| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із біології 9 клас |
Урок № 68 Головний мозок. Стовбур мозку. Мозочок Мета уроку: сформувати загальні поняття про будову і функції головного мозку; охарактеризувати стовбур та мозочок, указати на їхні функції; розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; продовжувати формувати уміння й навички роботи з роздатковим матеріалом, таблицями; виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих. Очікувані результати: учні називають відділи головного мозку; характеризують стовбур та мозочок; пояснюють взаємозв’язок між будовою та функціями мозочка; розпізнають та показують на малюнках, схемах відділи головного мозку. Обладнання: _____________________________________________________________________ Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
Правильна відповідь до завдання другої картки: Ураження ділянки А — переднього, рухового корінця спинного мозку — буде супроводжуватися частковим паралічем у даному випадку правої частини тіла; ураження ділянки Б — заднього, чутливого корінця спинного мозку — буде супроводжуватися частковою втратою чутливості в даному випадку лівої частини тіла.
• На які частини поділяють нервову систему? • Які органи входять до складу центральної нервової системи? • Які функції виконують оболонки спинного мозку? • Чим утворена біла речовина мозку? • Чим утворена сіра речовина спинного мозку?
• Чому співвідношення білої та сірої речовини в різних відділах спинного мозку різне? У хворого спостерігається порушення висхідної провідникової функції спинного мозку. 1. Чи здійснюватиметься колінний рефлекс? 2. Чи відчуватиме хворий поколювання голкою шкіри на нозі? 3. Чи зможе хворий виконувати довільні рухи нижніх кінцівок?
Слово вчителя Усі ми знаємо, що головний мозок людини є одним з найважливіших органів, який забезпечує нас повноцінним життям. Як стверджують учені, у головному мозку містяться певні ділянки, які контролюють наші відчуття, а саме зір, слух, дотик, скорочення певних м’язів та ін. Тобто цей орган завжди контролює всі процеси, які можуть відбуватися з людиною та її тілом. Дуже часто науковці проводять різні досліди над головним мозком, щоб ще більше дізнатися про його роботу. Але, на думку багатьох учених, повністю і до кінця вивчити цей складний орган ніхто не зможе. Повідомлення теми уроку. Визначення мети і завдань уроку.
Завдання учням • Ідентифікуйте головний мозок щура (1), кота (2), шимпанзе (3) та людини (4), поставивши на малюнку відповідні номери. (Примітка: відносні розміри на малюнках не витримано.) (Зображення роздаються учням на парту.)
Відповідь: угорі — щур і людина, внизу — шимпанзе і кішка.
• Чи правильне твердження «Чим більше мозок, тим розумніший його щасливий володар»?
Довгий час панувала думка, що від маси мозку залежать розумові здібності людини: чим більша маса мозку, тим обдарованіша людина. Але, як з’ясувалося пізніше, це не так. Наприклад, мозок І. С. Тургенєва важив 2012 г, а мозок Анатоля Франса — 1017 г. Найважчий мозок — 2900 г — був виявлений в індивіда, який прожив усього 3 роки. Мозок його у функціональному відношенні був неповноцінним. Отже, поки що прямої залежності між масою мозку та розумовими здібностями людини не виявлено. Але з’ясована гранична маса мозку (900 г), за межею якої він вважається неповноцінним.
Маса мозку: • І. П. Павлова — 1653 г • Д. І. Менделєєва — 1571 г • Дж. Байрона — 1807 г • Ф. Шиллера — 1785 г
Головний мозок людини займає всю порожнину черепа, кістки якого захищають масу мозку від зовнішніх механічних пошкоджень. У процесі росту й розвитку головний мозок набуває форми черепа. Зовні мозок нагадує драглисту речовину жовтуватого кольору, тому раніше вважали, що це речовина, яка охолоджує кров, і при бальзамуванні трупів мозок не зберігали. Середня маса мозку у дорослої людини становить 1300–1400 г. Мозок новонародженої дитини важить у середньому 330–400 г. В ембріональному періоді і в перші роки життя головний мозок інтенсивно росте, однак лише до 20 років досягає остаточних розмірів. Ступінь розвитку мозку залежить від співвідношення спинного мозку і головного. Так, у кішок воно — 1 : 1, у собак — 1 : 3, у мавп — 1 : 16, у людини — 1 : 50.
Запитання до учнів • Пригадайте, які відділи має головний мозок ссавців.
У головному мозку людини розрізняють стовбур, мозочок та великий мозок, або кінцевий мозок. Стовбур — це продовження спинного мозку. До стовбура мозку належать довгастий мозок, міст, середній та проміжний мозок. Головний мозок вкритий такими самими оболонками, що й спинний. Вони утворюють єдиний покрив ЦНС. Запитання до учнів • Пригадайте, якими оболонками вкритий спинний мозок людини. (М’яка, павутинна, тверда.)
Завдання групам 1 група — Які особливості будови і функції довгастого мозку? 2 група — Які особливості будови і функції середнього мозку? 3 група — Які особливості будови і функції проміжного мозку? 4 група — Які особливості будови і функції мозочка? Результати роботи груп 1 група — Особливості будови і функції довгастого мозку Довгастий мозок є безпосереднім продовженням спинного мозку (на передній і задній його поверхнях також є борозни), від якого він відрізняється функцією і будовою. Довгастий мозок складається з білої речовини (провідних пучків), де розсіяні скупчення сірої речовини — ядра, від яких беруть початок черепні нерви. Зверху і з боків майже весь довгастий мозок покритий великими півкулями і мозочком. У сірій речовині довгастого мозку залягають життєво важливі центри, які регулюють серцеву діяльність, дихання, ковтання та здійснюють захисні рефлекси (чхання, кашель, блювання, сльозовиділення), секрецію слини, шлункового і підшлункового соку та ін. Ушкодження довгастого мозку може бути причиною смерті внаслідок припинення серцевої діяльності та дихання. Біла речовина довгастого мозку складається з волокон, по яких проходять нервові імпульси від заднього мозку до спинного і в зворотному напрямку. Цікаві історичні факти • Із папірусів Сміта (близько 1550 р. до н. е.) видно, що лікарі Єгипту вважали мозок центральним органом. Вони були переконані в тому, що зміни в ньому позначаються на всьому організмі. • Еразістрата (близько 300 р. до н. е.) вважають засновником експериментальної фізіології. Він вивчав мозок і перший помітив, що від нього відходять кілька нервових гілок, як і від спинного мозку; одні з них є чутливими, а інші спричиняють скорочення м’язів. • На початку епохи Відродження Андреас Везалій (1514–1564), вивчаючи функцію мозку, пов’язував довільні рухи з великими півкулями, а автоматичні — з мозочком. На думку Везалія, психічні процеси локалізуються у корі головного мозку, а чутливість — у смугастому тілі. • В. О. Бец (1834–1894) перший описав великі пірамідні клітини кори великого мозку, які в науці носять його ім’я. Він також перший визначив морфологічно рухову зону мозку. Його справедливо вважають засновником науки про архітектоніку кори головного мозку. • В. Я. Данилевський (1852–1939) відкрив центри регуляції вегетативних процесів у головному мозку. • П. В. Овсянніков (1827–1906) описав головний судиноруховий центр і встановив точно його межі в довгастому мозку, довів антагонізм нервів, належних до різних частин вегетативної нервової системи — симпатичної і парасимпатичної.
Між середнім і довгастим мозком розміщений міст. Він ніби сполучає їх, тому й має таку назву. Внутрішня будова його нагадує будову довгастого мозку, тобто містить ділянки сірої і білої речовин. Сіра речовина становить центри черепно-мозкових нервів. Через міст проходять шляхи нервових імпульсів від розташованих нижче відділів до вищих і в зворотному напрямку. Є центри і нервові волокна, які пов’язані з мозочком. 2 група — Особливості будови і функції середнього мозку Середній мозок розташований перед мостом і представлений чотиригорбковим тілом та ніжками мозку. У ніжках мозку продовжуються провідні шляхи від довгастого мозку і моста до великих півкуль. У середньому мозку розташовані центри первинної обробки зорових і слухових сигналів. Через нього проходять висхідні шляхи від мозочка й довгастого мозку до кори великих півкуль і від неї — до мозочка й спинного мозку. Основні функції середнього мозку — регуляція рефлексів орієнтування на зорові й слухові подразники, а також регуляція м’язового тонусу й пози. Він постійно надсилає до м’язів нервові імпульси, завдяки яким підтримується м’язовий тонус. Переважний вплив середній мозок здійснює на тонус тих м’язів, що протидіють силі гравітації (розгиначі ніг, м’язи спини). Спереду середній мозок переходить у проміжний, ним закінчується мозковий стовбур. 3 група — Особливості будови і функції проміжного мозку Проміжний мозок складається із зорових горбів (таламуса) і підгорбової ділянки (гіпоталамуса). Тут розміщені підкіркові центри (на відміну від центрів кори півкуль) зору, обміну речовин, теплорегуляції, нюху. Отже, функції проміжного мозку різноманітні. Зорові горби — це головні колектори нервових шляхів до великого мозку і від нього; містять ділянки сірої речовини — скупчення тіл нейронів. Тут відбуваються швидкий аналіз, розподіл і перемикання на різні ділянки кори великих півкуль інформації, що надходить від різних відділів тіла. Підгорбова ділянка (гіпоталамус) — комплекс структур, розміщений нижче від таламуса, містить багато ядер. Вона з’єднана з корою великого мозку, таламусом, мозочком, а знизу переходить у гіпофіз. Функції гіпоталамуса: терморегуляція, регуляція обміну речовин, діяльності серцево-судинної системи, залоз внутрішньої секреції, травної системи, сечовиділення, сну й бадьорості, емоцій тощо. Проміжний мозок разом із середнім здійснює складні рефлекторні, або інстинктивні, реакції (харчові, оборонні тощо). Деякі центри проміжного мозку беруть участь у підтриманні стану уваги, не пропускаючи до кори великих півкуль непотрібних у даний момент доцентрових сигналів.
Відділи головного мозку
4 група — Особливості будови і функції мозочка Мозочок розміщений над довгастим мозком під потиличними частками великого мозку. Він складається з двох півкуль і черв’яка, розміщеного між ними. Мозочок складається з білої і сірої речовини. Сіра речовина розміщена на поверхні й утворює кору мозочка. У товщі мозочка серед білої речовини містяться ядра мозочка — скупчення сірої речовини. Поверхня мозочка вкрита вузькими звивинами. За допомогою трьох пар ніжок мозочок з’єднаний з довгастим і середнім мозком, а через них і з усіма відділами нервової системи. Основна функція мозочка — координація рухів: як довільних, так і мимовільних. За його допомогою здійснюються функції рівноваги і руху мускулатури шиї, тулуба, кінцівок, підтримується тонус м’язів. Про це свідчать експерименти. Руйнування невеликих ділянок кори мозочка у тварин не спричинює значних порушень його функцій. Проте видалення половини мозочка супроводжується тяжкими порушеннями рухів тієї частини тіла, у якій здійснено операцію. З часом тяжкість порушень зменшується, але повністю вони не минають. У разі патологічного ураження мозочка у людини швидко виникає втома, дрижання кінцівок, порушуються м’язовий тонус, рівновага, розмірність, плавність рухів тіла і мови. (Учні продовжують заповнювати таблицю «Відділи головного мозку».) Цікаві факти про головний мозок людини • Маса і об’єм мозку в період від 20 до 60 років залишаються постійними і індивідуальними для кожної людини. Після 60 років і маса, і об’єм мозку може зменшуватися. • Мозок приблизно на 95 % складається з води. • Якби вчені спробували змоделювати штучний мозок із найменших деталей, то він важив би більше за мільйон тонн, для його живлення потрібна була б енергія десяти ГЕС, а для охолоджування — велика річка. • Нейрони в мозку утворюються протягом усього життя (раніше вважали, що нервові клітини не відновлюються). Для того щоб процес відновлення нейронів відбувався, треба постійно «навантажувати» свій мозок, отримуючи нові враження. • Якщо дитина з раннього віку (до 5 років), буде вивчати дві мови, то з часом у неї формується особлива структура головного мозку.
5.1. Тестові завдання на встановлення однієї правильної відповіді. 1. Головний мозок людини складається із: А стовбура і півкуль великого мозку Б мозочка і півкуль великого мозку В стовбура, мозочка, півкуль великого мозку Г мозочка і стовбура 2. Довгастий мозок є продовженням: А середнього мозку Б спинного мозку В проміжного мозку Г моста 3. Відділ головного мозку, що відповідає за координацію рухів та регуляцію м’язового тонусу: А мозочок Б проміжний В довгастий Г середній 4. Відділ мозку, який складається з двох півкуль і черв’ячка: А передній мозок Б середній мозок В проміжний мозок Г мозочок 5. Відділ головного мозку, який утворений зоровими горбами і підгорбовою ділянкою: А довгастий мозок Б середній мозок В проміжний мозок Г мозочок 6. Середня маса головного мозку людини: А 100–1200 г Б 1200–1300 г В 1300–1400 г Г 1400–1500 г 5.2. «Мозковий штурм». — Чому ушкодження довгастого мозку може бути причиною смерті? (Унаслідок припинення серцевої діяльності та дихання.) 5.3. Проведення дослідів, що ілюструють функції мозку.
Технологія «Незакінчені речення»
7.1. Завдання для всього класу. Підручник _____________________________________________. Зошит _________________________________________________. 7.2. Індивідуальні та творчі завдання. 1. Підготувати цікаву інформацію про великі півкулі головного мозку. 2. Підготувати повідомлення «Внесок В. М. Бехтерєва та І. М. Сєченова в дослідження функцій головного мозку».
| ||||||||
| Переглядів: 716 | | ||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
