тебе уже не буде.

Десь бачили тебе. Ти вийшла із води
екологічним зойком океану.
Останній дивогляд морської череди! —
жив тисячу століть, а я вже не застану.

Корівонько, що їла, що пила?
Медузами цвіли твої альпійські луки.
Коли на глибині ти царствено пливла,
всі мертві кораблі дивилися крізь люки.

Сиділа б собі там і паслася на дні.
Десь, може б, набрела втонулу Атлантиду,
Там цар морський Нептун живе у курені,
пасе морських корів зникаючого виду.

Чи нафта розпливлась, чи, може, це казки, —
на Командорах, кажуть, серед літа
з морської піни вийшла на піски
коров’яча остання Афродіта.

Прощай. І не журись, що піна — як мазут.
Ще місце є у тій «Червоній книзі».
Ще ходить по землі останній вільний зубр,
твої брати моржі ще гріються на кризі!

(Ліна Костенко)

ІІ група

Море там, де був ліс і луг,
Море там, де лише учора
У цілини врізався плуг.
Хто ж привів сюди синє море,
Переніс кружевні доми,
Затопив лісові простори,
Морю владно звелів: — Шуми!
— Хто ж ті сосни звалив віковії,
Хто рубав ті густі ліси,
Хто тут ставив міцні загати,
Береги зодягав в граніт?
Це великий народ крилатий,
Що до сонця звертає світ!

(Любов Забашта)

ІІІ група

Прощай, Волинь! Прощай, рідний куточок!
Мене від тебе доленька жене,
Немов од дерева одірваний листочок...
І мчить залізний велетень мене.

Передо мною килими чудові
Натура стеле — темнії луги,
Славути красної бори соснові
І Случі рідної веселі береги.

Снується краєвидів плетениця,
Розтопленим сріблом блищать річки,
— То ж матінка-натура чарівниця
Розмотує свої стобарвнії нитки.

(Леся Українка)

IV група

Рожева між деревами вода
Не спить і спить. Останнє опада
Дубове листя, з осені зостале.
Дрозди уже в гаї поприлітали,
І вальдшнеп, довгоносий лісолюб,
У вогку землю застромляє дзюб.
Розлилися води
На чотири броди,
Веснонько, весна!
Ніби збезуміле,
Птаство дзвінкокриле
Небо протина.

(Максим Рильський)

V група

Чудовий край, очей відрада!
Все там живе: сади, ліси,
Янтар і яхонт винограду,
Долини, сповнені краси,
Де оновитись серце раде;
Все кличе мандрівця спочить,
Коли між горами стрімкими,
Над моря водами дзвінкими
Навиклий кінь його біжить,
І в серці спокій та відвага,
І хвиля зелено кипить
Навкруг бескетів Аюдага...

(Олександр Пушкін)

VІ група

Свіжішає повітря в горах.
Неясний шум іде внизу;
Співає весело й бадьоро
Зі скель летючий Учан-Су!
Дивися — нібито застигши,
Все ж разом з гомоном живим
Свій біг легкий не зупинивши,
Прозорим пилом сніговим
Спадає струмінь; слід лишивши,
Як флер, просвічує вогнем,
Сплива вінчальною фатою
І раптом піною й дощем
Летить у прірву день за днем,
Кипить вологістю ясною...

(Іван Бунін)

VІІ група

Серед краси

Маленький хлопчик в човен сів,
махнув весельцем — і поплив.
Світало. Сонечко вставало.
Ховався ранішній туман.
В росі сріблився сизий лан,
і на верхів’ях лісу сонце грало.
Спинився хлопчик. Ось краса!
Цвітуть хмарками небеса,
літають зграями качки,
щебечуть весело пташки.
Десь чути чайки ніжний плач.
Тут перепілка, там — деркач.
А он в зеленому ліску кує зозуля: ку-ку-ку!

(Олександр Олесь)

Підбиття підсумків роботи в групах.

  1. Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Бліцопитування»

  1. Із якою метою використовують географічні екскурсії?
  2. Чому потрібно займатися краєзнавством?
  3. Які джерела географічної інформації ви маєте вдома (крім підручників та географічних карт)?
  4. Чому існує велике різноманіття методів географічного дослідження?
  5. Яку цікаву подорож чи екскурсію ви плануєте здійснити? Яку географічну інформацію ви можете отримати під час цієї подорожі?

Варіант 2

Робота в парах

Учні отримують від учителя заготовки таблиці, заповнюють їх та оголошують результати роботи.

V. Підсумки уроку

Прийом «Аукціон»

Методика проведення: див. урок 1.

Учні тезово називають найважливіші факти, географічні об’єкти, висновки з теми уроку.

  1. Домашнє завдання
  1. Підручник
  2. Випереджальні завдання:

1) У зошит протягом тижня занотуйте коротку інформацію про фільми та передачі, у яких ідеться про природу України, екологічні проблеми, пов’язані з господарською діяльністю людини.

2) Підготуйте та принесіть на урок карти міст, які ви відвідали під час літніх канікул (або в інший час).

 

Категорія: Конспекти уроків із географії 8 клас | Додав: uthitel (19.09.2018)
Переглядів: 459 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: