Головна » Статті » Класному керівникові » Виховні заходи

Виховна година: Космос і люди

 

 

Мета: розширити знання учнів про освоєння людьми космосу; ознайомити дітей з видатними космонавтами.

Перебіг заходу

Учитель. Добрий день! Коли ви сьогодні виходили з дому, хто з вас дивився на небо? Я очікувала таку відповідь. Так, ми не звертаємо увагу на небо щодня. Але іноді нас вражає його краса. Ікар прагнув дістатися сонця. Це з нього починається ера мрійників, які прагнуть за всяку ціну дізнатися, що приховує ця блакитна безодня.

Оглядаючи наше зоряне минуле, розумієш, скільки тяжкої праці вкладено, скільки втрачено людей!

Ми повинні розрізняти такі космічні швидкості: перша — 7,912 км/с, за якої ракета може рухатися навколо Землі по колу; друга — не менше 11,2 км/с (що так і називають другою космічною швидкістю), яка дозволяє подолати силу земного тяжіння й досягати інших планет Сонячної системи; третя космічна швидкість — 16,662 км/с, завдяки якій ракета може вийти за межі Сонячної системи.

Ідея застосування ракет для польотів у міжпланетних просторах була обґрунтована в класичних працях радянського вченого Костянтина Едуардовича Ціолковського. Він довів, що космічної швидкості можна досягти лише за допомогою ракети (зокрема багатоступінчастої), а джерелом енергії для неї буде хімічна реакція (згоряння).

Цей науковець є батьком космонавтики.

Учень. Ціолковський Костянтин Едуардович (17.09.1857–19.09.1935) — видатний учений і винахідник у галузі аеродинаміки, ракетної техніки й теорії міжпланетних сполучень. Народився в Рязанській області в сім’ї лісничого. Змалку, втративши через важку хворобу майже повністю слух, учився самостійно.

Ціолковський писав у 1911 році: «Аероплан буде найбезпечнішим засобом пересування». До речі, він перший запропонував колеса, що висуваються знизу корпуса, на півтора десятки років випередивши створення першого колісного шасі в літаку братів Райт. Ціолковський пропонує встановлювати в гарячому потоці газів спеціальні графічні керма, а через багато років Вернер фон Браун робить такі керма на своїх «Фау-2» — надшвидкісній зброї гітлерівського рейху.

Учитель. 1960 року запущено три радянські космічні кораблі. На кораблі-супутнику було дві собаки, два щури, сорок мишей, комахи, рослини, зерна, мікроорганізми, шкіра кролика та шкіра людини. Температура, вологість повітря в кабінах підтримували спеціальною апаратурою. Показання приладів, відомості про стан тварин, зображення собак передавали на наземні станції радіо- й телеапаратурою.

Усе це відбувалося під керівництвом конструктора Корольова Сергія Павловича.

Учень. Корольов Сергій Павлович (30.12.1906 (12.01.1907)–14.01.1966) народився в м. Житомир.

Академік АН СРСР (з 1958). Конструктор перших штучних супутників Землі й космічних кораблів. Сім років (1939–1945) був у засланні, де разом з іншими вченими був примушений займатися розробкою балістичних та геофізичних ракет. Після звільнення очолив радянську ракетну програму. Під його керівництвом запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, відбулися перший політ людини в космос та вихід людини в космос.

На слайді демонструють пам’ятник С. П. Корольову в Житомирі.

Учитель. Тривалий час про Корольова неможливо було щось дізнатися. Його пильно стерегли робітники КДБ. А він працював, створював, керував. І в нього вийшло!

12.04.1961 року був запущений «космічний корабель-супутник «Восток-1» — перший, у якому був перший космонавт, громадянин СРСР Юрій Олексійович Гагарін.

Учень. Юрій Олексійович Гагарін (09.03.1934–­27.03.1968) — льотчик-космонавт, полковник. Депутат Верховної Ради СРСР. Почесний член Міжнародної академії з астронавтики та дослідження космічного простору.

Народився 9 березня 1934 р. в місті Гжатськ Смоленскої області.

12 квітня 1961 року здійснив перший у світі космічний політ на кораблі-супутнику «Восток-1»: облетів земну кулю за 1 год 48 хв і повернувся на Землю.

Завдяки цьому вчені зробили висновки про можливість польотів людини в космос.

27 березня 1968 року він загинув під час тренувального польоту. Похований на Червоній площі в Москві. Його рідне місто Гжатськ перейменоване зараз у Гагарін. Іменем Ю. О. Гагаріна названо кратер на Місяці та науково-дослідницький корабель АН.

Учитель. Перший корабель з людиною на борту було запущено 12.04.1961 р. о 9 год 07 хв за московським часом, він перебував у космосі відповідно до запланованої програми, проте конструкція корабля давала можливість літати на ньому довше. Зокрема запас їжі, води, регенераційних речовин і ємність джерел електричного струму розраховані були на 10 діб.

Перший політ людини в космос розпочав нову, космічну, еру в історії людства. Він став тріумфом усього прогресивного людства.

Під час цього польоту всі радіостанції Радянського Союзу оголошували інформацію про те, як проходили політ і приземлення корабля та дані про фізичний стан космонавта. Після успішного приземлення кілька днів відбувалися мітинги в містах, селах СРСР; на адресу першого космонавта Гагаріна, учених, інженерів, техніків, робітників, причетних до створення й запуску космічного корабля «Восток-1», надійшло безліч вітань з усіх країн земної кулі. За успішне здійснення польоту Гагаріну присвоєно звання Героя Радянського Союзу і вручено орден Леніна й медаль «Золота Зірка».

Так розпочалася космічна ера планети Земля. А зараз вже нікого не можна здивувати польотом у космос.

Але в освоєнні космосу є і трагічні сторінки. Не обійшлося й без людських жертв. Американський космічний корабель багаторазового використання «Челенджер» з вісьмома космонавтами на борту зірвався в небі на очах у багатьох свідків. Ця жахлива трагедія не сходила з екранів телебачення декілька днів. Сум, сльози, відчай у всіх, хто це бачив. Це сталося у 80-х роках ХХ ст., але це траплялося й раніше. Так, у 1967 р. загинув двічі Герой Радянського Союзу льотчик-космонавт Комаров Володимир Михайлович.

Учень. Комаров Володимир Михайлович (16.03.1927–24.04.1967) — льотчик-космонавт СРСР, інженер. Народився 16 березня 1927 року в Москві.

Перший політ у космос здійснив 12–13 жовтня 1964 р. Був командиром багатомісного корабля «Восход». Це був перший космічний корабель із трьома космонавтами на борту. Крім того, на ньому була вперше відпрацьована м’яка посадка на Землю.

Другий політ був здійснений 23–24 квітня 1967 р. на космічному кораблі «Союз-1». Після повернення на Землю після виконаного завдання не спрацювала парашутна система. Корабель знижувався з дуже великою швидкістю, що й спричинило загибель космонавта.

Комарову Володимиру Михайловичу посмертно присвоєно друге звання Героя Радянського Союзу. Його ім’ям названо науково-дослідницький корабель АН.

Учитель. У червні 1981 року на місці, де загинув космонавт в Оренбурзькому степу, був відкритий пам’ятник космонавту-герою, куди приїхали почесні гості.

Крім того, у містечку Ясний одна зі шкіл має його ім’я, вона так і називається — «Комаровська середня школа». Пізнати космос прагнули й жінки. Перша, хто наважилася це зробити, була Герой Радянського Союзу льотчик-космонавт Ніколаєва-Терешкова Валентина Володимирівна.

Учень. Ніколаєва-Терешкова Валентина Володимирівна (06.03.1937) — льотчик-космонавт СРСР, полковник, кандидат технічних наук. Народилася 6 березня 1937 р. у селі Масленіково Ярославської області.

Перша у світі жінка-космонавт, здійснила космічний політ 16–19 червня 1963 р. на кораблі «Восток-6». Політ відбувався одночасно з космічним кораблем «Восток-5», яким керував В. Биковський. Між космонавтами був налагоджений зв’язок, з обох кораблів транслювали телевізійні передачі.

Цей спільний політ тривав більше семи годин.

Учитель. Польоти продовжуються й досі. Вони вже звичні для нас. Про них мало говорять, але пам’ятати про тих, хто одними з перших це робив, потрібно. Тому сьогодні слід згадати про громадянина нашої країни, який теж здійснив внесок в освоєння космосу, Берегового Георгія Тимофійовича.

Учень. Береговий Георгій Тимофійович (15.04.1921–30.06.1995) — двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт, генерал-лейтенант, кандидат психологічних наук. Народився 15 квітня 1921 р. у селі Федорівка, що на Полтавщині. Уперше був у космосі на борту корабля «Союз-3» 26–30 жовтня 1968 року. Під час польоту відпрацьовували зближення з безпілотним кораблем «Союз-2».

Береговий здійснював технічні експерименти щодо відпрацювання систем і обладнання корабля.

Учитель. Такі факти нам відомі ще з радянських часів. Але треба пам’ятати також, що Георгій Тимофійович Береговий — льотчик-космонавт СРСР (єдиний, хто був удостоєний першої зірки Героя за Велику Вітчизняну війну, а другої — за політ у космос).

Після закінчення середньої школи в 1938 році почав трудову діяльність на Єнакіївському металургійному комбінаті. Цього ж року почав служити в Червоній Армії. 1941 року закінчив Ворошиловградську школу військових льотчиків імені пролетаріату Донбасу.

Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1942-го року. Льотчик, командир ланки, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку. За роки війни здійснив 186 бойових вильотів. За героїзм, мужність і відвагу, проявлені в повітряних боях під час Великої Вітчизняної війни, 26 жовтня 1944 року відзначений званням Герой Радянського Союзу.

Після війни в 1948 році закінчив вищі офіцерські курси й курси льотчиків-випробувачів. Протягом 1948–1964-х років працював льотчиком-випробувачем. Освоїв десятки типів літаків. 1956 року закінчив Військово-повітряну академію (нині імені Ю. О. Гагаріна). 14 квітня 1961 року був відзначений званням заслужений льотчик-випробувач СРСР.

1963 року зарахований до загону радянських космонавтів.

У 1972–1987 роках — начальник Центру підготовки космонавтів.

Помер 30 червня 1995 року під час операції на серці. Похований у Москві.

Небо завжди манило, манить і буде манити до себе людину…

Категорія: Виховні заходи | Додав: uthitel (25.07.2019)
Переглядів: 430 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: