Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із біології 9 клас

Урок № 63 Постембріональний розвиток людини

Урок № 63

Постембріональний розвиток людини

Мета уроку: вивчити вікові особливості постембріонального розвитку; сформувати в учнів знання про розвиток дитини після народження, у підлітковому та юнацькому періоді; розвивати вміння працювати з додатковою літературою; удосконалювати індивідуальну самостійну роботу учнів; розвивати пізнавальний інтерес, логічне мислення учнів; формувати культуру спілкування, потребу в здоровому способі життя.

Очікувані результати: учні характеризують розвиток дитини після народження; особливості грудного періоду дитинства (раннього, першого, другого), підліткового та юнацького періодів; учні пояснюють роль ендокринної системи в регуляції постембріонального розвитку.

Обладнання: ________ _____________________________________________________________

Тип уроку: комбінований.

  1. 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування на робочий настрій.

  1. 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Індивідуальна робота за картками.

2.2. «Термінологічна дуель».

Терміни: зигота, вагітність, імплантація, плацента, плід, плацентарний бар’єр, пологи, пуповина, однояйцеві близнята, різнояйцеві близнята тощо.

2.3. «Розумний куб».

Запитання і завдання на гранях куба:

1. Охарактеризуйте зародковий період розвитку людини.

2. Охарактеризуйте плодовий період розвитку людини.

3. Яка роль плаценти від час розвитку зародка людини?

4. Чим небезпечний аборт?

5. Чим відрізняються однояйцеві близнята від різнояйцевих?

6. Як впливають нікотин, алкоголь і наркотики на розвиток зародка?

2.4. Складання сенканів на тему «Плацента».

2.5. «Мозковий штурм».

2.6. Робота з малюнками.

  1. 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово учителя

Дитина приходить у цей світ чистою
і беззахисною, від батьків і оточуючих
залежить, якою вона виросте...

М. Чернишевський

Перший крик немовляти разом з першим вдихом свідчить про початок нового життя, і ми кажемо: «Людина народилася!» Життя кожної людини — від народження до старості — ділиться на кілька етапів. Гіппократ поділив людське життя на періоди по 7 років: 7 років — дитина, 14 років — дитина, 21 рік — підліток, 28 років — юнак (дівчина), від 28 до 49 — дорослий, від 49 до 56 — літній; далі — старий. А які періоди виділяє сучасна наука, ми дізнаємося на сьогоднішньому кроці.

Повідомлення теми уроку. Визначення мети і завдань уроку.

  1. 4. Засвоєння нового матеріалу
  1. Особливості вікових періодів розвитку людини: грудний період, дитинство (раннє, перше, друге), підлітковий, юнацький.
  • Розповідь учителя

Часто діти граючись, запитують одне в одного: Як тебе звуть? Скільки тобі років? Період, прожитий від народження до певного відлічувального моменту, називається хронологічним віком.

Біологічний вік — це сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, що відповідають віковим нормам для певної спільноти людей. Він залежить від індивідуального темпу росту, розвитку і старіння організму. Різниця між хронологічним і біологічним віком на етапі дозрівання може сягати 5 років, а на етапі старіння — до 20 років.

В основу періодизації індивідуального розвитку покладено біологічні або соціальні принципи.

  • Робота в групах

• Охарактеризувати особливості вікових періодів розвитку людини.

1 група — Грудний період;

2 група — Дитинство (раннє, перше, друге);

3 група — Підлітковий період;

4 група — Юнацький період.

  • Презентація груп

1 група Характерні особливості грудного періоду

Грудний період триває від 10 днів до року. У цей час дитина розвивається дуже швидкими темпами. За рік довжина її тіла у середньому збільшується на 25 см. Маса здорової дитини до 4 місяця подвоюється, а до року — потроюється. Швидко розвивається опорно-руховий апарат. У два місяці дитина вже може на 1–2 хв підняти головку, у 2,5–3 місяці починає самостійно тримати голівку, у чотири — перевернутися зі спини на живіт. У 6 місяців вона може самостійно сидіти, у 7 — повзати, у 8 — триматись за перекладинку ліжка, ставати на ніжки, а в 10–11 місяців починає ходити. Швидко розвивається нервова система і психіка. У шість-вісім місяців у здорової дитини з’являються перші зуби, а до року їх має бути 6.

У цьому періоді важливо повноцінно годувати дитину, загартовувати її, фізично виховувати, бо приблизно у середині грудного періоду вона втрачає той природний імунітет, який отримала від матері, і за неправильного догляду може почати хворіти.

 

2 група Характерні особливості дитинства

Раннє дитинство — це період від одного до трьох років. До 2 років у дитини мають з’явитися всі 20 молочних зубів. У цей час дитина постійно рухається, тому важливо правильно її фізично виховувати й загартовувати її тіло. У цей час дитина інтенсивно розвивається, особливо швидко розвивається мова, а за нею і мислення. Потрібно дотримуватися графіка профілактичного щеплення, аби запобігти вірусним та інфекційним хворобам.

Перше дитинство триває від 4 до 6–7 років. Зріст дитини збільшується на 5–7 см у рік, а маса — на 2 кг. У віці 5–6 років молочні зуби починають замінюватися на постійні. Психічна діяльність набуває великого розвитку, і дитина вже добре говорить, малює олівцями, знає багато віршів і пісень. У цьому віці формуються риси характеру. У цей період потрібно готувати дитину до школи, привчати до самостійності.

Друге дитинство — від 6–7 до 12 років. Діти швидко ростуть, тому їм потрібно добре харчуватися, багато рухатися, більше перебувати на свіжому повітрі.

Коли дитина йде до школи, у неї відразу зростає психічне і фізичне навантаження. Нервово-психічне напруження молодшого школяра, недотримання правильного режиму дня, недостатній відпочинок, малорухливий спосіб життя призводять до виснаження його нервової системи, зниження опірності до інфекцій.

 

3 група Характерні особливості підліткового періоду

Підлітковий період — це період статевого дозрівання (від 12–13 до 15–16 років). Організм готується до дорослого життя. За нормальних умов статеве, фізичне і психічне дозрівання відбувається відповідно одне до одного, причому у дівчат приблизно на два роки раніше, ніж у хлопчиків.

У цьому віці швидкими темпами збільшується ріст і маса тіла. Подальший розвиток м’язової системи відбувається за рахунок діаметра м’язового волокна. Характеризуючи вищу нервову діяльність підлітків, необхідно відзначити, що на початку цього періоду зберігаються процеси загального збудження та послаблення всіх видів гальмування. У деяких підлітків спостерігається психічна неврівноваженість.

Раціональний режим дня, заняття спортом створюють умови для правильного перебігу цього періоду.

 

4 група Характерні особливості юнацького періоду

Юність (від 16–17 до 20–21року) — вік безпосередньої підготовки юної особистості до дорослого життя, вибору професії, виконання соціальних функцій. У цей період закінчується видозмінення організму, яке, у зв’язку із статевим дозріванням, розпочалося в підлітковому віці. Юність — завершальний етап фізичного розвитку індивіда. У зовнішньому вигляді зникає властива підліткам диспропорція тіла й кінцівок, незграбність рухів, довгов’язість. Розвивається моторика, досконалішою стає координація рухів. Тілесна конституція, особливо обличчя, набуває специфічно індивідуального характеру. Фізичний розвиток полягає насамперед у збільшенні зросту, ваги тіла й окружності грудної клітини. Акселерація фізичного розвитку помітна і в юності. Вона виявляється у скороченні строків статевого дозрівання і закінченні росту. У юнацькому віці вдосконалюється функціонування серцево-судинної системи, нервова регуляція її діяльності. Стабілізується кров’яний тиск, серцево-судинна система стає витривалішою до навантажень. Збільшується життєва ємність легень, особливо у хлопців, витриваліше функціонує дихальний апарат. Продовжується функціональний розвиток нервових клітин головного мозку, удосконалення нервової системи сягає високого ступеня. Установлюється стійка рівновага у функціонуванні ендокринної системи. Співвідношення активності залоз внутрішньої секреції стає таким, як у дорослого. Поступово зникає характерна для підлітків підвищена збудливість і неврівноваженість.

  • Розповідь учителя

З моменту народження і до досягнення зрілості довжина тіла збільшується у 3,5 разу, довжина тулуба — у 3 рази, довжина руки — у 4 рази, довжина ноги — у 5 разів.

 

 

 

 

  • Проекція зображення на екран

Пропорції тіла людини в різні періоди життя

Завдання учням

• Проаналізуйте малюнок «Пропорції тіла людини в різні періоди життя».

Очікувана відповідь учнів

У новонародженої дитини відносно короткі кінцівки, великий тулуб, велика голова. З віком ріст голови сповільнюється, а ріст кінцівок — прискорюється. До періоду статевого дозрівання статеві відмінності в пропорціях тіла відсутні, ріст тіла відбувається в основному за рахунок росту ніг; у період статевого дозрівання в юнаків кінцівки стають довшими, а тулуб коротшим і таз вужчим, ніж у дівчат, ріст тіла відбувається за рахунок збільшення тулуба.

  1. 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. «Творча лабораторія» (робота у творчих групах).

— Поясніть такі дані: на сьогодні діти дошкільного віку на 10–12 см, а підлітки навіть на 15–20 см вищі, ніж їхні однолітки кінця ХІХ ст.; постійні зуби з’являються на 1 рік раніше; ріст припиняється також раніше.

— Поясніть такі факти: за період від 1800 до 1900 р. у Нью-Йорку зафіксовано 3600 випадків народження однояйцевих близнят, а за період від 1900 до 2000 р. — 5600 випадків. Складіть схему або графік.

— Чому діти у віці від трьох до п’яти років постійно ставлять запитання?

— Чому на етапі старіння різниця біологічного і хронологічного віку може становити 20 років?

5.2. Вправа «Установи відповідність».

5.3. Вправа «Тести для друга».

Скласти три тестових завдання формату А (на вибір однієї правильної відповіді) та 2 тестових завдання формату В (на вибір декількох правильних відповідей) і запропонувати для розв’язання сусідові по парті.

 

5.4. Фронтальна бесіда.

Назвіть по 2–3 характерні особливості: грудного періоду, раннього дитинства, першого дитинства, другого дитинства, підліткового періоду, юнацького періоду.

5.5. Заповнення таблиці.

  1. 6. Підбиття підсумків уроку
  2. 7. Домашнє завдання

Індивідуальні та творчі завдання

Підготувати повідомлення на теми «Венеричні захворювання», «Теорії старіння», «Особливості людей похилого віку».

 

Категорія: Конспекти уроків із біології 9 клас | Додав: uthitel (10.02.2018)
Переглядів: 520 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: