Про підручники із зарубіжної літератури за новою програмою і ... не тільки - 14 Грудня 2015 - Учительська світлиця
Головна » 2015 » Грудень » 14 » Про підручники із зарубіжної літератури за новою програмою і ... не тільки
18:33
Про підручники із зарубіжної літератури за новою програмою і ... не тільки

01024, м.Київ, вул. Банкова, 2

22 червня 2015 р.

До № 17/10

від 01.06 2015 р.

 

01024, Kyiv, vul. Bankova, 2

e-mail: kmo_nspu@ukr.net

web-site: http://ualit.org

tel/fax (044) 253-10-56

​ 

Головному спеціалістові з української мови та літератури,

світової літератури Міністерства освіти і науки України

О.Ю. Котусенко

Е-mail: kotysenko_e@mail.ru

Копія:

Начальникові відділення науково-методичного забезпечення загальної

середньої освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України

О.А. Дубовик

Е-mail: olena.dubovik@gmail.com

Шановна Олено Юріївно!

Надсилаємо експертний висновок та наші загальні зауваження до перекладів, опублікованих у поданих на Конкурс електронних версіях оригінал-макетів підручників «Світова література» (підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів):

1) Всі переклади, вміщені в підручниках слід подавати лише з оригіналів.

2) В кожному окремому випадку необхідно зазначати мову, з якої перекладено. Це загальноприйнятна норма, якої послідовно дотримуються у виданнях книг, підручників, енциклопедій тощо.

3) До підручників треба підбирати лише професійні (а не аматорські!) переклади, надаючи перевагу визнаним майстрам української перекладацької справи, чиї переклади завдяки своїм високим художнім якостям уже увійшли до канону української перекладної літератури, а відтак будуть краще впізнаватись і запам’ятовуватись учнями.

4) Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України назву шкільних підручників «Світова література» для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів необхідно обов’язково змінити на «Зарубіжна література».

Конкретні зауваження до кожного з підручників:

І. Підручник «Світова література» для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (автор: Н. Р. Міляновська)

1.​ Вірш «Нічна пісня подорожнього» Й. В. Гете треба подати у двох високохудожніх перекладах: замість перекладу Ю. Шкробинця блискучий переклад Г. Кочура («Гори огортає // Спокій…), а також переклад М. Бажана («На всі вершини // Ліг супокій…).

2.​ Авторка підручника і адаптованого перекладу давньоукраїнської билини «Ілля Муромець і Соловей-розбійник» Н. Міляновська мусить зазначити, з якої мови (з давньоукраїнської?) вона зробила свій переклад і не вводити школярів в оману, а чесно повідомити їм, що цей твір належить до давньоукраїнського письменства, а не до зарубіжної літератури.

Вже пора позбутися радянських стереотипів і вперто відбирати в українців те, що їм належить. Особливо тоді, коли ви пишете підручники для ваших дітей і внуків. Наберімося ж мужності не обдурювати їх.

3.​ Має ж бути уніфікованість щодо правильного написання імен та прізвищ письменників. Н. Міляновська неправильно подає Фрадріх Шілер замість загальноприйнятного написання Фрідріх Шиллер.

4.​ В усіх перекладах обов’язково зазначати, з якої мови здійснено переклад. Це загальноприйнятна норма, якої послідовно дотримуються у виданнях книг, підручників, енциклопедій тощо (наприклад, балада Р. Стівенсона «Вересневий трунок» у перекладі з англійської Є. Крижевича, вірш «Моя любов» Р. Бернса у перекладі з англійської М. Лукаша тощо).

5.​ Вірш К. Симонова «Жди мене…» в анонімному перекладі на с. 209 (за публікацією в Інтернет-виданні «Високий вал») не відповідає естетичному рівню оригіналу, а в окремих місцях стиль перекладу є відверто пародійним, що неприпустимо, тож цей переклад обов’язково слід замінити на блискучий переклад цього вірша сучасного майстра художнього перекладу Д. Павличка.

6.​ Оповідання Г. Дж. Веллса (а не Уеллса) «Чарівна крамниця» обов’язково треба подати в чудовому перекладі сучасного майстра художнього перекладу О. Логвиненка замість перекладу С. Іваненка.

ІІ. Підручник «Світова література» для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (автори: О. М. Ніколенко, Т. М. Конєва, О. В. Орлова)

1.​ На с. 6-7 подано помилкові визначення прямого та непрямого перекладу!

2.​ Вказати, з якої мови здійснено переказ Валерія Шевчука билини часів Київської Русі «Гей у славному та у городі у Муромі», записаної від кобзаря З. Штокалки.

3.​ Поданий на с. 48-49 переклад балади Ф. Шиллера «Рукавичка» (виконаний О. Ніколенко) позначений стилістичним зниженням та насичений прозаїзмами, тож варто його замінити, скажімо, майстерним перекладом Михайла Ореста.

В жодному разі не можна публікувати для школярів цю баладу в аматорському, дуже й дуже слабому, вкрай неякісному перекладі цього шедевру європейської літератури, зробленому О. Ніколенко із недотриманням теорії художнього перекладу. Цим примітивним переказом балади, написаним не літературною, а якоюсь суконною примітивною мовою, О. Ніколенко повністю дискредитує себе як перекладача (наприклад, вона часто недбало й незграбно висловлює думку славетного поета, вживаючи такі неоковирні слова й недоладні речення: «І лицар впевнено пройшов у центр звіринцю // І рукавичку пальцем підчепив» або «Звідтіль плигає стрімко тигр здоровий» тощо).

4.​ Поданий на с. 62-64 переклад «Балади про вересовий напій» Р. Стівенсона також характеризується загальним стилістичним зниженням (аж до бурлескно-травестійних ноток!) та позначений аграматизмами (!) й стилістичними «неоковирностями». Його теж слід замінити, скажімо, перекладом Євгена Крижевича («Вересовий трунок»).

В жодному разі не можна публікувати для школярів цей твір в аматорському, вкрай примітивному та неякісному «перекладі» цього шедевру європейської літератури, вчиненому Ольгою Ніколенко з недотриманням теорії художнього перекладу. Перекладачка не знає, наприклад, що після заперечення «не» іменник треба ставити не в знахідному, а в родовому відмінкові («мати напій», але «не мати напою»; «бачити смерть», але «не бачити смерті». Звичайно, що такий незграбний переказ не літературною, а направду суконно-суржиковою мовою не може мати жодного пізнавального значення для школярів, він тільки відштовхне їх від перекладу й літератури.

5. Вірші К. І. Гальчинського «Пісня про солдатів Вастерплятте» і «Лист із полону» необхідно подати тільки в майстерних перекладах відомих і визнаних українських перекладачів, наприклад, Р. Лубківського, С. Шевченка та ін.

В жодному разі не можна друкувати в підручнику для школярів вірш за сумнівною назвою «Лист з полону» (в поезії нагромадження чотирьох приголосних підряд не допускається) в аматорському перекладі О. Ніколенко.

6. Переклад вірша С. Гудзенка «Моє покоління» на с. 82-83 (у виконанні І. Фісак) є малохудожнім і потребує певного стилістичного редагування.

7. Щодо оповідання Д. Олдріджа «Останній дюйм», то тут слід зазначити, з якої мови здійснено переклад В. Гнатовського.

8. Переклад класичного вірша Р. Кіплінга «If» на с. 127-128 (у виконанні О. Ніколенко) обов’язково слід замінити, подавши натомість, наприклад, версію Є. Сверстюка (як одну з найкращих), оскільки поданий авторами переклад є надто довільним і цілковито неадекватним до оригіналу в семантичному та стилістичному вимірах.

В жодному разі цей вірш не може бути оприлюднений на сторінках підручника у свавільному і дуже невтішому перекладі О. Ніколенко, в якому нічого, крім демонстрації недолугості знайти не можна: не вміючи обходитися нормальними, властивими нашій мові словами й зворотами, пишучи «долей ризикнуть» замість правильного «долею ризикнуть» або «дихати в повні груди» замість «дихати на повні груди», перекладачка постійно вдається до найхимерніших мовних недбальств, перекручень і неоковирностей. Одне й те ж саме слово («життя») в неї може повторюватися у двох рядках поспіль, чого не допускає високе мистецтво поетичного перекладу: «Якщо життя завжди береш ти з бою // І не втрачаєш віри у житті». Перекладачка так і не навчилася, хоч і безпорадно береться за віршований переклад, що після заперечення «не» іменник треба ставити не в знахідному, а в родовому відмінкові («втратити напрям», але «не втратити напряму»). Задля вбогої рими (наприклад, «в крузі» – «друзів») вона вигадує незрозумілий новотвір «напрям в крузі», а для іншої рими («казку» – «поразку») готова створити й неправдоподібно-комічний підтекст: «Якщо ти мрієш, не сховавшись в казку»

9. Вірш О. Пушкіна в перекладі С. Крижанівського «Роняє ліс…» на с. 135 слід подати у відредагованому перекладі того ж таки С. Крижанівського «Вже ронить ліс…»

10. Вірш К. Симонова «Жди мене…» необхідно подати, скажімо, в блискучому перекладі сучасного майстра художнього перекладу Д. Павличка замість слабенької інтерпретації Ірини Фісак.

11. Оповідання Г. Дж. Веллса (а не Уеллса) «Чарівна крамниця» обов’язково треба подати в чудовому перекладі сучасного майстра художнього перекладу О. Логвиненка замість перекладу С. Іваненка.

12. В підручнику (автори: О. Ніколенко, Т. Конєва, О. Орлова) уривки повісті В. Бикова "Альпійська балада" подано в перекладі Галини Вігурської. В іншому підручнику (автори: Є.Волощук, О. Слободянюк) цю повість теж представлено в перекладі Г. Вігурської, але дещо інші уривки і без русизмів, а в підручнику (автори: О. Ніколенко, Т. Конєва, О. Орлова) зустрічаються русизми, як-от на с. 91 "Моросив дощ" замість "Накрапав дощ", яких слід позбутися, відповідно відредагувавши текст. 

ІІІ. Підручник «Світова література» для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (автори: Є.В. Волощук, О. М. Слободяник)

1.​ Вказати, з якої мови здійснено переклад «Билини про Іллю Муромця та Соловія» часів Київської Русі з репертуару кобзаря Зиновія Штокалки. Загальновідомо, що якщо мовиться про зарубіжну літературу, то обов’язково зазначаємо, з якої мови здійснено переклад.

Українським авторам підручників і літературознавцям не гоже вводити школярів в оману, а чесно повідомити їм, що цей твір належить до давньоукраїнського письменства, а не до зарубіжної літератури.

Авторам шкільних підручників уже давно настала пора позбутися радянських і табачниківських стереотипів і вперто відбирати в українців те, що їм законно належить. Особливо тоді, коли вони пишуть підручники для своїх рідних дітей і внуків. Наберіться ж мужності не обдурювати їх.

2.​ В усіх перекладах слід обов’язково зазначати, з якої мови здійснено переклад. Це загальноприйнятна норма, якої послідовно дотримуються у виданнях книг, підручників, енциклопедій тощо (наприклад, балада Р. Стівенсона «Вересневий трунок» у перекладі з англійської Є. Крижевича, вірш «Моя любов» Р. Бернса у перекладі з англійської М. Лукаша тощо).

3.​ Вірш К. Симонова «Жди мене…» необхідно подати тільки в блискучому перекладі сучасного майстра художнього перекладу Д. Павличка.

4.​ Оповідання Г. Дж. Веллса (а не Уеллса) «Чарівна крамниця» обов’язково треба подати в чудовому перекладі сучасного майстра художнього перекладу О. Логвиненка замість перекладу С. Іваненка.

З повагою,

Голова Творчого об’єднання перекладачів Київської організації НСПУ, лауреат Літературних премій ім. М. Зерова, ім. Г. Сковороди, ім. М. Гоголя, ім. Г. Кочура, ім. М. Лукаша В.І. Ткаченко

Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Л. В. Коломієць

Відгук

на надані МОН України проекти підручників для 7 класу

Ι Зауваження загального характеру

1)​ Як зазначалося на нараді в МОН України під головуванням заступника Міністра М.В. Стріхи, предмету слід повернути його первісну назву «Зарубіжна література» (це стосується всіх класів).

Назва «Світова література», коли до неї не включено українську, не лише позбавлена сенсу, а й виводить українську літературу за межі світового контексту.

Термін «Світова література» було вжито з єдиною метою – не розглядати російську літературу як зарубіжну. Така настанова є не лише невиправданою, а й шкідливою.

2)​ Відповідно до п.1) билина про Іллю Муромця має бути вилучена з підручника із зарубіжної літератури. Билини повинні вивчатися в курсі української літератури із зазначенням про їхнє давньоруське походження, а також поширення на теренах майбутньої Московії.

До того ж тема «Героїчні пісні та балади» передбачає радше вивчення «Пісні про Роланда» (до речі, французька література в жодному з підручників для 7 класу взагалі не представлена), ніж билини про Іллю Муромця.

І ще одне міркування. Можливо, не зараз, а в перспективі варто виокремити курс, в якому б вивчалася творчість іншомовних письменників України (в тому числі Шолом–Алейхема, В. Некрасова, - кримськотатарських авторів тощо).

3) Анахронізмом виглядає «перекочування» з радянських в українські підручники видатного комуніста, лауреата Ленінської премії «За зміцнення миру між народами» (1972, разом із Л. Брежнєвим), але аж ніяк не видатного письменника Джеймса Олдріджа, який ніколи не входив до числа провідних англійських письменників. Як такий він подавався в СРСР, а на батьківщині був знаний передусім як журналіст комуністичної «Морнінг стар». Відшукати заміну Д. Олдріджу по темі «Краса людських взаємин» дуже просто. А в поточному році – з огляду на брак часу – його можна просто опустити, відповідно перерозподіливши години.

ІІ Щодо добору перекладів

«Пісню про солдатів з Вестерплятте» К.І. Галчинського варто ілюструвати перекладом Р. Лубківського, надрукованим ще в 2 томі «Антології польської поезії» («Дніпро», 1979).

За наявності блискучого перекладу Д.Павличка (9 том зібрання творів у 10 томах, «Основи», 2011) вірша Симонова «Жди мене» в підручнику О.Ніколенко, Т. Конєвої, О. Орлової використано переклад І.Фісик, у підручнику Є.Волощук та О.Слободянюк –переклад Ю.Гочаренка; у підручнику Н. Міляновської – також переклад Ю.Гончаренка, але чомусь без зазначення автора і з посиланням на Інтернет.

«Чарівна крамниця» Г. Веллса в усіх підручниках ілюструється перекладом С. Іваненка при тому, що це оповідання чудово переклав лауреат премії ім. М. Рильського О. Логвиненко («Веселка», 1989).

Хотілося б привернути увагу авторів усіх підручників до перекладу «Пурпурових вітрил» О. Гріна, здійсненого Л. Кононовичем («Червоні вітрила», видавництво «Грані-Т», 2007).

Безсумнівно, праві Є. Волощук та О. Слободянюк, вміщуючи – на відміну від авторів двох інших підручників – уривки з «Айвенго» в тлумаченні корифеїв вітчизняного перекладу Ю. Лісняка та Г. Лозинської.

Н. Міляновській, окрім загального застереження, висловленого в п. І, 2, можна закинути й те, що за наявності апробованого, авторка подає власний адаптований (?!) переклад билини.

В її ж підручнику не зазначено перекладача «Пісні над піснями» (бажано вживати саме цю назву, що відповідає канонічному українському тексту Біблії, а не кальку з російської «Пісня пісень»; в даному випадку слушну назву вжито в підручнику О. Ніколенко, Т. Конєвої, О. Орлової).

Звичайно, «Павутинку» Р. Акутагави слід подавати в перекладі І. Дзюба (як це роблять автори двох інших підручників), а не К. Яковенко як у Н. Міляновської.

Нарешті навряд чи є виправданим включення до підручника Н. Міляновської як зразка сучасної зарубіжної поезії пісні Б. Ділана.

Безсумнівною вадою підручника О. Ніколенко, Т. Конєвої та О. Орлової є те, що поезії «Рукавичка» Ф. Шіллера, «Балада про вересовий напій» Р.Л. Стівенсона, «Лист з полону» К.І. Галчинського та «Якщо» Р. Кіплінга подано в тлумаченнях однієї з авторок, О. Ніколенко. Залишаючи осторонь питання володіння О. Ніколенко німецькою, англійською та польською мовами, слід наголосити, що ці поезії існують в якісних перекладах М. Ореста («Рукавичка») Є. Крижевича («Вересовий трунок» - відчуваєте різницю?!), Р. Лубківського («Лист з полону»), Є. Сверстюка та М. Стріхи (як на мене, школярів варто знайомити з обома версіями поезії «Якщо» цих майстрів). Годі говорити, що тлумачення О. Ніколенко поступаються названим тут перекладам. Чи має право О. Ніколенко друкувати свої переклади? Однозначно, так. Чи має право МОН України рекомендувати її переклади до друку? Однозначно, ні, оскільки ніхто не знімає з МОН України відповідальності за якість навчання.

Сергій Борщевський,

перший віце-президент

Асоціації українських письменників,

лауреат літературних премій

ім. Г. Кочура та ім. М. Рильского

в галузі художнього перекладу.

Переглядів: 1335 | Додав: uthitel | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1  
Скажіть коли я отримаю свої сертифікати за 16 січня Власюк Наталія Федорівна

Ім`я *:
Email *:
Код *: