ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ ДЛЯ 10–11 КЛАСІВ ФІЛОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ - Навчальні програми - Нормативна база освіти - Каталог файлів - Учительська світлиця
Головна » Файли » Нормативна база освіти » Навчальні програми

ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ ДЛЯ 10–11 КЛАСІВ ФІЛОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Якщо у вас виникли проблеми при завантаженні файлів, перегляньте дане відео!


26.02.2014, 19:53
ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ ДЛЯ 10–11 КЛАСІВ ФІЛОЛОГІЧНОГО
ПРОФІЛЮ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Рекомендовано листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.11.2006 № 1/11–6285
Укладач: О. В. Заболотний — завідувач відділу роботи з обдарованими дітьми Київського ОІПОПК, учитель Сквирського ліцею, заслужений учитель України.
Рецензенти: Н. М. Грабар, завідувач навчально-методичного кабінету української мови та літератури Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.
В. І. Цимбалюк, кандидат педагогічних наук, учитель української мови і літератури Сквирського ліцею, заслужений учитель України;
К. В. Плівачук, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри педагогіки Інституту економіки і права Міжнародного відкритого університету розвитку людини «Україна».
Пояснювальна записка
Мова є універсальним засобом передання інформації про природу, про всі сторони життя людства, а також про саму себе, відображенням культури суспільства й кожного його представника.
Тому знання не лише самої мови, а й знання про мову надзвичайно важливі для розвитку як окремо взятої особистості, так і суспільства загалом. Мовознавство як одна з гуманітарних наук є частиною культурології і так чи інакше пов’язана з багатьма іншими науками, особливо в наш час, коли простежується тенденція до взаємозближення (інтеграції) наук.
Об’єктом дослідження мовознавства є мова й мовлення в різноманітних формах і виявах. Значення мовознавства полягає в тому, що воно пояснює історію виникнення й розвитку мови, процеси фонетичних, морфологічних, синтаксичних і лексичних змін, відношення мовленнєвого процесу до мислення, дає визначення і з’ясовує ті основні лінгвістичні поняття й терміни, що використовуються для наукового аналізу мовного матеріалу.
На необхідності набуття уже в шкільному віці бодай мінімальних знань із мовознавства наголошували провідні вітчизняні лінгвісти та лінгводидакти. Запропонований курс для учнів загальноосвітніх навчальних закладів є своєрідним узагальненням на теоретичному рівні знань про природу і сутність мови.
Він допоможе старшокласникам пізнати внутрішні закони розвитку мови, зрозуміти її роль у національній самоідентифікації особистості, сформувати цілісні уявлення про особливості мовних явищ, визначити місце рідної мови в єдиній світовій мовній сім’ї, поглянути на мову як на один із найважливіших чинників формування людської свідомості.
Окремі елементи мовознавства викладенні в курсах рідної та іноземних мов, проте вони не дають цілісного уявлення про сучасну лінгвістику. Навіть короткий курс загального мовознавства сприятиме формуванню правильних уявлень про мову й мовознавство.
Програма факультативного курсу (спецкурсу) «Основи науки про мову» охоплює такі основоположні питання мовознавства, як природа й сутність мови; структура мови; походження та закономірності розвитку мов; виникнення й розвиток письма; класифікація мов світу за походженням і будовою; зв’язок мовознавства з іншими науками.
Основна мета факультативного курсу (спецкурсу) — формувати в учнів наукове розуміння сутності мови як суспільного явища, закономірностей її розвитку та функціонування, виробити в них філологічне мислення.
Завдання курсу:
дати системне уявлення про мовознавство;
виробити компетенції наукової характеристики мов світу;
ознайомити з поняттєво-термінологічним апаратом мовознавства;
розвинути вміння застосовувати термінологію мовознавства до здобутих знань про рідну та іноземні мови;
дати ґрунтовні знання про природу, сутність, походження мови та письма;
навчити правильно розуміти мовні явища та аналізувати їх;
формувати духовний світ учнів, виробляти цілісні світоглядні уявлення, загальнолюдські ціннісні орієнтири.
Багато термінів, які використовуються в мовознавстві, уже відомі учням, але серед них чимало нових, що їх треба засвоїти.
Старшокласники повинні не тільки здобути теоретичні знання про мову, її розвиток, а й осмислити, практично опанувати теоретичний матеріал, виконуючи різноманітні вправи й завдання, навчитися узагальнювати та пояснювати мовні явища, робити висновки.
Вивчаючи пропонований курс, учні мають зрозуміти, що в сучасному мовознавстві, як і в усіх інших науках, зокрема гуманітарних, є різні погляди вчених на мовні факти та явища.
Це слід брати до уваги під час розв’язання проблемних ситуацій, проведення занять-диспутів, розробки колективних та індивідуальних творчих проектів. Основними формами роботи з учнями є: лекція, семінар, конференція, творча дискусія з використанням найновішої літератури. Програма містить перелік орієнтовних тем для колективних творчих проектів, для дискусій і обговорення; за цими темами можна пропонувати учням готувати наукові повідомлення та реферати.
Зрозуміло, що мовознавство з усіма його відгалуженнями й різноманітними зв’язками — досить складна наука, тому ця програма передбачає вивчення передусім загальних питань мовознавства.
Учитель у разі потреби може частково розширити чи, навпаки, звузити тематику, а також змінити запропоновану орієнтовну кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми.
Спеціальний курс розрахований на вивчення у 10-х та 11-х класах філологічного профілю протягом 70 год (35 год на рік, одне заняття на тиждень).
10 клас
Усього — 35 год: 1 год на тиждень; 3 год — резерв для використання на розсуд учителя.
Орієнтовні теми колективних творчих проектів
Мова й мистецтво.
Мова — дзеркало культури.
Єдина мова для всіх людей.
Переклад — високе мистецтво.
Кореневі, аглютинативні та флективні мови.
Ідеальний алфавіт.
Практика укладання словників.
Мова жестів і міміки.
Прикраси мовлення.
Реформи письма в Україні.
Орієнтовні теми для дискусій та обговорень
Мова — явище суспільне, а не біологічне чи психічне. Мовна політика. Чи існує вона? Яких мовних сфер торкається політика? Чи можлива єдина мова для всіх людей? Мови живуть і вмирають.
Мовна норма та її соціальне значення. Функціональне призначення літературної мови в житті нації. Сучасний стан української мови, особливості її функціонування.
Чи може питання походження мови становити справжній інтерес для лінгвістичної науки? Чи розмовляють тварини?
Учні повинні вміти
установлювати відношення між поняттями мова й мовлення, мова й мислення, мова і свідомість;
визначати залежність розвитку і функціонування мови від стану та розвитку політики, науки, культури, економіки;
давати загальну характеристику мов світу;
робити порівняльний аналіз слів однакового змісту в споріднених мовах;
розрізняти піктограми, ідеограми, звуки;
розрізняти поняття загальнонародна мова й літературна мова;
брати кваліфіковану участь у веденні мовознавчих дискусій та в розробці колективних творчих проектів;
застосовувати мовознавчу термінологію до здобутих знань про рідну та іноземні мови.
Учні повинні знати
функції мови в суспільстві;
рівні мовної системи, структурні елементи мови та їх функції;
найвідоміші гіпотези щодо походження мови;
закономірності розвитку мови;
загальну характеристику і принципи класифікації мов світу;
етапи розвитку графічного письма.

Категорія: Навчальні програми | Додав: uthitel
Переглядів: 504 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: