ФАКУЛЬТАТИВ «ОСНОВИ МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» - Навчальні програми - Нормативна база освіти - Каталог файлів - Учительська світлиця
Головна » Файли » Нормативна база освіти » Навчальні програми

ФАКУЛЬТАТИВ «ОСНОВИ МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

Якщо у вас виникли проблеми при завантаженні файлів, перегляньте дане відео!


26.02.2014, 19:39
ФАКУЛЬТАТИВ «ОСНОВИ МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
Пояснювальна записка
Сьогодні вчитель учить і виховує тих, кому доведеться будувати міцну, квітучу незалежну Україну, кому через 15–20 років стояти коло керма держави. Тому перед учителем словесником стоять завдання, пов’язані з вихованням освіченої, творчо-обдарованої,
національно-свідомої особистості.
Розвиток незалежної України на сучасному етапі ставить великі вимоги до високого рівня соціальної освіченості населення, їх мовленнєвої компетентності зокрема.
Мова і є тим невід’ємним фактором, який спрямований на розвиток і саморозвиток учнівської особистості, що володіє широким спектром мовнокультурних можливостей, має креативне мислення, активна в різних видах катарсисної творчої діяльності, здатна до життєвої самотворчості, самоудосконалення, самореалізації, а значить жити, працювати і творити на прогрес суспільства в цілому, своєї країни зокрема, на достойне місце українців
в колі цивілізацій.
Актуальною проблемою сьогодення є робота з обдарованими і талановитими дітьми.
В основі формування навчально-дослідницьких умінь лежить концепція навчання через управління розумовою діяльністю учнів, розроблена Л. Б. Ітельсон, яка передбачає:
поєднання повідомлення понять і принципів із розв’язуванням задач на їх застосування;
розчленування розумової діяльності на операції і дії, з яких вона складається;
визначення найкращих способів виконання і системи цих операцій і дій для різних типів задач і ситуацій;
виявлення ознак наукового завдання і формування його в поняттях;
виявлення предметних і словесних дій дослідження, які породжують необхідні розумові операції, організація таких предметних дій;
постійний і коопераційний контроль за виконанням учнями всієї діяльності, аналіз і виправлення помилок;
Зміст цієї програми з обдарованими дітьми розрахований на учнів 9–11 класів і передбачає:
1. Знайомство з матеріалом, що не входить до стандартних навчальних планів.
2. Здійснення навчального процесу у відповідності з пізнавальними потребами учнів.
3. Акцентування більш складних видів, що вимагають абстрактних понять і розумових процесів достатньо високого рівня.
4. Більш високі вимоги до самостійності і цілеспрямованості у розв’язанні завдань.
5. Надання перших можливостей для набуття і демострації лідерських здібностей.
6. Заохочування творчого і продуктивного мислення.
7. Створення ефективних передумов для розширення бази знань і розвитку мовних здібностей.
Програма сприяє пробудженню в дітей активної дослідницької і творчої діяльності.
Формування навчально-дослідницьких умінь в умовах спеціально організованого навчання — процес складний і довготривалий. Він спонтанно майже не виникає і не розвивається. А тому завдання вчителя — моделювання спеціальних умов, які забезпечуватимуть перехід від традиційних форм організації навчальної діяльності до розвивальних, проблемних, інтенсивних.
З елементами методики ведення лінгвістичних досліджень учні знайомляться при підготовці передбачених програмою доповідей (рефератів) з української мови на основі вивченої наукової чи науково-популярної літератури. Програма з методики написання наукових робіт поглибить їх знання і навички з написання різного роду наукових робіт як компілятивного характеру, так і самостійних творчих знахідок.
Юні лінгвісти мають оволодіти навичками і прийомами наукової праці, які виробилися в процесі розвитку науки, а їх роботи відповідати усім вимогам, які висуваються до праць такого типу: вона повинна являти собою оригінальне, актуальне з погляду розвитку сучасної мовознавчої науки дослідження. У ній мають бути нові дані, нові спостереження в обраній проблемі або оригінальне висвітлення й узагальнення уже відомих фактів.
Робота має бути добре оформлена з мовного погляду, відповідати всім вимогам наукового стилю.
Широкого використання набуває тут метод самоосвіти.
З його допомогою можна:
активно залучати учня в навчальний процес, що сприяє підвищенню ефективності засвоєння матеріалу;
стимулювати інтелектуальні зусилля дітей;
виховувати впевненість у своїх силах;
виробляти певну незалежність у поглядах.
Пропонована програма передбачає такі принципи:
1. Розвиток продуктивного мислення, а також навичок його практичного застосування, що дозволяє учням переосмислювати наявні в них знання і генерувати нові.
2. Надання можливості талановитим дітям прилучатися до нової інформації, що постійно змінюється і розвивається, прищеплювати їм прагнення до набуття знань.
3. Передбачення наявності і вільне використання відповідних джерел.
4. Заохочування ініціативи дітей, їх самостійності в навчанні і розвитку.
5. Сприяння розвитку їх свідомості і самосвідомості, розуміння зв’язків з іншими людьми.
У процесі засвоєння курсу факультативу «Основи наукових досліджень» учні повинні:
1) з’ясувати основні наукові категорії та їх характеристики;
2) визначати об’єкт, предмет, мету та завдання обраної наукової розвідки;
3) добирати потрібний фактичний матеріал;
4) виділяти в науковому дослідженні два рівні:
емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів;
теоретичний — дослідження синтезу знань (у формі наукової теорії);
5) готувати звіти, дописи, статті;
6) виконувати самостійні творчі наукові роботи.
Форми навчальних занять:
1) розповідь;
2) бесіда;
3) робота з каталогами;
4) реферування літератури;
5) виконання практичних завдань на задану тему;
6) написання самостійних наукових розвідок;
Поглиблене вивчення культури мови і стилістики в спеціалізованій гуманітарній школі сприятиме гуманітаризації навчально-виховного процесу, ширшій філологічній підготовці учнів.
Курс з методики написання наукової роботи допоможе глибокому розумінню суті мови, її природи, суспільних функцій, багатства виражальних засобів. Поряд із основним курсом української мови він забезпечить необхідну лінгвістичну підготовку учнів, сформує навички досконалого володіння всіма формами і стилями мовлення.
Завдання вчителя в процесі роботи з обдарованими дітьми — надавати допомогу учням у визначенні мети, отриманої інформації, у відшукуванні необхідних ресурсів в оцінці своєї роботи, поглибити знання про мову і мовлення, спілкування, норми літературної мови, стилі мовлення та їх ознаки, особливості наукового стилю.
Програма факультативного курсу
Тема 1
Вибір теми наукової роботи. Композиція. Обґрунтування доцільності наукової розвідки з цього питання, її актуальності. Визначення об’єкта, предмета та мети і завдань дослідження.
Методи наукових досліджень. Осмислення матеріалу при самопідготовці.
Тема 2
Постановка завдань дослідження, його методологічна та теоретична основа. Опрацювання наукової літератури. Актуалізація нових знань. Створення позитивної мотивації. Постановка
проблеми і створення проблемної ситуації. Виділення задач для розв’язання проблеми.
Тема 3
Мовна структура оформлення роботи. Мова як модель описуваної реальності. Синтаксис мови як сукупність діючих у мові закономірностей, що визначають побудову та функціонування синтаксичних одиниць. Синтаксична синоніміка особових та безособових конструкцій у сучасній українській мові.
Тема 4
Експериментально-дослідна робота над обраною проблемою.
Визначення наукової новизни досліджуваної теми. Добір фактичного матеріалу. Аналіз мовного матеріалу. Методи дослідження. Методи емпіричного дослідження:
спостереження;
порівняння;
вимірювання;
експеримент.
Методи, що застосовуються на емпіричному і теоретичному рівнях досліджень:
абстрагування (ототожнення, ізоляція, конструктивізація, актуальна нескінченність, потенціальна здійсненність).
аналіз;
синтез;
індукція (метод єдиної подібності, метод єдиної розбіжності, об’єднаний метод подібності і розбіжності, метод решти);
дедукція;
моделювання.
Методи теоретичних досліджень:
ідеалізація;
аксіоматичний метод;
гіпотеза та припущення;
історичний метод;
системний метод.
Висунення гіпотез. Складання плану перевірки гіпотез. Проведення теоретичного аналізу. Експериментальне підтвердження здогадів. Обговорення результатів, порівняння їх із передбачуваними, формування висновків.
Тема 5
Експедиційна робота. Запис зразків народної творчості, мовних діалектів, гідронімів тощо. Підготовка запитальників, пам’яток для експедиції. Ведення індивідуального щоденника. Підготовка творчого звіту. Написання дописів, статей у газети, журнали.
Використання магнітофону, фотоапарата, відеокамери під час експедиційних робіт. Формування висновків.
Тема 6
Положення про шкільну Малу академію наук. Права і обов’язки членів та кандидатів у члени Малої академії народних мистецтв.
Тема 7
Види каталогів. Уміння користуватися тематичними, предметними та алфавітними каталогами. Відбір потрібної літератури. Складання картотеки першоджерел та наукової літератури з обраної теми.
Тема 8
Робота з першоджерелами. Вміння складати конспект. Етапи конспектування. Тези, цитатний план. Розділові знаки при цитатах. Оформлення виносок. Паспортизація джерел. Практичні вправи. Вироблення вмінь роботи з першоджерелами.
Тема 9
Періодика — феномен національної культури та її роль у розвитку культурної пам’яті. Робота над рефератами, доповіддю. Відбір матеріалу з періодичної преси. Нотатки. Правильний їх запис. Екскурсія в шкільну бібліотеку.
Тема 10
Слово-тема як конденсат культурологічних знань і підходи до його актуалізації. Слововживання: вибір слова, лексична сполучуваність. Слова-символи, їх номінативна функція. Слово, мова — механізм, що породжує думку. Наукове пізнання і комунікативна спрямованість мови.
Тема 11
Фразові єдності та фразові ансамблі. Єдність фраз, що означають назви одиниць мови, мовлення та інших лінгводидактичних одиниць. Статус вставних і вставлених конструкцій в структурі простого двоскладного речення. Використання учнями різної термінології для назви фразових єдностей. Понадфразова єдність (А. Булаховський). Висловлювання (В. Виноградов). Компонент тексту (А. Фігуровський). Прозаїчна строфа (Г. Солганик). Складна синтаксична цілісність (Л. Лосєва, М. Поспелов).
Тема 12
Текст як мовний знак. Створення тексту як вищої одиниці мови. Врахування правил семантики при побудові тексту. Діалектична єдність мови і мовлення. Підхід до тексту як до діалогу двох суб’єктів. Текстове спілкування — особливий різновид міжособистісної комунікації, що передбачає обмін текстовою інформацією між автором і адресатом. Функції мови і мовна культура. Будова тексту «Дане» і «Нове» у реченні і тексті. Послідовний і паралельний зв’язок речень у тексті. Засоби зв’язку речень у тексті (займенники, прислівники, сполучники). Синонімічні форми, способи їх використання для уникнення повторення в тексті. Стилістичні особливості суфіксів, префіксів. Складних слів.
Тема 13
Основні одиниці синтаксису. Складне синтаксичне ціле. Синонімія простих і складних речень. Перебудова простих речень з відокремленими членами в складні речення. Типи зв’язної мови. Абзац. Період. Комунікативно-діяльнісний, культурологічний, функціонально-стилістичний, особистісний підхід при роботі з першоджерелами. Практичні вправи.
Тема 14
Поняття про стиль і стилістичну норму. Стилі української літературної мови. Особливості наукового стилю. Поняття про мовну норму та її стилістичні варіанти. Мовлення як процес, що має свою структуру. Мовні засоби як одиниці ієрархічної структури мовної системи і як знаряддя виражального плану. Мова — найуніверсальніша форма вираження менталітету нації, найфундаментальніший фактор розвитку матеріальної і духовної культури народу, міра духовності, культури, гуманістично-державного мислення нашого сучасника.
Теми наукових робіт
1. Драматургічна діяльність О. Довженка.
2. Використання у творах О. П. Довженка усної народної творчості.
3. Шевченківські традиції у творчості О. Довженка.
4. Образ Довженка в сучасній поезії і прозі (на основі творів, присвячених пам’яті митця).
5. Публіцистична діяльність О. Довженка.
6. Соціальна драматургія М. Старицького.
7. Образ Богдана Хмельницького в давній українській літературі.
8. Соціально-філософська проблематика сучасної поезії.
9. Творчість Наталени Королевої.
10. Експресивне використання категорії числа в українській художній літературі.
11. Поетика прози Степана Васильченка.
12. Іншомовна лексика з компонентом -філ- в українській мові.
13. Зооморфічна символіка у філософських творах Г. С. Сковороди.
14. Кличний відмінок та його синтаксичні функції.
15. Вимовно-фонетичні виражальні засоби в українському художньому мовленні.
16. Подвижницький шлях ученого О. І. Білецького.
17. Освіта в Донбасі в ІІ половині ХІХ — початку ХХ ст.
18. Наукова і просвітницька діяльність М. О. Корфа.
19. Експресивні відприкметникові назви.
20. Творчість Володимира Затуливітра.
21. Український театр в ХІХ ст.
22. Твірні слова і твірні основи.
23. Історичний розвиток стрілецької пісні.
24. Філософсько-педагогічний зміст формування ціннісного ставлення до людини.
25. Проблеми розвитку української термінологічної лексики в освітньому процесі 1905–1907 років.
26. Мова і національна свідомість.
27. Лексика на позначення родоводу.
28. Тарас Шевченко в житті і творчості Марка Кропивницького.
29. Фразеологічні одиниці предикативної структури.
30. Контамінація фразеологічних одиниць.
31. Транссеми і фразотворення.
32. Фразеологічні одиниці предикативної структури.
33. Творчість О. Теліги.
34. Метафізична природа числа і слова.
35. Історичні романи С. Скляренка «Святослав» і «Володимир».
36. Поетика збірки І. Драча «Корінь і крона».
37. Хронологічний аналіз романів В. Земляка «Лебедина зграя» та «Зелені млини».
38. Гайдаманіана в українській літературі.
39. Ритмомелодика поезії Б. Олійника.
40. Народнопоетичні елементи лірики О. Олеся.
41. Образна система творів В. Барки.
42. Д. Павличко — майстер сонета.
43. Традиції І. Франка у творчості Д. Павличка.
44. Вплив народної творчості на формування індивідуального стилю М. Стельмаха.
45. Особливості лексики роману М. Стельмаха «Кров людська не водиця».
46. Ідейно-художня функція пейзажу в новелах О. Гончара.
47. Тема козаччини у творах українських письменників.
48. Види і напрями ускладнення структури простого речення.
49. Стильовий аналіз творчості письменників Донбасу.
50. Статус вставних і вставлених конструкцій у структурі простого двоскладного речення.
51. Дуплексив, його місце в системі другорядних членів речення і функціональне навантаження.
52. Семантико-синтаксична структура конструкцій із непредикативними актантами в українській мові.
53. Семантичне і формальне варіювання локальних синтаксем (на матеріалі двоскладного простого речення).
Питання до заліку
1. Навчально-дослідницька діяльність — вища форма самостійного пізнання. Методи наукових досліджень.
2. Створення проблемної ситуації на етапі постановки навчально-дослідницької задачі.
3. Аналіз змісту навчального матеріалу, його новизни, пізнавальної та практичної значущості.
4. Формування основної проблеми теми й визначення проблемних ситуацій, спрямованих на їх розв’язання.
5. Добір матеріалу, який збуджує пізнавальний інтерес і сприяє створенню позитивної мотивації.
6. Розв’язання навчальної гіпотези. Складання плану перевірки гіпотези — проведення теоретичного аналізу, експериментальне підтвердження здогадів.
7. Висновки наукової роботи: сформулюйте тенденцію, провідну ідею.

Приходченко К. І. Факультативи з української мови та літератури. Випуск 3. — Х. : Вид. група «Основа», 2011. — 175, [1] с. — (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип. 12 (97))

Категорія: Навчальні програми | Додав: uthitel
Переглядів: 375 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: