Роздавальний матеріал для учнів по темі "Міф" - Зарубіжна література 6 клас - Дидактичні матеріали - Каталог файлів - Учительська світлиця
Головна » Файли » Дидактичні матеріали » Зарубіжна література 6 клас

Роздавальний матеріал для учнів по темі "Міф"

Якщо у вас виникли проблеми при завантаженні файлів, перегляньте дане відео!


07.09.2014, 02:08

УРОК № 2. Роздавальний матеріал для учнів

Картки з фрагментами статті А. Білецького «Міфологія і міфи античного світу»

Картка № 1

Прочитайте фрагмент статті А. Білецького «Міфологія і міфи античного світу». Визначте головну думку цього фрагмента. Підкресліть основні поняття, якими оперує вчений. Дайте відповіді на запитання, вміщені після тексту.

Фантастичні оповідання про виникнення світу, народження богів, появу людей на землі, про початки культури, про стосунки людей і тварин, про всякі чудеса, про все «надприродне» — це міфи, що у своїй сукупності складають міфологію. Коли йдеться про первісний, донауковий світогляд далеких предків сучасного людства, то цей світогляд можна назвати «міфологічним».

1.         Як ви зрозуміли поняття «міф»?

2.         Що таке «міфологія»?

3.         Як ви зрозуміли поняття «міфологічний світогляд»?

 

Картка № 2

Прочитайте фрагмент статті А. Білецького «Міфологія і міфи античного світу». Визначте головну думку цього фрагмента. Дайте відповіді на запитання, вміщені після тексту.

Давньогрецьке слово mythos, як можна довідатися зі словника, було досить багатозначним. За своїм змістом воно приблизно відповідало таким нашим словам: мова, промова, слово, розмова, рада, вказівка, суть обговорення, задум, вислів, прислів’я, чутка, звістка, повідомлення, розповідь, оповідання, переказ, казка, байка, сюжет, фабула і міф у нашому розумінні. Воно мало в грецькій мові багато похідних слів, серед яких було і mythologia — виклад міфу, переказ, бесіда і міфологія в сучасному розумінні, тобто сукупність міфів якогось народу і наука, завданням якої є вивчення міфів. Якщо міфи складалися на світанку людської культури, то науку про міфи, перші спроби тлумачення міфів можна знайти на початку давньогрецької філософії.

1.         Що нового ви дізналися про поняття «міф», «міфологія»?

2.         Коли виникли міфи?

3.         Коли були здійснені перші спроби тлумачення міфів?

 

Картка № 3

Прочитайте фрагмент статті А. Білецького «Міфологія і міфи античного світу». Визначте головну думку цього фрагмента. Дайте відповіді на запитання, вміщені після тексту.

Між поетичним і міфологічним світосприйманням багато спільного. Для обох є характерними метафори. Проте, якщо в поезії метафора — це просто вияв образного мислення, зближення явищ за якимись їхніми ознаками, в міфології схожі явища не зближуються, а ототожнюються. Серед ночі на безхмарному небі чітко вимальовується Молочний, або Чумацький, шлях. Уже в самих наших назвах виявляється метафора.

Давньогрецький міф пояснює: коли в Алкмени, жінки тірінфського владаря Амфітріона, народилися близнята — Іфікл від Амфітріона і Геракл від самого Зевса, — Гера, божественна Зевсова дружина, хотіла нагодувати своїм молоком дітей Алкмени, але, довідавшись про зраду свого чоловіка, відірвала маленького Геракла від грудей і її молоко потекло небом з Олімпу на землю. Це було виникнення Молочного шляху (по-грецькому — «галаксіас», а звідси і назва Галактика).

Якщо райдугу (веселку) можна порівняти з мостом, що сполучає небо і землю, то в міфі вона стає справжнім мостом. Якщо її порівнюють із змієм, то в міфі вона — справжній змій. У давніх греків веселка, сполучаючи небо — країну богів — із землею — країною людей, — була вісницею богів Ірідою. Морські хвилі не просто уподібнюються живим істотам, а стають морськими божествами — нереїдами, дочками одного з богів моря — Нерея, або океанідами, дочками іншого морського бога — Океана (за уявленням давніх греків, Океан — це велика ріка, що обтікає всю землю, весь суходіл).

1.         Як ви вважаєте, що вчений називає «поетичним світосприйманням»?

2.         Пригадайте, що таке метафора. Яку роль виконує метафора в художньому творі?

3.         Як ви зрозуміли висловлювання вченого про те, що «в міфології схожі явища не зближуються, а ототожнюються»?

Картка № 4

Прочитайте фрагмент статті А. Білецького «Міфологія і міфи античного світу». Визначте головну думку цього фрагмента. Дайте відповіді на запитання, вміщені після тексту.

У різних народів світу, навіть таких, що ніколи у своїй історії не контактували, можна знайти схожі міфи. Передусім це пояснюється тим, що схожі міфи виникали на однакових стадіях розвитку первісних суспільств, а тому сприймання явищ об’єктивної дійсності і міфологічна інтерпретація їх були схожими в різних племен. Так, у багатьох міфах мешканців різних країн ми знаходимо образ так званого культурного героя, вчителя і покровителя, як у грецькому міфі про Прометея. Він приносить людям небесний вогонь — стимул розвитку культури. У греків і народів Кавказу — це напівбог або надлюдина. В аборигенів Австралії і тубільців Америки — це тварини: водяний щур, койот, лань, бобер, лисиця, кролик, крук, дрізд, сокіл.

1.   Чому схожі міфи можна знайти у народів, які ніколи між собою не контактували?

2.   Як ви зрозуміли, що таке «образ культурного героя»?

 

Картка № 5

Прочитайте фрагмент статті А. Білецького «Міфологія і міфи античного світу». Визначте головну думку цього фрагмента. Дайте відповіді на запитання, вміщені після тексту.

Треба зауважити, що всі нам відомі етноси (Етнос (від грец. ethnos — народ, група, плем’я) — стійка, історично сформована на певній території спільність людей — плем’я, народність, нація.) мають міфи про початок світу, про його виникнення, про його, сказати б, народження, але далеко не всі мають міфи про можливий кінець світу, про якусь кінцеву катастрофу. Є такі міфи в давніх германців, у давніх ацтеків, у давніх індійців, є в християнській релігії («страшний суд»). У давніх греків і римлян таких міфів не було, хоч існували міфи про світові катастрофи («катаклізм», або «всесвітній потоп»).

У більшості космогонічних міфів — міфів про виникнення світу — процес появи Всесвіту уявляється в такому порядку: спершу був «Хаос» («світова безодня»), де не існувало жодного ладу, згодом утворилися небо і земля («суходіл», на відміну від первісного всесвітнього моря), після цього — сонце («світло»), місяць і зорі, після них — рослини і тварини, нарешті перші люди («прапрапредки») і все, що створили люди, їхня матеріальна культура.

1.   На яку особливість грецької міфології звертає увагу А. Білецький?

2.   Як називають міфи про виникнення світу?

3.   Як давні люди уявляли процес виникнення світу?

 

Картки для гри «Броунівський рух»

Картка № 1

До найдавніших і найпримітивніших міфів належать міфи про тварин (або зооморфні і зооантропоморфні міфи). У них відбилися уявлення про те, що люди колись були тваринами. У багатьох народів на ранніх етапах розвитку був поширений тотемізм (віра в містичний зв’язок, «кровну» спорідненість певного роду, племені з якимось видом тварин чи рослин (тотемом)).

Міфи про перетворення людей на тварин і рослини є майже у всіх народів земної кулі. Найвідоміші з них — давньогрецькі міфи про Нарциса, про павука Арахну, індійські сказання про лотос, вірування північноамериканських індіанців про їх походження від черепахи, вовка, ведмедя тощо.

 

Картка № 2

Одними з найстаріших є міфи про походження сонця, місяця, зірок (солярні, лунарні й астральні міфи). Давні люди відчували свою спорідненість не тільки з близьким природним оточенням, але й з недосяжними зірками. Тому виникали красиві історії про небесні світила і сузір’я. У деяких із таких міфів сонце зображувалося людиною, яка колись жила на землі і з якихось причин піднялася на небо, в інших — створення сонця і місяця приписувалося надприродній істоті.

 

Картка № 3

Окрему групу міфів складають міфи про походження світу (космогонічні міфи) і міфи про походження людини (антропогонічні). У міфологіях різних народів існують дві версії: або Всесвіт виник із якогось стихійного хаосу — сам собою, або його створила якась надприродна істота — творець. У найдавніших грецьких міфах переважає перша ідея, але в пізніших міфах, що їх викладають філософи, є натяки на те, що світ — плід волі і вміння творця. У деяких народів у ролі творця виступають птахи або тварини.

 

Картка № 4

Особливе місце посідають культові міфи і міфи про героїв.

Культові міфи розповідають про винахід ремесел, землеробства, добування вогню, а також встановлення в середовищі людей певних соціальних інституцій, шлюбних правил, звичаїв, обрядів. У их мотивується наявність того чи іншого обряду, його необхідність для людей. Усі нововведення майже завжди приписуються культурним героям.

Герої — це діти богів або ж легендарні особистості. Вони мали дивовижні здібності, здійснювали подвиги, перемагали чудовиськ, рятували людей. Іноді герої брали участь у творенні світу, отже були рівними богам. Вони в усьому допомагали людям, усього їх учили. Діяння героїв обов’язково описують в міфах.

 

Картка № 5

У міфології народів із розвиненим сільським господарством істотне місце відводиться календарним міфам, що символічно відтворюють природні цикли. Ці міфи тісно пов’язані з календарем і розповідають про зміну пір року, дня і ночі, про різні землеробські свята.

До календарних міфів належать міфи про вмираючого та воскреслого бога Осіріса (Давній Єгипет), Адоніса (Фінікія), Аттіса (Мала Азія), Діоніса (Греція) та ін.

Категорія: Зарубіжна література 6 клас | Додав: uthitel
Переглядів: 1132 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: