ФАКУЛЬТАТИВ «ІСТОРІЯ КНИГОДРУКУВАННЯ» - Навчальні програми - Нормативна база освіти - Каталог файлів - Учительська світлиця
Головна » Файли » Нормативна база освіти » Навчальні програми

ФАКУЛЬТАТИВ «ІСТОРІЯ КНИГОДРУКУВАННЯ»

Якщо у вас виникли проблеми при завантаженні файлів, перегляньте дане відео!


26.02.2014, 15:25
ФАКУЛЬТАТИВ «ІСТОРІЯ КНИГОДРУКУВАННЯ»
«Книги — це ріки, що напувають всесвіти».
О. Іваненко
«Книга чи не найбільш складне і величне диво
з усіх див, створених людством».
М. Горький.
Пояснювальна записка
Знайомлячись з історичними довідками книгодрукування, діти мають переконатися в глибокій суті слів дослідника книжкової справи А. Д. Гончарова: «Книга — це цілісне художнє явище, живе і складне, яке вимагає участі різних творчих начал. Автор і редактор, художник і художній редактор, технічний редактор і коректор, набірник і друкар — творці книги». В. В. Пахомовим навіть написано двотомник «Книжкове мистецтво».
Програма «Історія книгодрукування» сприятиме розширенню кругозору, вивищенню інтелекту учнів, формуванню в них діяльності як вияву вдосконалення до мистецтва слова, словесно-художньої творчості, бо «Художня література, — за висловом дослідниці З. В. Юрченко, — важливий засіб гармонійного розвитку і збагачення духовного світу людини; митцем може стати не кожен, але вміти сприймати твори мистецтва, любити його, відчувати в ньому потребу має кожна людина; пробудження і розвиток у зростаючої особистості художника, творця — завдання величезної суспільної важливості…».
Сьогодні, коли йде активний процес соціалізації особистості, знизити чималий негатив соціуму може і здатний позитивний уплив художньої літератури. Процес становлення учнів-читачів супроводжується прагненням, іноді підсвідомим, до власної літературної творчості, до художньо-словесного самовираження.
Програма розрахована для учнів 8–11 класів з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, а також для учнів 10–11 класів загальноосвітніх шкіл, які цікавляться питаннями історії книгодруку.
Заняття можуть проходити як в групах однієї вікової категорії (8, 9, 10, 11 класи), так і в змішаній (8–11 класи, 10–11 класи), усе буде залежати від поставленої мети та напрямку навчального закладу.
Програма факультативного курсу «Історія книгодрукування» має на меті познайомити учнів з непростим шляхом виникнення книги — основного джерела знань. Адже поява 1 березня 1564 року першодруку «Апостол» Івана Федорова була видатним явищем, сміливим кроком на шляху розвитку слов’янської культури, що підносило її на більш високу сходинку.
Прослухавши курс факультативу, учні повинні переконатися в правдивості слів О. Герцена: «Книга — це духовний заповіт одного покоління іншому… все життя людство послідовно осідало в книзі. Племена, люди, держава щезали, а книга залишалася.
Вона росла разом з людством, у неї записана та величезна сповідь буремного життя людства… котра називається Всесвітньою історією… Отже, будемо поважати книгу!»
Програма факультативного курсу
Тема № 1
Книгознавство як наукова дисципліна. І. Огієнко та І. Свенціцький у становленні книгодрукування. Мистецькі періоди української друкованої книжки — доба Ренесансу, доба козацького бароко, доба класичності, доба еклектизму і сучасності. Перші друкарі Швайпольт Фіоль, Петро Мстиславець, Гринь Іванович, Іван Федоров, Василь Пятинський, Памва Беринда, Лавриш Пилипович, Тимофій Касіянович, Семен Корунка, Сачко Сідлер.
Наукові розвідки І. Кревецького, О. Барвінського, Є. Грицька, І. Крип’якевича, Й. Скрутня про історію створення бібліотек Народного Дому, Наукового товариства ім. Шевченка, Василіанських бібліотек та Перемиської капітули.
Тема № 2
Стародруки. Їх дослідження М. Гриневецьким та В. Компаневичем. Октоїк та Часослов Швайпольта Фіоля. Друковані книжки біблійського кодексу Франциска Скорини, «Учительське Євангеліє» Кирила Транквіліона Ставровецького, Йосипа Городецького.
Друкарні Михайла Сьозки, Емісія Плетенецького, Ставрорігіального братства єпископа Йосифа Шумлянського, єпископа Арсенія Желіборського, Острозька друкарня на Волині. Друкарська справа в містах Снятині, Крилосі, Угорцях, Уніві, Перемишлі, Дермані, Костянтинові, Почаєві, Рахманові, Четвергні, Луцьку, в Чорні, Кременці, Житомирі, Фастові, Бердичеві. Друкарні м. Києва. Книга «Апостол» І. Федорова.
Тема № 3
Гуманістичний рух у другій половині XVI ст. і друкарська справа на Україні. Гуртки гуманістів братів Зизаніїв, Кирила__Транквіліона (Ставровецького), Юрія Рогатинця, автора твору «Пересторога». Роль меценатів Григорія Ходкевича, Василя Острозького, єпископа Гедвона Палабана, митрополита Петра Могили, або Лазера Тарановича, у розвитку української друкарської справи.
Острозька академія як осередок культурного життя України.
Видатні особи закладу Герасим Смотрицький, Філарет Бронський, Архімандрит Печерської лаври Єлисей Плетенецький — організатор гуманістичного гуртка в Києві, Захарія Копистецький, Памва Беринда, Тарас Земка, Лаврентій Зизаній, Іван (чернече ім’я Іов)
Торецький, Ло Митура, Касіян Сакович, Афанасій Кальнофойський та ін. — активні діячі гуманістичного центру м. Києва.
Тема № 4
Єдність мистецтва і технології у книзі. Художнє редагування. В. В. Пахомов — організатор комплексу художнього оформлення «Слова о полку Ігоревім», автор двотомника «Книжне
мистецтво». Каталоги І. Шараневича, А. Петрушевича та Я. Головацького.
Тема № 5
Зображальні елементи поліграфічних засобів — ілюстрації, гравюри, креслення, фотографії. Шрифтові гарнітури в композиційній гармонії книги. Створення шрифтів — особлива область графічного мистецтва. Плідна робота видатного художника Леонардо да Вінчі.
Тема № 6
Ілюстрації до художніх творів. Їх значення і місце в книзі. Зв’язок з художніми особливостями тексту. Техніка виконання ілюстрації. Характер поліграфічного відбиття. Різні види і форми ілюстративного матеріалу за місцем його розташування. Ілюстрації-заставки, ілюстрації-кінцівки, ілюстрації полосні, напівполосні, оборочні.
Найвідоміші ілюстратори А. Бенуа, Е. Кибрик, Д. Шмаринок, Л. А. Бруні, О. Ф. Пахомов, Д. О. Шмаринов.
Тема № 7
Науково-пізнавальна роль фотографії-ілюстрації. Перші спроби художника О. М. Родченка, застосування її в художній літературі.
Відомі фотографи-ілюстратори Р. Л. Кармен, В. С. Островський, Е. І. Рябчиков, К. І. Домбровський, Б. Киштилів, Ержі Ландо.
Тема 8
Книжкова графіка. Її залежність від змісту і форми, архітектоніки, просторового устрою. Прояв творчої думки художника-ілюстратора в своїй роботі. Різне ілюстрування одних і тих желітературних творів — створення індивідуального характеру кожного митця.
Відомі графіки Гюстав Доре, Оноре Дал’є, Кукринікси, Пабло Пікассо, Карлос Алонсо, А. Агін, П. Соколов, В. Сєров, Е. Е. Лансере, М. В. Кузьмін, В. М. Горяєв, М. О. Таранов, О. В. Кокорін, Д. О. Дубинський.
Тема № 9
Б. М. Кустодієв — живописець, театральний декоратор, графік-ілюстратор.
Тема № 10
М. М. Купріянов — непересічний літограф і аквареліст. Його робота в області малюнка — станкового і книжного.
Тема № 11
Створення шрифтів. Книги про мистецтво шрифтів. Альберт Дюрер і його книга «Керівництво до вимірювання». Сподвижник Леонардо да Вінчі Лука Пачолі — автор трактату «Божествення пропорція». «Німецьке мистецтво шрифта» Альберта Капра. Двотомний труд проф. Френтішека «Гарний шрифт». Стаття В. Фаворського «О шрифте» та його дослідження «Про графіку» як «про основу книжного мистецтва».
Тема № 12
Розвиток словолитної справи. Словолитні П. Бекетова, А. Семена, С. Селиванівського, А. Плюшара і Ж. Ревільона та їх плідна робота над удосконаленням шрифтів, орнаментальних узорів, різних політиканів, художніх ілюстрацій, карт, креслень, схем, фотографій.
Тема № 13
Лауреати Міжнародної премії ім. Гутенберга, започаткованій у Лейпцизі, за видатні заслуги у книжковому мистецтві. Творче дарування представника книжкового мистецтва С. Телінгера в області удосконалення оформлення книг, журналів, альбомів, книжкових розгорток, титульних листів, шрифтових плакатів.
Тема № 14
Яскравий доробок художника Л. Лисицького в області книги, журналу, фотоальбомів, фотомонтажів. Роль сюжетно-зображального характеру форм типографського шрифта в смислових відтінках слова.
Тема № 15
Огляд історії розвитку писаного шрифта. Видатні майстри цього виду мистецтва С. Чехонін, І. Рерберг, Д. Бажанов, Б. Грозевський, Я. Єгоров, Я. Ільїн, Н. Пискарьов, Д. Матрохін, В. Фаворський, Е. Коган, В. Лазурський, С. Пожарський, С. Телінгатер, І. Фомін та ін.
Тема № 16
Художньо-графічний комплекс книги. Перепльот і суперобкладинка. Ілюстративний, символічний і метафоричний характер обкладинки. Її роль у вираженні характеру книги. Форзац. Форзац-натюрморт В. Фаворовського. Титульний лист. Фронтиспис. Спускові полоси. Луковиці, або укрупнені розміри букв, на початку перших рядків глав чи частин книг.
Тема № 17
Дитяча книга. Особливості її оформлення. Роль ілюстрації в дитячій книзі у формуванні чуттєво-емоційної сфери книг під час сприйняття художнього тесту ігрового начала. Відомі художникиілюстратори дитячої книги В. Лебедєв, В. Конашевич, М. Тирса, М. Лапшин, А. Каневський.
Додатки до тем
До теми № 1
Учні повинні знати:
Історію становлення книгознавства.
Перших українських друкарів.
Наукові розвідки про створення бібліотек
Учні повинні вміти:
Укладати хронологію становлення книгодруків.
Складати конспекти наукових робіт з історії бібліотечної справи.
Форма занять: комбінована.
До теми № 2
Розповідь учителя.
Самостійна робота учнів з текстами стародруків.
Учні повинні знати:
Теоретичне поняття стародруку.
Види стародруків.
Дослідження стародруків у вітчизняній науці.
Учні повинні вміти:
Складати алфавітні покажчики досліджень стародруків.
Робити класифікацію видів стародруків.
Форма занять: комбінована.
До теми № 3
Учні повинні знати:
Відомості про гуртки гуманістів ХVI ст.
Роль меценатів у розвитку української друкарської справи.
Інформацію про видатних осіб осередків культурного життя України.
Учні повинні вміти:
Складати конспекти статей, присвячених видатним особам осередків культурного життя України.
Форма занять: комбінована.
До теми № 4
Учні повинні знати:
Єдність мистецтва і технології у книзі.
Поняття про художнє редагування.
Види каталогів.
Учні повинні вміти:
Визначати суть єдності мистецтва і технології в книзі.
Виконувати технічне редагування.
Форма занять: комбінована.
До теми № 5
Учні повинні знати:
Зображальні елементи поліграфічних засобів.
Композиційну гармонію книги.
Особливу область графічного мистецтва — створення шрифтів.
Учні повинні вміти:
Пояснювати роль зображальних елементів поліграфічних засобів.
Визначати суть композиційної гармонії книги.
Давати характеристику видам шрифтів.
Форма занять: комбінована.
До теми № 6
Учні повинні знати:
Зв’язок ілюстрації з текстом твору.
Техніку виконання ілюстрації.
Різні види і форми ілюстративного матеріалу за місцем його розташування.
Найвідоміших ілюстраторів.
Учні повинні вміти:
Пояснювати використання ілюстрації в тексті художнього твору.
Аналізувати техніку виконання ілюстрації.
Застосовувати набуті знання про різні види і форми ілюстративного матеріалу на практиці.
Форма занять: комбінована.
До теми № 7
Учні повинні знати:
Застосування в книгах фотографії-ілюстрації.
Імена відомих фотографів-ілюстраторів.
Учні повинні вміти:
Пояснювати доцільність застосування фотографії-ілюстрації в книгах.
Назвати імена відомих фотографів-ілюстраторів.
Форма занять: комбінована.
До теми № 8
Учні повинні знати:
Відомості про книжкову графіку.
Різне ілюстрування одних і тих же літературних творів як створення індивідуального характеру кожного митця.
Імена відомих графіків.
Учні повинні вміти:
Застосовувати набуті знання про книжкову графіку на практиці.
Розрізняти і вказувати переваги різних видів ілюстрування одних і тих же літературних творів.
Форма занять: комбінована.
До теми № 9
Учні повинні знати:
Творчу спадщину Б. М. Кустодієва
Учні повинні вміти:
Робити аналіз найвідоміших ілюстрацій Б. М. Кустодієва.
Форма занять: комбінована.
До теми № 10
Учні повинні знати:
Творчу спадщину М. М. Купріянова.
Учні повинні вміти:
Робити аналіз найвідоміших ілюстрацій М. М. Купріянова.
Форма занять: комбінована.
До теми № 11
Учні повинні знати:
Техніку створення шрифтів.
Книги про мистецтво шрифтів.
Учні повинні вміти:
Застосовувати набуті теоретичні знання про шрифтову техніку в практичній діяльності, під час виконання власних шрифтів.
Робити конспекти джерел про мистецтво шрифтів.
Форма занять: комбінована.
До теми № 12
Учні повинні знати:
Історію розвитку словолитної.
Імена найвідоміших майстрів словолитень.
Учні повинні вміти:
Застосовувати знання про словолитну справу на практиці.
Визначати роль орнаментальних узорів, художніх ілюстрацій, карт, креслень, схем, фотографій у книгах та вказувати різницю між ними.
Форма занять: комбінована.
До теми № 13
Учні повинні знати:
Лауреатів Міжнародної премії ім. Гутенберга за видатні заслуги у книжковому мистецтві.
Представників книжкового мистецтва в області удосконалення оформлення книг, журналів, альбомів, книжкових розгорток, титульних листів, шрифтових плакатів.
Учні повинні вміти:
Давати характеристики різним видам оформлення видань.
Застосовувати набуті знання на практиці.
Форма занять: комбінована.
До теми № 14
Учні повинні знати:
Доробок художника Л. Лисицького.
Роль сюжетно-зображального характеру форм типографського шрифта в смислових відтінках слова.
Учні повинні вміти:
Застосовувати набуті знання на практиці.
Визначати роль сюжетно-зображальних форм шрифтів у передачі смислових відтінків слів, словосполучень, речень.
Форма занять: комбінована.
До теми № 15
Учні повинні знати:
Історію розвитку писаного шрифта.
Видатних майстрів цього виду мистецтва.
Учні повинні вміти:
Застосовувати набуті знання на практиці.
Характеризувати техніку виконання різних шрифтів різними майстрами та виділяти особливості їх авторської манери.
Форма занять: комбінована.
До теми № 16
Учні повинні знати:
Художньо-графічний комплекс книги.
Ілюстративний, символічний і метафоричний характер обкладинки.
Учні повинні вміти:
Застосовувати набуті знання на практиці.
Аналізувати художньо-графічний комплекс книги.
Форма занять: комбінована.
До теми № 17
Учні повинні знати:
Особливості оформлення дитячої книги.
Видатних художників-ілюстраторів.
Учні повинні вміти:
Аналізувати роль ілюстрації в дитячій книзі.
Застосовувати набуті знання на практиці.
Форма занять: комбінована.
Питання до заліку
1. Розкажіть про книгознавство як наукову дисципліну.
2. Яку роль відіграли такі видатні особи, як І. Огієнко і І. Свенціцький в становленні книгодрукування?
3. Що таке стародруки? Наведіть приклади стародруків.
4. Хто досліджував стародруки? Що вам відомо про книгу І. Федорова «Апостол»?
5. Про яку книгу першодрукар І. Федоров сказав, що вона повинна «по світу розсіювати і всім роздавати духовну їжу»?
6. Які зображальні елементи поліграфічних засобів Ви знаєте?
7. Что означає слово «Ілюстрація»?
8. Доведіть на конкретних прикладах, що створення шрифтів — особлива область графічного мистецтва.
9. Наведіть приклади ілюстрацій художніх творів.
10. Дайте грунтовне тлумачення терміна «книжкова ксилографія».
11. Який вклад видатного художника Леонардо да Вінчі у справу створення шрифтів?
12. Які книги написані про мистецтво шрифтів?
13. Кому належить двохтомник «Книжное искусство»?
14. Назвіть імена відомих художників-анімалістів.
15. Складіть план розповіді на тему: «Розвиток словолитної справи».
16. Назвіть лауреатів Міжнародної премії ім. Гутенберга за видатні заслуги у книжковому і шрифтовому мистецтві.
17. Які компоненти книги входять в поняття «Художньо-графічний комплекс»?
18. Що Вам відомо про книжкову графіку?
19. Хто був зачинателем книжкової гравюри?
20. Назвіть основні періоди в історії українського книгодрукування.
21. Розкажіть про перші друкарні в Україні.
22. Хто такий Швайпольт Фіоль?
23. Хто надрукував перші українські книги «Октоїк» та «Часослов»?
24. Що Вам відомо про друкарську діяльність так званого гуманістичного руху в Україні другої половини XVI ст.
25. Який вклад українських меценатів в українську друкарську справу?
26. Напишіть твір за однією з тем:
«Дитина й книга. Колос і проміння… Чи є щось кращим на святій землі?» (І. Масло).
«Найкращі книги, на мій погляд, ті, що дають найбільший і різноманітний матеріал для мислення» (А. Франс).
«Читаючи тих авторів, які красиво пишуть, люди привикають і красиво говорити» (Вольтер).
Засідання круглого столу з тематикою: «Бібліотека — скарбниця духовності».
Конференції: «Культура книги ХІІІ–ХVIII ст.»;
«Книга в соціокультурному просторі (досвід книговидання ХІХ–ХХІ ст. і сучасні проблеми)».
Самоосвітня діяльність учителя
1. А. Петрушевич — перший укладач каталогів та хронологічних розписів книг.
2. Історія становлення українських друкарень.
3. Перші дослідники стародруків.
4. Лауреати Міжнародної премії ім. Гутенберга за видатні заслуги у книжковому та шрифтовому мистецтві.
5. В. І. Касіян — видатний майстер книжкової графіки.
6. М. Гриневецький та В. Компаневич — дослідники стародруків.
7. В. Фаворський — зачинатель книжкової гравюри.
8. Послідовники зачинателя книжкової гравюри В. Фаворського.
9. В. І. Касіян — видатний український майстер книжкової гравюри.
10. Визначний майстер гравюри Григорій Левицький.
11. Творчий доробок художників книги:
І. Т. Богдесюка.
А. А. Васина.
Д. С. Бисти.
Ю. М. Красного.
Д. Б. Боровського.
Е. М. Сидоркіна.
В. М. Басова.
Т. О. Мавріної.
Н. В. Кузьміна.
В. О. Мілашевського.
О. І. Чарупина.
Г. Е. Нікольського.
В. А. Ватагіна.
А. М. Каневського.
М. Ф. Лапшина.
М. М. Купреянова.
Л. А. Бруні.
В. Конашевича.
Термінологічний словник
Графіка -и, ж. 1. Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині і т. ін., олівцем, пером, пензлем, вуглиною або відтиснутий на папері з спеціально підготовленої форми, твори цього мистецтва. 2. Письмові чи друковані знаки, що відбивають звуки мови, інтонацію і т. ін. зображення живої мови письмовими занками // Розділ вчення про різні системи письмових або друкованих знаків, літер.
Літографія -і, ж. 1. Спосіб плоского друку, за якого для виготовлення форми використовують літографський камінь з нанесеним на нього малюнком. 2. Відбиток, одержаний у такий спосіб.
3. Підприємство, цех, де друкують у такий спосіб.
Монументальне мистецтво — Монументальний, -а, -е. 1. Властивий монументу. Монументальне мистецтво — вид образотворчого мистецтва, що охоплює архітектурні та скульптурні монументи, настінні розписи, мозаїку тощо. 2. перен. Який вражає своїми розмірами, величністю, величний, грандіозний. Монументальна споруда (Високий, кремезний, про людину, її постать). 3. перен. Грунтовний, глибокий за змістом.
Регенерація -і, ж. 1. тех. Відновлення цінних вихідних властивостей матеріалів, що використовували у робочих процесах різних виробництв. 2. тех. Повернення частини тепла, що відходить для постійного використання у теплосиловій установці. 3. біол. Відновлення яким-небудь організмом утрачених або пошкоджених органів і тканин.
Монотипія -і, ж. Спосіб друкування в графіці, за якого фарби одного чи кількох кольорів накладають на рівну поверхню металевої дошки й на друкарському верстаті дістають один відтінок.
Рисунок — Те саме, що малюнок. 2. Мистецтво зображення, відтворення чого-небудь рисуванням. 3. Те саме, що креслення. 4. Характерні особливості виконання художнього втілення якогонебудь твору мистецтва.
Стародруки — ів, мн. (одн. стародрук, -у), іст. Книги, надруковані до другої половини XVII ст. у Росії, Україні, Польщі.
Рельєф -у, ч. 1. Скульптурне зображення на площині // спец. Скульптурний витвір із випуклим або заглибленим зображенням на площині. 2. Сукупність нерівностей на земній поверхні. 3. перен. Те, що помітно відрізняється з-поміж однорідних предметів, явищ.
Акварель -і, ж. Тільки одн. Клейові фарби, що розводяться водою // Живопис такими фарбами. 2. Картина, малюнок, виконані такими фарбами.
Плакат -а, ч. 1. Малюнок з коротким текстом до нього, що закликає до чого-небудь, популяризує, рекламує щось. Мистецтво плаката. 2. Шматок, смуга тканини, паперу і т. ін. із закликом, лозунгом.
Натюрморт -у, ч. Картина, на якій зображені предмети побуту, квіти, фрукти, забиту дичину і т. ін. // Предмети, які можуть бути зображені на такій картині.
Ескіз -а, ч. 1 Попередній начерк малюнка, картини або частини її // Початкове оформлення скульптурного твору, зазвичай у зменшених масштабах // Попередня редакція літературного,
музичного твору чи його частин. 2. Малюнок, за яким створюють що-небудь // Технічний рисунок, виконаний від руки, з додержанням основних правил креслення, який має всі дані, необхідні для виготовлення зображуваних предметів.
Цикл -у, ч. 1. Сукупність взаємозв’язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу. 2. Послідовний ряд чого-небудь. 3. Певна група наук, дисциплін, об’єднаних за яким-небудь загальним принципом // Ряд художніх творів одного жанру, об’єднаних спільністю тематики, персонажів та т. ін.
Начерк -у, ч. Малюнок, що намічає лише найважливіші, загальні риси того, що повинно бути зображено // Щось нескінчене, намічене, лише в загальних рисах (про літературний твір, доповідь і т. ін). 2. Те саме, що нарис. 3. Оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому автор зображує підмічені ним у житті факти, події.
Картина -и, ж. 1. Твір живопису, намальований перев. фарбами на полотні, картоні, дошці тощо. 2. У порівн. і перен. розум. про кого, що-небудь, що своїм виглядом викликає захоплення. 3. перен. Те, що можна бачити, охопити зором або конкретно уявити // Стан, становище чого-небудь // Словесне, мистецьке зображення чого-небудь у літературі тощо. 4. Епізод, частина акту п’єси, що потребує окремої декорації. 5. Те саме, що кінофільм.
Дизайн -у, ч. 1. Художнє конструювання та оформлення речей (перев. знарядь праці, промислової продукції та інтер’єра (мистецтво дизайну). Художньо-конструкторська діяльність, спрямована на створення нових видів і типів виробів, які відповідали б вимогам суспільства (корисності, зручності в експлуатації, краси і т. ін.). Відповідна галузь мистецтва і наукового знання, технічна естетика.
Фреска  и, ж. 1. Картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вологій штукатурці. 2. Живопис фарбами (водяними або вапняним молоком) по свіжій вологій штукатурці. 3. Фрески, -сок, мн. Про музичний твір поліфонічного характеру (звичайно для оркестру і хору).
Етюд -а, ч. 1. Твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною, скульптурою і т. ін. 2. Невеликий літературний твір, присвячений якому-небудь окремому питанню // Невелика одноактова п’єса, події якої мають драматичний характер. 3. Невеликий музичний твір віртуозного характеру // П’єса навчального характеру, в якій застосовується певний технічний прийом гри. 4. У сучасній театральній педагогіці — вправа, яка служить для розвитку та вдосконалення авторської техніки і яка складається з різних сценічних дій імпровізованих чи заздалегідь розроблених викладачем етюд — складена композитором позиція, в якій одній із сторін пропонується виконати завдання (виграти або зробити нічию) без зазначення кількості ходів.
Скульптура -и, ж. 1. Тільки одн. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну або рельєфну форму і виконується способом висічування, виливання, різьблення, ліплення тощо з твердих чи пластичних матеріалів — каменю, металу, дерева, глини і т. ін.). 2. Твір цього виду мистецтва (статуя, бюст, барельєф і т. ін.) Збірн. Сукупність таких творів.
Пастель -і, ж. 1. М’який кольоровий олівець (без оправи) вигот. із спресованих, стертих у порошок фарб з домішкою з’єднувальних або відбілювальних речовин (клею, крейди і т. ін.). 2. Техніка живопису, заснована на застосуванні таких олівців, відповідний жанр живопису, а також картина або малюнок, виконані такими олівцями. Техніка пастелі.
Археографія — галузь наук, що вивчає питання, пов’язані з виданням пам’яток письменства.
Баскервіль — друкарський шрифт, створений у 18 ст. відзначається чіткістю малюнка. Застосовують переважно для книжкового набору. Від прізвища англійського друкаря Дж. Баскервіля.
Бібліологія — Наука про книгу як явище культури й предмет виробництва.
Вензель — художньо написані ініціали, що утворюють узор. Інша назва — шифр.
Глосарій — тлумачний словник застарілих і маловживаних слів.
Глосатор — тлумачник старовинних і малозрозумілих слів.
Глотогамія — походження мови, розділ мовознавства, що вивчає походження і розвиток мови.
Чи знаєте ви, що…
Візантійська царівна, наречена царя Івана ІІІ, як свій дорогоцінний посаг привезла розкішну бібліотеку.
В Данії Ян Гутенберг винайшов друкарський верстат.
Сина Івана Федорова називали Іван Друкаревич.
Друкарський герб — кутник — необхідний прилад для друку, нагадує вигин річки, адже, книги — це ріки, що напувають всесвіт.
Лише в 1975 році у Львові вийшов друком перший зведений каталог «Кириличні стародруки українських друкарень», що зберігаються у львівських збірках (Автор Ф. Максименко).
Найповніший нині репертуар стародрукованої книги в Україні, створений відомими львівськими вченими Я. Запаскою та Я. Ісаєвичем. Ними написана фундаментальна праця «Пам’ятки книжкового мистецтва: Каталог стародруків, виданих на Україні» (Львів, 1981–1984 рр.).
Методика дослідження і опису історичних колекцій та зібрань грунтовно опрацьовано Л. Мухою в роботі «Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція» (Київ, 1997).
Першою спеціальною працею, присвяченою українським стародрукам та історії друкарства в Галичині, стала праця Д. Зубрицького (Львів, 1836).
Прислів’я, приказки про книгу
1. Книжку вибирай, як вибираєш друга.
2. Книжка — найкращий товариш.
3. Золото добувається із землі, знання — з книги.
4. Купиш добру книжку — знайдеш розумного друга.
5. Книга — невичерпне джерело знань.
6. Книга вчить, як на світі жить.
Загадки про книгу
1. Не кущ, а з листочками,
Не сорочка, а зшита,
Не людина, а вмирає.
2. Снігові поля, чорні грачі,
Хочеш розумним бути — бери та вчи.
3. Бачити — не бачить, чути — не чує.
Мовчки говорить, добре мудрує.
4. Хто мовчить, а всіх людей навчить?
5. Завжди можу стати в пригоді,
Моїх Вам порад не злічить.
І кажуть про мене в народі:
«Мовчить, а сто дурнів навчить».
6. Біле поле, чорне насіння,
Хто його сіє, той розуміє.
Трохи історії
1720 р. — указ Петра І про заборону в Україні друкувати книги українською мовою, вилучення з церковних книг текстів, писаних українським «наріччям».
1769 р. — указ Синоду про вилучення українських букварів.
1863 р. — заборона видання книг українською мовою — циркуляр міністра внутрішніх справ Росії Валуєва.
1876 р. — заборона ввезення українських книг з-за кордону, заборона друкування текстів українських пісень, українського театру (Емський акт).
1881 р. — указ про дозвіл друкувати окремі сценічні твори українською мовою, але російським правописом.
1895 р. — заборона українських книг для дітей.

Приходченко К. І. Факультативи з української мови та літератури. Випуск 2. — Х. : Вид. група «Основа», 2010. — 174, [2] с. — (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу» Вип. 11 (84))

Категорія: Навчальні програми | Додав: uthitel
Переглядів: 553 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: