Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із біології 9 клас

Урок № 74 Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів

Урок № 74

Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем.
Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів

Мета уроку: дати загальне уявлення про сенсорні системи та їхнє значення для орієнтування в зов-нішньому середовищі; ознайомити учнів із загальним принципом структури й функцій сенсорних систем; розвити вміння працювати в малих групах, робити узагальнення й аналіз; формувати естетичні смаки; сприяти формуванню компетентнісного ставлення до свого здоров’я.

Очікувані результати: учні називають основні сенсорні системи та їхню структуру; характеризують властивості аналізаторів; роблять висновки про роль сенсорних систем у житті людини.

Обладнання: _____________________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

  1. 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

  1. 2. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда.

1. Яким чином ми з вами можемо одержувати інформацію про навколишній світ?

2. Що ви маєте на увазі, коли говорите: «Я бачу», «Я чую», «Я відчуваю»?

3. Які види відчуттів ви знаєте?

4. Що станеться, якщо припиниться надходження до нас інформації?

 

5. Чому в темряві наші рухи стають невпевненими? Які органи чуття при цьому повідомляють нам про місцерозташування предметів?

  1. 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

І. М. Сєченов у книзі «Рефлекси головного мозку» писав про те, що однією з необхідних умов нормальної психічної діяльності людини є відомий мінімум подразників, що надходять у мозок від органів чуття. Це потім підтвердилося клінічно: якщо людина не одержує необхідної кількості подразників у зв’язку з патологією органів чуття, то вона засинає або поринає в забуття і нічого з того, що відбувається з нею в цей проміжок часу, не пам’ятає.

А космонавти О. А. Леонов і В. В. Лебедєв у книзі «Психологічні проблеми міжпланетного польоту» писали, що в космічному польоті їм бракувало зелених рослин, звичних людині звуків і явищ. Не відчували космонавти ні вітру, ні дощу, ні снігу. За земними звичними звуками, явищами і ароматами вони сильно сумували. Іноді все це земне чули і бачили уві сні.

— Чому так відбувається?

— Яке значення в житті людини мають сенсорні системи?

На ці запитання ви отримаєте відповіді під час уроку.

Повідомлення теми уроку. Визначення мети і завдань уроку.

  1. 4. Засвоєння нового матеріалу

4. Засвоєння нового матеріалу

  1. Поняття про сенсорні системи.

Розповідь учителя

Усі відомості про навколишній світ ми одержуємо завдяки п’яти основним органам чуття — зору, слуху, дотику, нюху й смаку. Система чутливих нервових утворень, які сприймають і аналізують певний вид подразнень, що діють на людину, називається сенсорною системою.

 

Запитання учням

• Які сенсорні системи надають людині найбільшу кількість інформації? (Найбільшу кількість інформації про навколишній світ ми одержуємо завдяки зоровій і слуховій сенсорним системам.)

Крім того, існують смакова, нюхова, дотикова та інші системи. За допомогою кожної із сенсорних систем у людини виникають різні види відчуттів: світлові, звукові, запахові, температурні, больові тощо.

 

Будь-яка сенсорна система складається з трьох основних ланок:

• рецепторів (сприймальна ланка);

• нервових шляхів (провідникова ланка);

• мозкових центрів (центральна обробна ланка).

Пригадайте:

• Що таке рецептори? (Рецептори — чутливі нервові закінчення і спеціалізовані клітини, які сприймають енергію подразника та перетворюють її на нервові імпульси.)

Розповідь учителя

Усі рецептори поділяють на дві великі групи: зовнішні і внутрішні.

 

 

 

 

Також рецептори поділяють на дистантні — ті, що отримують інформацію на певній відстані від джерела подразнення (зорові, слухові, нюхові), та контактні, які збуджуються лише за безпосереднього контакту подразника з ними (дотикові).

Складання опорного конспекту

Залежно від природи подразнення рецептори поділяють на:

• механорецептори — які збуджуються при механічному подразненні звуковою хвилею (слухові), дотиком, тиском (дотикові);

• хеморецептори — рецептори смаку, нюху;

• фоторецептори — рецептори ока;

• терморецептори;

• рецептори положення тіла і його частин у просторі (у м’язах, суглобах, зв’язках, внутрішньому вусі).

Розповідь учителя

Нервові шляхи від окремих сенсорних систем спрямовані в певні центри мозку. Нижчі центри можуть розташовуватися в спинному і довгастому мозкові, наступні за складністю — у проміжному мозку, а вищі — у корі великих півкуль. Тут кожна сенсорна система займає певну ділянку.

Завдання учням

• Пригадайте, які чутливі зони розташовуються у корі великих півкуль?

Очікувана відповідь учнів

У потиличній частці розташована нервова зона зорової сенсорної системи, у скроневій — слухової, у тім’яній — дотикової сенсорної системи.

Розповідь учителя

Взаємодія окремих відчуттів відбувається в корі головного мозку, куди сходяться сигнали від усіх сенсорних систем. Особливі ділянки кори в лобовій, верхньотім’яній і скроневій зонах називаються асоціативними зонами. Вони забезпечують установлення тісної взаємодії між усіма сенсорними системами й беруть участь у процесах сприйняття образів.

Повідомлення учня

Учення І. П. Павлова про аналізатори

Ураховуючи розширений погляд у науці на фізіологічний апарат, що виконує складну функцію оцінки кількісних і якісних характеристик подразнень, і підкреслюючи необхідність урахування всіх ланок, що сприймають подразнення, передають і аналізують отриману інформацію, І. П. Павлов (1909) запропонував назвати сенсорні системи організму аналізаторами.

Своє вчення про аналізатори І. П. Павлов створював на основі єдності центру та периферії. Аналізатор він розглядав як єдину складну й організовану динамічну систему, до якої входять рецепторний апарат (периферійний відділ аналізатора), аферентні нейрони і провідні шляхи (провідниковий відділ) та ділянки кори півкуль великого мозку (центральний кінець аналізатора).

  1. Властивості та функції сенсорних систем.

Розповідь учителя

Подразники, тобто ті фактори, які діють на біологічний об’єкт — клітину, тканину або орган, поділяють за двома ознаками: силою дії і видом сили природи. Будь-який подразник малої сили не викликає збудження. Воно з’являється тільки тоді, коли ця сила досягає певної величини порога, за яким починає розвиватись біологічна реакція.

Тому введено поняття поріг сили — найменша сила подразника, той її критичний рівень, який викликає збудження. Сила подразника, що буде вища за поріг називається надпороговою. При дії надпорогової сили у деяких тканинах підсилюється біологічна реакція. Чим більша сила подразника, тим більша величина збудження. При подальшому збільшенні сили подразника біологічна реакція не зростає, тому що біологічна система досягла межі своїх функціональних можливостей.

Найменша сила подразника, при якій спостерігається найбільша біологічна реакція, буде оптимальною. При надто великій силі подразнення реакція може зменшуватись. Цю властивість називають адаптацією.

Пошукова робота з підручником

• Які функції виконують сенсорні системи?

Очікувані відповіді

Сенсорні системи забезпечують:

  1. Сприйняття сигналів зовнішнього середовища та генерацію збудження.
  2. Виявлення та розпізнавання сигналів.
  3. Кодування сигналів, їх детектування та створення образу джерела подразнення.
  4. Здійснення контролю поведінкових реакцій та діяльності внутрішніх органів.
  5. Створення певного рівня активності головного мозку.
  6. Формування сенсорного досвіду.
  7. Формування свідомого відчуття та уявлення про подразнення.

Виявлення та первинне розрізнення сигналів забезпечується рецепторами, а детектування й упізнання сигналів — нейронами кори великих півкуль. Передачу, перетворення та кодування сигналів здійснюють нейрони всіх шарів сенсорних систем.

 

 

  1. 5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. Обговорення запитань.

— Що ми називаємо сенсорними системами?

— Назвіть основні сенсорні системи людини.

— Як називаються спеціальні клітини, що перетворюють різні види енергії на нервовий імпульс?

— Як працюють наші сенсорні системи?

— Яким чином у рецепторах кодується інформація про характеристики подразників?

— Чому чутливість деяких органів чуття обмежена?

— Що мають на увазі, коли говорять про адаптацію сенсорних систем?

5.2. «Мозковий штурм».

— Чи здатні аналізатори під впливом тривалих вправ підвищувати свої функціональні можливості?

— Чи існують впливи зовнішнього середовища, які організм людини не може сприймати?

5.3. «Цікаві запитання».

У своєму оповіданні «Мікромегас» Вольтер заздрить героєві, людині із Сиріусу, у якого було 72 органи чуття. Чи варто заздрити сиріусянину? Відповідь аргументуйте.

5.4. «Коло ідей».

  1. 6. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

 

 

  1. 7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________.

Зошит ________________________________________________.

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти сенкан на тему «Сенсорна система».

2. Підібрати цікаві факти про зорову сенсорну систему.

3. Підготувати повідомлення «Значення зору в життєдіяльності людини».

Категорія: Конспекти уроків із біології 9 клас | Додав: uthitel (10.02.2018)
Переглядів: 193 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: