УРОК № 3
Тема. Географія пізнання Землі. Розвиток географії в античні часи та епоху раннього Середньовіччя.
Мета: розпочати формування в учнів уявлень про історію розвитку
географічних знань, у тому числі про територію України;
виховувати повагу до праці вчених-географів; розвивати
інтерес до вивчення географії та вміння працювати
з картами.
Обладнання: фізична карта світу або півкуль, атласи для 6 класу, книги
В. Владка «Нащадки скіфів», В. Мейнка «Дивовижні пригоди
Марко Поло», плакат «Марко Поло прибуває до столиці
Великого хана».
Структура уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
ІV. Практична работа 2 «Складання таблиці “Етапи географічного
пізнання Землі”»
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель вирішує поточні запитання, які виникли у школярів при
підготовці домашнього завдання.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Робота з атласом.
Відкрийте с. 1 атласу для 6 класу, порівняйте карту світу, створену
Ератосфеном, із сучасною та дайте відповіді на запитання.
1) Чи всі об’єкти, які зображені на сучасній карті півкуль, є на
карті світу Ератосфена?
2) Яких об’єктів на карті Ератосфена немає?
3) Які географічні об’єкти на карті Ератосфена позначені найточ-
ніше?
4) Як ви вважаєте, чому саме ці об’єкти?
5) Чому на карті Ератосфена немає Америки, Австралії, Антарк-
тиди, Тихого океану?
Відповідаючи на останнє запитання, учні мають зробити висновок,
що Ератосфен не знав про існування названих об’єктів. Учитель схва-
лює відповідь учнів і наголошує, що вся історія людства є історією
пізнання навколишнього середовища. Минуло багато століть, доки
люди змогли дослідити поверхню нашої планети. Не один мандрів-
ник заплатив своїм здоров’ям чи навіть життям за здобуті географічні
знання. І наш обов’язок — пам’ятати про подвиги першовідкривачів.
Учитель повідомляє, що на вивчення теми програмою відведено
6 уроків, із яких останній буде присвячено тематичному оцінюванню
навчальних досягнень. А на першому уроці теми учні мають оволоді-
ти знаннями про історію пізнання Землі в давнину.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з атласом.
Розгляньте рисунки в атласі [9, с. 1], які ілюструють уявлення ста-
родавніх народів про Землю.
Із метою розвитку спостережливості та вміння працювати з карта-
ми й ілюстраціями вчитель ставить запитання:
1) Чи однаковою уявляли Землю жителі Вавилонії та Індії в дав-
нину?
2) Як ви вважаєте, чому уявлення про Землю стародавніх вавило-
нян та індусів мали відмінності?
3) Що спільного в уявленнях про Землю стародавніх вавилонян
та індусів?
Підсумовуючи відповіді учнів, учитель повідомляє, що географічні
знання жителів Стародавньої Індії і Вавилонії були дуже поверхови-
ми, неповними і стосувалися лише відносно невеликих частин Землі.
Значно більші географічні знання здобули жителі Стародавньої Гре-
ції — невеликої країни, розташованої на берегах Середземного моря
(учитель показує її на настінній карті). Жителі її були досвідченими
моряками, торгівцями, воїнами і здійснювали далекі мандрівки. Гре-
ки нерідко селилися в інших країнах, де запозичували географічні
знання інших народів.
Саме від стародавніх греків до нас надійшли найдавніші відомості
про територію України. Опис її півдня — його тоді називали Скіфія —
уперше склав грек Геродот. Матеріал для свого опису він частково
здобув самостійно під час однієї з мандрівок, частково — використав-
ши відомості народу персів, які під керівництвом царя Дарія І близь-
ко 513 р. до н. е. здійснили сюди похід. (Доцільно зачитати кілька
коротких уривків із книги В. Владка «Нащадки скіфів».)
Скіфія була відома також Ератосфену та Птолемею — грекам, які
жили в Єгипті. Перший із них жив приблизно через 200 років після
Геродота, другий — через 500. Ератосфен багато зробив для розвитку
географії. Він першим правильно визначив розміри Землі, спробував
створити карту світу, увів поняття «паралель» і «меридіан». Проте
першу карту із сучасною градусною сіткою створив значно пізніше
Птолемей.
— З’ясуйте найбільшу різницю градусної сітки карт Ератосфе-
на і Птолемея. (Учні мають зрозуміти поняття «сучасна градусна
сітка».)
Карта Птолемея була найдосконалішою картою світу близько
1500 років. Така її «живучість» пояснюється тим, що країни на бере-
гах Середземного моря, де географічні знання були у стародавні часи
найповнішими, у ІІІ ст. почали занепадати. Пізніше частина з них
була навіть підкорена малоцивілізованими народами. Розвиток гео-
графії на кілька сотень років зупинився, а частина здобутих раніше
географічних знань була навіть утрачена. Але й у середні віки ман-
дрівники здійснювали далекі подорожі. Найвизначнішими мандрів-
никами середньовіччя були італієць Марко Поло і араб Ібн Баттута.
Робота з атласом.
Використовуючи карту атласу та текстове пояснення [9, с. 2—3],
самостійно за 2 хв з’ясуйте, у яких країнах побували ці мандрівники.
Заслухавши відповіді учнів, учитель підкреслює, що ні Марко
Поло, ні Ібн Баттута не вміли складати географічних карт, а Марко
Поло взагалі навіть не був керівником подорожі. Як доказ учитель де-
монструє репродукцію картини, на якій добре видно, що юний Марко
просто супроводжує батька і дядька.
Учитель демонструє книгу В. Мейнка «Дивовижні пригоди Марко
Поло» і пропонує прочитати її тим, хто зацікавився мандрами цього
італійця.
IV. Практична работа 2 «Складання таблиці
“Етапи географічного пізнання Землі”»
Із метою узагальнення і систематизації знань учитель пропонує
учням розпочати складання таблиці «Етапи географічного пізнання
Землі», дозволивши користуватися підручником.
Назва етапу Період Досягнення географії
Найвидатніші вчені
і мандрівник
Учитель сам називає учням етапи і періоди. Географічні досягнен-
ня кожного етапу учні формулюють за допомогою вчителя, а імена
найвидатніших діячів записують до таблиці самостійно.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Після закінчення роботи над таблицею вчитель звертає увагу, що
в ході уроку учні ознайомилися лише з двома етапами географічного
пізнання Землі. Але вони ще так і не довідалися про те, як європейці
відкрили для себе Америку, Антарктиду, Австралію, Тихий океан та
інші важливі географічні об’єкти. Це буде зроблено на наступних уроках.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.
|
