ФАКУЛЬТАТИВ «АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ» - Навчальні програми - Нормативна база освіти - Каталог файлів - Учительська світлиця
Головна » Файли » Нормативна база освіти » Навчальні програми

ФАКУЛЬТАТИВ «АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ»

Якщо у вас виникли проблеми при завантаженні файлів, перегляньте дане відео!


26.02.2014, 15:23
ФАКУЛЬТАТИВ «АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ»
Пояснювальна записка
З точки зору гуманістичної психології кожна людина зростає унікальною неповторною особистістю, здатною до самоактуалізації, до розвитку власних творчих здібностей. Це особистість, наділена надзвичайно багатим потенціалом, який в житті часто буває реалізованим не повністю через об’єктивні і суб’єктивні причини.
Діти — це майбутнє суспільства, і від того, які цінності й світоглядні настанови, культурні і моральні норми виховаємо в них сьогодні, багато у чому залежатиме наше завтра. Шлях до демократичного, цивілізованого суспільства проходить не стільки через економічні та політичні пріоритети, скільки через душі людей, особливо дітей. Рушійною силою розвитку людства є потреба постійного вдосконалення. Розвиток особистості — це безперервний
процес пошуку смислів, цінностей, можливостей утілення свого «я». Зараз, коли йде пошук сталих духовних орієнтирів, проблема розвитку творчих здібностей, що удосконалюють особистість, стає особливо актуальною.
Відомий дидакт І. Я. Лернер ще в 70-ті роки закликав педагогів формувати альтернативне мислення, уміння обрати найбільш правильне, в даному випадку, рішення з усіх можливих. Вища культура мислення виражається в умінні полемізувати, зважувати всі «за» і «проти». «Мислити — значить говорити з самим собою», — твердив І. Кант.
«Головний закон всіх змін в житті — творчість», — суть концепції формування творчої особистості М. Бердяєва. Тільки творчість виправдовує буття людини і надає сили його життю. Для розвитку інтелектуально-творчих здібностей необхідний як певний розвиток цих здібностей, так і мотиви, і риси особистості, характерні для творчих людей, що з’являються на тлі загального мотиваційного розвитку особистості. Творча іскра спалахує сама по собі не завжди. Але можна навчити людину творчо мислити.
Для цього необхідно оволодіти основним багажем, який отримало цивілізоване людство у спадок від попередніх поколінь.
Заняття з предметів гуманітарного циклу виконують важливу роль у вихованні учнів, у формуванні в них любові до літератури як предмету, що має художньо-естетичну спрямованість.
Усебічний розвиток учнів нерозривно зв’язаний з відродженням нації, демократизацією та гуманізацією суспільства.
Основні завдання, які покликані вирішувати факультативні заняття (чи заняття курсу за вибором) з удосконалення методики аналізу літературного твору пов’язані із завданням сучасної освітньої системи — задоволенням потреб суспільства в становленні та розвитку творчих, діяльних, обдарованих громадян, збереженням духовності, збагаченням та розвитком інтелектуального багатства нації.
Отже, на сучасному етапі суспільного розвитку в навчанні й вихованні домінує творчий фактор, що визначає основу духовності людини. Цей процес не може бути стихійним, він передбачає співробітництво, співдіяльність, співтворчість учителя й учня.
І досить плідні результати у вирішенні поставленої проблеми дає новий підхід до викладання літератури. Саме до новітнього підходу при вивченні літератури тяжіє курс «Аналіз літературного твору», який має познайомити учнів, крім ідейно-художнього аналізу виучуваних творів, із лінгвістичним, культурологічним, хронотопічним, лексико-стилістичним, фонетико-морфологічним, фонетико-стилістичним, лексико-стилістичним,
морфолого-стилістичним аналізом творів та з аналізом морфемно-словотворчих засобів художнього твору.
Для розвитку мовлення учнів, як справедливо зазначав М. М. Архангельський, необхідна їх власна активна розумова діяльність.
Розуміючи, якою непростою є освітянська місія сьогодні, в цілому ми, педагоги, не повинні забувати про індивідуальний підхід до кожної людини як частки свого народу. Ще Г. С. Сковорода учив нас пізнавати свій народ і в ньому самого себе. Глибокий філософський зміст цих слів великого педагога з Полтавщини ми повинні пам’ятати й сьогодні. Бо лише пізнавши себе, свій народ, його місце у світовій історії, науці, культурі, зумівши проявити своє «я» через творчі здібності, через гарно розвинені мову й мовлення, можемо розраховувати на утвердження себе як нації, України як держави.
За висловом В. О. Сухомлинського, «слово — це ніби стежинка, прямуючи якою дитина здобуває громадянську зрілість».
Програма факультативного курсу
Тема № 1
Література як мистецтво слова. Ідейно-художній аналіз твору.
Цілісний характер художнього твору. Єдність форми і змісту.
Відомості про художній образ. Мова художньої літератури. Залежність добору мовних засобів від стилю, жанру твору та індивідуального стилю автора. Внутрішня форма слова. Літературні роди і види.
Тема № 2
Пауза як елемент вірша. Поглиблення поняття про строфу та лірику. Ритмічні засоби. Версифікація твору. Євфонія. Спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи, її роль у розкритті провідного мотиву. Поняття про шевченківський вірш. Альтернуючий ритм. Стопа. Висхідна стопа. Віршовий розмір. Строфоїд. Монорим. Ритмічна проза. Поезія в прозі.
Тема № 3
Поглиблення поняття про сюжет та його основні елементи.
Особистість автора у творі. Естетичний ідеал письменника. Поглиблення поняття про художню образність. Авторська мова. Позасюжетні елементи. Авторський відступ як елемент композиції твору. Опис, епіграф, мотто, присвяти, назва твору. Художня деталь. Ліричний відступ. Індивідуалізація в літературі. Авторський стиль. Образ автора у творі.
Тема № 4
Фонетико-стилістичний аналіз твору. Слово і контекст. Залежність добору мовних засобів від стилю, жанру твору та індивідуального стилю автора. Метафора. Метонімія як вид метафори. Уособлення, або прозопопея. Порівняння. Поетичний троп «символ». Художній прийом. Аналогія. Полісиндетон і синдетон.
Мовностильова своєрідність твору (на рівні лексики, тропів, синтаксичних фігур, фоніки, ритміки). Художність як серцевина літературного твору. Поетоніми як засіб художньої характеристики.
Проблема централізації і оксюморонність. Лексичні та контекстуальні синоніми. Синонімічний ряд. Синонімічні кольороназви в українській мові. Парафраза. Омоніми, омофони, омоформи, алографи. Омонатопея.
Тема № 5
Лексико-стилістичний аналіз твору. Алегорія як різновид метафори. Алофраза. Алюзія — стилістична фігура у художньому творі. Анаколуф. Асоціація. Іван Франко про значення асоціації в художньому творі. Анафора і епіфора. Фразеологічні одиниці як засіб метафоричного іменування об’єктивної дійсності. Ідіома. Надфразова єдність. Плеоназм і тавтологія. Пропуск і фігура умовчування. Арготизми. Контамінація. Метафраза. Обрамлення. Паралелізми — тематично-композиційні, лексико-синтаксичні, строфічні, звукові, ритмічні. Тавтологія.
Тема № 6
Аналіз морфемно-словотворчих засобів художнього твору. Алітерація і асонанс. Аносіопеза. Ампліфікація як засіб для увиразнення думки. Апокопа. Афереза. Гіпербола як елемент
романтичного стилю. Гіперболічний епітет, гіперболічна метафора. Афектація.
Тема № 7
Морфолого-стилістичний аналіз. Пароніми. Паронімія. Парономазія. Перифраз. Енжамбеман або перенесення. Етнографізм.
Полісемія. Підтекст. Ім’я літературного героя як характеротворчий засіб. Внутрішній монолог в українській оповідній прозі.
Плеоназм і тавтологія. Пропуск і фігура умовчування. Дезакцентуація. Ізоколон. Синестезія.
Тема № 8
Синтаксично-стилістичний аналіз твору. Сюжетний, проблемний і система № тичний аналіз твору. Історична та типологічна позиції аналізу твору. Комплексний аналіз текстів. Принципи побудови та внутрішньої організації. Принцип єдності змісту і форми. Принцип історизму. Принцип типологізму.
Тема № 9
Компаративний аналіз. Зв’язок тексту з літературною мовою певного часу, з літературними творами інших авторів української літератури, з авторами інших літератур. Діалог і проблема меж століть. Феномен зміни ціннісних орієнтацій в духовних пошуках особистості і суспільства.
Тема № 10
Лінгвістичний аналіз художнього твору як дослідження засобів мови в естетичній функції, як форма художнього образу. Послідовність мовних одиниць, абзаців, розділів, глав. Визначення співвіднесення характеру викладу з мовним втіленням. Своєрідні риси тексту в плані словотвору, морфології, фонетики, синтаксису.
Тема № 11
Культурологічний аналіз художнього твору з поглядами і поведінкою, характерними для певного виду культури (історичної, регіональної, національної). Типи культурної свідомості на рівні героїв. Художній світ твору. Місце людини в авторській «картині світу». Актуальні проблеми людського існування в розумінні автора і у вирішенні героями. Культурно-генетичний, культурно-естетичний, культурно-функціональний етапи культурологічного
аналізу художнього твору.
Тема № 12
Хронотопічний аналіз художнього твору. Сукупність часу і простору протікання біологічного життя індивіда. Показ класових протиріч, соціальної дінаміки: як важливих складових художньої творчості. Хронотоп типу культури як історична цілісність інтерпретації для даної епохи фізичного, психологічного, історичного часу і простору. Хронотоп автора. Хронотоп героя. Хронотоп сюжету. Хронотоп ритму. Надтекстовий соціально-історичний хронотоп.
Питання до заліку
1. Які стилістичні можливості мовних рівнів.
2. Аналіз ролі фразеологізмів у дібраних текстах різних стилів.
3. Поясніть слова В. Сухомлинського: «… Культура мови — важлива умова раціонального використання часу…».
4. Чому літературу називають мистецтвом слова?
5. Які літературні роди і види ви знаєте?
6. Рима і ритм. Спільне і відмінне між цими поняттями.
7. Що таке альтернуючий ритм? Наведіть приклади.
8. Назвіть основні елементи сюжету. Виконайте сюжетний аналіз одного з творів.
9. Розкажіть про естетичний ідеал письменника.
10. Доведіть, що авторський відступ є елементом композиції твору.
11. Викладіть думки І. Я. Франка про значення асоціації в художньому творі.
12. Зробіть мовно-стилістичний аналіз твору (твір за вибором).
13. Виконайте проблемний аналіз твору (твір за виборм).
14. Здійсніть систематичний аналіз твору (твір за вибором).
15. Розкажіть, як виконувати компаративний аналіз.
16. Подайте алгоритм лінгвістичного аналізу.
17. Зробіть культурологічний аналіз твору (твір за вибором).
18. Як здійснювати хронотопічний аналіз художнього твору?
19. Виконайте аналіз твору з позиції соціальної дінаміки в просторі і часі (твір за вибором).

Приходченко К. І. Факультативи з української мови та літератури. Випуск 2. — Х. : Вид. група «Основа», 2010. — 174, [2] с. — (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу» Вип. 11 (84))

Категорія: Навчальні програми | Додав: uthitel
Переглядів: 667 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: