Учительська світлиця

Свято Перемоги

Дійові особи

В е д у ч а

В е д у ч и й

Уч н і - ч и т ц і (вісімнадцять осіб)

Та н цюв а л ь н и й г у рт у ч н і в

Учні, які вручатимуть квіти та подарунки ветеранам (кількість

осіб визначає організатор свята). Для проведення свята

організаторам слід заздалегідь попіклуватися про квіти

та подарунки гостям (ветеранам та учасникам війни).

Свято відбувається в актовому залі школи. Його приміщення

святково прикрашене вишитими рушниками, квітами,

кольоровими стрічками. Біля однієї стіни влаштовано

виставку книжок та фотоальбомів про другу світову

війну — «Вклонімося великим тим рокам!». Біля другої

стіни влаштовано виставку учнівських малюнків та плакатів

«Нам світ цей прекрасний берегти!». Угорі на центральній

стіні прилаштовано великий плакат із назвою свята, під

ним — великий екран. З протилежного боку залу встановлено

проектор зі слайдами на воєнну тематику.

Звучить урочиста музика. До залу входять в е д у ч і та у ч н і -

ч и т ц і.

Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і.

1- й у ч е н ь

Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

Несе нащадкам спогади свої.

2 - й у ч е н ь

Весна іде квітчасто, гордо, юно,

Як втілення найчарівніших снів.

О весно красна, ти ще не забула

В історії своїй жахливих днів?

3 - й у ч е н ь

Із року в рік часопис віддаляє

Своїх нащадків далі від війни.

Та травень знов і знову нагадає,

Як із життя ішли його сини.

В е д у ч и й. Добрий день, шановні гості нашого свята!

В е д у ч а. Ми щиро вітаємо вас із… (називає річницю) річни-

цею світлого свята Перемоги!

В е д у ч и й. Неспинно спливають роки. Все далі уходять в іс-

торію грізні роки Великої Вітчизняної війни. Давно відлунали

канонади запеклих боїв, поросли травою окопи, над землею зно-

ву сходять мирні світанки. Але щороку 9 травня ми несемо квіти

ветеранам, схиляємось у пошані перед пам’ятниками спочилим

солдатам, дякуючи за мирне небо, за життя, за щастя і свободу,

за нашу вільну Батьківщину.

В е д у ч а. Цього дня по всій Україні вкриваються весняними

квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. І це означає, що

пам’ять народна жива, що подвиг загиблих не забутий. Свято Пе-

ремоги — радісне і гірке. Радісне, тому що воно принесло на нашу

землю і землю багатьох інших братніх країн мир. А гірке, бо ціна

цієї радості — життя мільйонів наших співвітчизників.

В е д у ч и й. Люди старшого покоління ніколи не зможуть за-

бути перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фа-

шистської навали, димом згарищ, громом вибухів звалився він на

мирні міста та села. Неділя 22 червня 1941 року увійшло в історію

як вогняна дата початку найстрашнішої війни.

В е д у ч а. На боротьбу із німецько-фашистськими загарбника-

ми піднялись мільйони.

Звучить запис пісні «Вставай, страна огромная». Наперед

виходять у ч н і - ч и т ц і.

4 - й у ч е н ь (на фоні пісні)

Сонце палило нестерпно,

Гнулось садове гілля.

Падали яблука в серпень,

Глухо стогнала земля.

Рвали снаряди їй груди,

Всюди гриміла війна,

Падали скошені люди.

Їх не щадила війна.

5 - й у ч е н ь

У бій за наші ниви,

За ясний сміх дитячий,

За юний спів щасливий,

За славний труд гарячий.

Вперед полки суворі,

Під прапором свободи,

За наші ясні зорі,

За наші тихі води.

В е д у ч а. Ішли солдати у бій із ворогом, проливаючи кров за

кожен клаптик рідної землі, за кожну хату. Вони йшли до пере-

моги, наближаючи її ціною власного життя. Комусь із них випало

щастя пережити роки воєнного лихоліття, а комусь судилося спо-

чити вічним сном, так і не побачивши мирної блакиті неба. Про-

те їх навіки об’єднали любов до Батьківщини і мрія про її щастя.

У залі пригашують світло. На екрані один за одним

з’являються кадри зі слайдів. Наперед виходять у ч н і -

ч и т ц і.

6 - й у ч е н ь

Рідна мати, Україно,

Чого мені треба:

Цвіту променя ласкавого

Та синього неба.

Щоб степами широкими

Колосилось жито.

Щоб кулею багряною

Ворога розбито.

7- й у ч е н ь

Щоб сини росли хороші

Й дочки ясночолі,

Щоб сміялись до схід сонця

Вкраїнські тополі.

Рідна мати Україно,

Чуєш, пісня лине,

Твоя слава, твоя воля

Повік не загине.

Звучить тиха музика.

8 - й у ч е н ь (на фоні музики)

Молоденькі сади ми посадимо на кручі,

Яворами прикрасим доро гу походу.

Де окопи, траншеї і піски сипучі,—

Яблунева веселка поклониться в воду.

9 - й у ч е н ь

Бліндажі придніпрові плугами розорем,

Приберемо долини і скажемо: — Досить!

Хто боровся, горів і натерпівся горя,

Той достаток і щастя у хату приносить.

10 - й у ч е н ь

Солов’ями затьохкає ніч горобина,

І рясними дощами обірветься спека.

Здрастуй, саду мій зелений, моя Україно,

Як загірна веселка, як юність далека!

В е д у ч и й. І от наступила весна 1945 року. Травень увірвався

у серця, наповнив їх радістю.

В е д у ч а. Здобута перемога, світ врятовано від фашизму,

відроджується життя. День 9 травня став найщасливішим у жит-

ті тих, хто пам’ятає війну.

На екрані з’являється святкова заставка. Наперед виходять

у ч н і - ч и т ц і.

11- й у ч е н ь

Іде весна.

О, хто її не ждав

Під небом голубим

У кожнім домі,

Щоб перемога

Гуркотом октав

Прийшла до нас,

Теплом і першим громом!

12 - й у ч е н ь

Від куль ще стіни щерблені й диряві,

Ще згарища задимлені й сумні,

Та вже встають будівлі величаві,

Як вічне заперечення війні.

На риштуваннях цокають сокири,

Увись зростають стіни на очах.

І скоро дах запне руїни сірі,

І засміються вікна у хатах.

Звучить музика. До залу входить т а н ц ю в а л ь н и й г у р т,

виконує вальс.

В е д у ч а. Друзі, сьогодні до нас завітали почесні гості, лю-

ди, які наближали світлий день Перемоги. Це наші шановні ве-

терани. Їхні груди у медалях, скроні вже давно вкриті сивиною.

(Звертається до гостей свята.) Дорогі наші ветерани! Ми, ваші

нащадки, звертаємося до вас зі словами вдячності за ваші муж-

ність і героїзм. Спасибі вам за мирне сьогодення, за нашу щас-

ливу юність, за вільну землю.

Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і.

13 - й у ч е н ь

Йде по світу весна без війни,

Без наляканих ночей і очей.

Тільки хвиля сивини

По Хрещатику тече.

Не сумує весна по війні

У бузковому розмаї світів.

Тільки зіроньки сумні,

Наче очі матерів.

Йде по світу весна без війни,

Як чекали цю святкову весну.

Ветеранам сняться сни

Про далеку ту війну.

14 - й у ч е н ь

Хай на вашу долю поле щедро родить,

Лихо та невдача хай вас не знаходять!

Будьте на здоров’я і добро багаті,

Хай радість і щастя живуть в вашій хаті!

Хай стелиться всюди вам сонячна путь,

Хай щедро зозулі сто літ накують!

Звучить весела музика. Учні вручають ветеранам квіти та

подарунки.

В е д у ч и й. Давно відгриміли залпи війни, суворий час Вели-

кої Вітчизняної став надбанням історії. Але не померла слава тих

днів, ніколи не зітреться в нашій пам’яті велич народного подви-

гу. Тож вшануємо у цей день імена тих, хто не повернувся з полів

війни, чиє життя обірвалося у запеклім бою.

Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і.

15 - й у ч е н ь

Сльоза зорі стоїть над обеліском,

Сховавши клопоти людські і сни,

Сьогодні ми поклонимося низько

Усім, хто не прийшов з війни.

16 - й у ч е н ь

Їх прийняла війна, лишивши списки

Загиблих у праведнім бою,

Застигли в тузі обеліски

В гранітнім кам’янім строю.

В е д у ч і оголошують хвилину мовчання. Усі присутні на

святі встають. Протягом хвилини мовчання звучить запис

биття серця.

До глядачів виходять усі учасники свята.

Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і.

17- й у ч е н ь

Сплетемо руки, як рід єдиний,

Знесімось вище, до найвищих гір.

Хай клич людини над світом лине:

«Війна з війною. Хай буде мир!»

18 - й у ч е н ь

Щільнішим, друзі, зійдемось колом

В майбутнє чисте спрямуймо зір.

Щасливі будьте, дитина й мати,

Війна з війною. Хай буде мир!

Усі учасники свята вклоняються глядачам, дякують за увагу.

Свято закінчується.