ФАКУЛЬТАТИВ «УКРАЇНСЬКІ ПАРЕМІЇ (ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, ЗАГАДКИ)» - Навчальні програми - Нормативна база освіти - Каталог файлів - Учительська світлиця
Головна » Файли » Нормативна база освіти » Навчальні програми

ФАКУЛЬТАТИВ «УКРАЇНСЬКІ ПАРЕМІЇ (ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, ЗАГАДКИ)»

Якщо у вас виникли проблеми при завантаженні файлів, перегляньте дане відео!


26.02.2014, 19:48
ФАКУЛЬТАТИВ «УКРАЇНСЬКІ ПАРЕМІЇ (ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, ЗАГАДКИ)»
Пояснювальна записка
Факультативний курс з пареміографії ставить за мету — ввести учнів у чарівний світ народної мудрості, в якій виражений життєвий досвід, узагальнене народне сумління. Це допоможе розширити їх знання про безмежний світ людини, виховати повагу до народу-творця, поповнити мовний запас, зробити мову яскравішою, виразнішою, більш образною.
Учні дізнаються про різні епохи, що породили прислів’я, приказки, загадки. Вони на практиці переконаються, що прислів’я має форму поширеного речення, а приказка містить незакінчену думку. Адже особливістю приказки є те, що вона зазвичай додається до сказаного як афористична ілюстрація. Натомість прислів’я є повним узагальненням.
Познайомляться діти ще з одним оригінальним витвором людської думки — загадками, які завжди були засобом розширення пізнавального світу людей, не втратили цієї своєї якості й у сьогоденні.
Прослухавши курс факультативу, учні повинні вміти:
відрізняти прислів’я від приказки;
визначати внутрішню риму прислів’їв;
подавати в розгнорнутій формі незакінчену думку приказок;
використовувати у мовленні приказки як афористичні ілюстрації;
створювати власні прислів’я, приказки, загадки.
Факультативний курс з пареміографії допоможе учням знати:
визначення прислів’я, приказки, загадки;
вислови дослідників про названі види фольклору;
науки, що вивчають прислів’я, приказки, загадки;
основні джерела, що містять пареміографічні твори.
Курс розрахований на учнів 5–7 класів як пропедевтичний для класів з поглибленим вивченням української мови і літератури.
Програма факультативного курсу
Тема № 1
Загадка як малий фольклорний жанр анімалістичного спрямування. Зображення сил природи у вигляді тварин у зоологічних загадках. Ідентифікація явищ природи з людьми в антропоморфічних загадках. Перші збірки загадок. Їх укладачі. Праці І. Франка як найґрунтовніші дослідження загадок. Вивчення різних аспектів загадок О. Потебнею, В. Гнатюком, І. Березовським, П. Поповим, Ф. Лавровим, М. Дмитренком, Н. Сивачук.
Тема № 2
Різні визначення загадок як фольклорного жанру (В. Гнатюк, І. Березовський, М. Дмитренко).
Історія жанру загадок (дослідники В. Топоров, Д. Лихачов, А. Байбурін, Т. Єлизаренкова).
Тема № 3
Класифікація загадок. Перша їх класифікація І. Франком. Поділ загадок на анімалістичні, зооморфічні, антропоморфічні. Одухотворення явищ природи, неживих предметів у загадках.
Тема № 4
Художня специфіка жанру загадки. Конкретність теми. Лаконізм, конденсованість думки, надзвичайна стійкість традицій та усталеність образів.
Тема № 5
Побудова загадок на основі метафор. Персоніфікація як різновид метафори в фольклорному жанрі загадки.
Алегорія — спосіб двопланового художнього зображення. Традиційні (постійні) епітети в тексті загадок. Використання порівнянь у неметафоричних загадках.
Гіпербола як засіб увиразнення перебільшення означуваного предмета. Використання тавтології для посилення емоційності, ритмічності мови.
Роль власних імен в уособленні понять чи предметів у жанрі загадки.
Тема № 6
Спорідненість загадок з іншими фольклорними жанрами. Загадки в контексті календарної обрядовості. Використання загадок у русальних піснях, у народних казках, у весільному
обряді.
Тема № 7
Загадка у житті сучасної дитини. Використання загадок для розвитку дитячої пам’яті, уваги, мислення, пізнання дійсності, навколишнього світу. Виховна функція загадки.  
Тема № 8
Паремії — найпоширеніший вид усної народної творчості.
Життєва основа пареміографії. Їх мовна довершеність, використання думок з глибокими естетичними почуттями. Спільне і відмінне між прислів’ями і приказками.
Тема № 9
Видатні мислителі про виховну роль паремії.
Основна їх тематика — пошана до батька та матері, ставлення до людини, до праці, поетизація людини-хлібороба, хазяйський син та донька в прислів’ях і приказках.
Тема № 10
Пареміографічний фонд українського фольклору — високохудожній дидактичний матеріал. Формування морального світу дитини за допомогою паремії. Їх роль в оволодінні мовленнєвим етикетом, підвищення інтелектуального рівня, національної свідомості людей.
Питання до заліку
1. Що вивчає пареміографія?
2. Дайте визначення прислів’ю і приказці.
3. Наведіть приклади вищевказаних видів усної народної творчості.
4. Яка між ними різниця?
5. Що називається загадкою?
6. Які загадки ви знаєте?
7. Вкажіть на особливості утворення прислів’я, приказки, загадки.
8. Складіть свої зразки названих видів фольклору.
9. Наведіть приклади прислів’їв і приказок за темами:
«В здоровому тілі — здоровий дух».
«Перед розумом і сила поступається».
«Де козак — там і слава».
«Людини без Батьківщини, що соловей без пісні».
«Хто дотримується звичаю — вартий всякої пошани».
10. Відгадайте загадки:
«У двох матерів по п’ять синів, У кожного своє ім’я». (Руки й пальці)
«Скатертина біла увесь світ накрила». (Сніг)
«Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться». (Очі)
«Літом одягнеться, а на зиму одежі цурається». (Дерево)
«Все життя крилами махає, а злетіти не може». (Млин)
«Хоч сам не біжить, а стоять не велить». (Мороз)
«Що росте до гори корінням?» (Бурулька)
«Що сходить без насіння?» (Сонце)
«Повзун повзе, сімсот голок везе». (Їжак)
«За лісом, за пралісом талатай кричить». (Гусак)
«Двічі родиться, а раз помирає». (Птах)
«Що без рук стукає?» (Вітер)
«Дуб довговік, на ньому дванадцять гіллів, на кожній гіллі по чотири гнізда, а в кожному гнізді по сім яєць і кожному ім’я є». (Рік)
«Білий віл всіх людей на ноги підвів». (День)
«Сивий віл випив води цілий двір». (Мороз)
«Іде лісом — не тріщить, іде водою — не плюскотить, іде до хати — на нього пси не гавкають». (Сонячний промінь)
«Тур ходить по горах, туриця по долах, тур свисне — туриця мигне». (Грім і блискавка)
«Біжить віл, сам без ріг, кого зустрічає, з дороги не звертає». (Вітер)
«З бородою, а не мужик, з рогами, а не бик, з пухом, а не птах, лико дере, а личаків не плете». (Цап)
«Сірий, та не вовк, довговухий, та не заєць, з копитами, та не кінь». (Осел)
«Іван-білобран у білу сорочку вбрався, під землею сховався». (Часник)
«Два моря на одній дузі гойдаються». (Відра на коромислі)
«Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита». (Книжка)
«Сірий віл усіх людей підвів». (Ранок)
«За горою кам’яною стоїть брат з сестрою». (Місяць і сонце)
«Ревнув віл на сто гір, на тисячу городів». (Грім)
«Сидить Ганя в червонім жупані, а хто її рушить, той плакати мусить». (Цибуля)
«Підперезаний Іван в хаті скаче». (Віник)
11. Як ви розумієте прислів’я:
«Пізнавши людей, розумним станеш, пізнавши себе — станеш мудрецем».
«Красна пташка своїм пір’ям, а людина — своїм знанням».
«Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю».
12. Коли розпочалися регулярні записи прислів’їв, приказок?
13. Побудуйте розгорнуту відповідь за висловом дослідника С. П. Павлюка: «Уснопоетичне слово супроводжувало людину з її першооснов, з часів виникнення мови. Воно увійшло до життя й побуту як один із засобів задоволення притаманній людині потреби у прекрасному та як органічний компонент її світоглядних уявлень».
14. Назвіть походження слова «фольклор».
15. Спростуйте чи доведіть правильність вислову дослідника Г. Й. Гориня: «Загадування і відгадування загадок було однією з форм народних розваг, засобом тренування розуму, пам’яті й кмітливості як дітей, так і дорослих. Не втратили вони цієї своєї якості й у сьогоденні».
16. Коли розпочалося активне застосування загадок?
17. Як називалася перша збірка загадок?
18. Коли і де було видано першу збірку загадок?
19. Хто її укладач?
20. Назвіть дослідників, які займалися вивченням фольклорного жанру загадки.
21. Які є дефініції загадок?
22. Класифікація цього виду фольклору.
23. Розкажіть про художню специфіку жанру загадки.
24. Покажіть спорідненість загадки з іншими фольклорними жанрами.
25. Доведіть чи спростуйте думку дослідниці Є. Сявавко про те, що «зачудування усім тим, що зв’язане з одержанням знань, виявилося в українській народній загадці».
26. Доведіть справедливість слів М. В. Гоголя про те, що «ще ні в чому не відбилася цілком повнота розуму нашого, яка міститься в наших багатооких прислів’ях».
27. Як називається праця К. Д. Ушинського, в якій він звертав увагу на виховне значення прислів’їв?
28. Які історичні документи засвідчують, що прислів’я і приказки були поширені ще за часів Київської Русі?
29. Наведіть паремії за такими темами:
а) шана до батька і матері;
б) ставлення людини до праці;
в) поведінка в суспільстві.
30. За допомогою яких мовних засобів досягається виразність мови у прислів’ях і приказках?
Теми творчих робіт
1. «Загадки формують естетичні почуття, оскільки картина, яка представляє завуальовано чи описово предмет відгадки, часто є поетично піднесеною або, навпаки, зниженою і, як правило, фантастичною». (Н. Сивачук)
2. Художні особливості загадок.
3. Роль загадок в активізації пізнавальної діяльності людини.
4. Праця майстра величає.
5. «Немає мудріших, ніж народ, учителів. У нього кожне слово — це перлина, це праця, це натхнення, це людина». (М. Т. Рильський)
6. Від дощу земля зеленіє, від праці народ багатіє.
7. У здоровому тілі — здоровий дух.
8. Людина без Батьківщини, що соловей без пісні.
9. Де козак — там і слава.
Самоосвітня діяльність учителя
1. Опрацювати роботи:
1) Франко І. Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних. (1884)
2) Приходченко К. Прислів’я, приказки, загадки. — Донецьк: Сталкер, 2003.
3) Приходченко К. Використання краєзнавчо-народознавчого матеріалу для формування творчої особистості учнів. — Донецьк, 1996.
4) Зубчевський А. Пізнай себе і народ через слово // Українська мова і література в школі. — 1990. — № 3. — С. 82–83.
2. Пареміографія в творчості українських письменників.
3. Складіть картотеку статей з наукових журналів, присвячених дослідженню прислів’їв, приказок, загадок.
4. Укладіть блоки прислів’їв, приказок, загадок за темами «Хліборобська мудрість», «Мораль», «Праця», «Явища природи», «Тваринний світ».
5. В. Д. Ужченко — дослідник-пареміограф.
6. Наукові дослідження Л. Г. Скрипника.
7. Г. Й. Горинь — український фольклорист.
8. Дослідник С. П. Павлюк.
9. Національне виховання — джерело особистісного розвитку дитини.
10. Вивчення родинно-виховного досвіду українців через прислів’я, приказки, загадки.
11. Позааудиторна робота з народознавства (на основі пареміографічних творів).
12. Дидактичні основи активізації пізнавальної діяльності учнів засобами національної етнопедагогіки.
13. Вдосконалення позакласної навчально-виховної роботи на здобутках української народної педагогіки.
14. Психолого-педагогічні особливості залучення дитячого фольклору до навчально-виховного процесу в молодших класах.
15. Педагогічні особливості індивідуальної роботи з учнями на традиціях народної пареміографії.
16. Українська пареміографія у вихованні національної самосвідомості в молодших школярів у сім’ї.
17. Національна пареміографія про особливості виховання юних українців справжніми громадянами.
18. Шляхи включення елементів народної пареміографії до системи виховних заходів з відродження національної самосвідомості учнів.
Приходченко К. І. Факультативи з української мови та літератури. Випуск 2. — Х. : Вид. група «Основа», 2010. — 174, [2] с. — (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу» Вип. 11 (84))

Категорія: Навчальні програми | Додав: uthitel
Переглядів: 1520 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: